Постанова

від 07.02.2013 по справі 826/34/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2013 року 11:39 № 826/34/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі судового засідання Хилі І.В. та за участю представників сторін:

від позивача: Кучеренка О.І.,

від відповідача: Блажко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.12.2012 року №211, зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС щодо анулювання реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» №100287891 від 11.06.2010 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС, яким з 21.12.2012 року анульовано реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» №100287891 від 11.06.2010 року;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС скасувати рішення, яким з 21.12.2012 року анульовано реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» №100287891 від 11.06.2010 року;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС з 21.12.2012 року поновити реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» та видати нове свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/34/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, оскільки позивачем звітність за результатами своєї діяльності у період з листопада 2011 року по листопад 2012 року подавалась до податкових органів вчасно з задекларованими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, обсягами поставок та обсягами оподатковуваних операцій. За таких обставин позивач зазначає про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване в даній справі рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є цілком обґрунтованим та законним у зв'язку з тим, що податковим органом відносно позивача було складено акт невиїзної документальної позапланової перевірки вимог податкового законодавства, яким було встановлено відсутність трудових ресурсів та неможливість позивачем здійснювати фінансово господарську діяльність, а також відсутність позивача за його податковою адресою. З наведеного, за висновком податкового органу, випливає, що засвідчені позивачем в податкових деклараціях господарські операції реально не здійснювалися. Вказані обставини стали підставою анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ у відповідності до вимог підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» зареєстроване Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 07.11.2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України АБ №624640 від 05.10.2012 р. (а.с.8).

Позивач був взятий на облік в ДПІ у Дарницькому районі міста Києва 11.11.2008 року за №1453-08, на підтвердження чого видано довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (а.с.33).

Як встановлено судом, 11.06.2010 року ДПІ у Дарницькому районі міста Києва видано позивачу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, серії НБ за № 100287891, яким присвоєно індивідуальний податковий 362149326514 (а.с. 34).

21 грудня 2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийнято рішення №211 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент», яке мотивоване тим, що підприємство звітує протягом 12 послідовних податкових місяців (з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2012 рік) по деклараціях з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій « 0» гривень (а. с. 169).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, підставою для прийняття спірного рішення став акт від 21.12.2012 р. №994/22-40/36214933 невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» (код ЄДРПОУ 36214933) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.08.2012 р. (далі - Акт перевірки, а.с.163-168). Вказана перевірка проводилася на підставі висновку щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, наданого співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС (службова записка №2605/7/07-2/3 від 20.12.2012 року). В акті перевірки зазначається, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» не знаходиться за податковою адресою; реальні господарські операції не проводилися у зв'язку з відсутністю офісних та складських приміщень, основних виробничих фондів та працівників; директори ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем реєстрації не проживають, встановити фактичне місцеперебування не виявилося за можливе. Як зазначено в Акті перевірки, отримати копії первинних бухгалтерських документів позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам з суб'єктами господарювання-контрагентами за період з 01.04.2012 р. по 31.08.2012 р. не вдалося. У зв'язку відсутністю первинних бухгалтерських документів підприємства, аналіз матеріалів проводився на підставі поданої податкової звітності. На підставі вказаних обставин відповідач прийшов до висновку про проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, які не мають реального товарного характеру.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів , здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394).

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення № 1394 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 1394, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення № 1394, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей).

У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Зі змісту вищезазначених положень чинного законодавства України випливає, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено, що за період з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2012 рік позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, які свідчать про наявність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а саме:

- у декларації за листопад 2011 року задекларовано обсяги придбання (рядок 10.1) у розмірі 5 302,00 грн., сума податку на додану вартість - 1 060,00 грн. (а.с.36-37);

- у декларації за грудень 2011 року задекларовано обсяги придбання у розмірі 4 883,00 грн. (рядок 10.1), сума податку на додану вартість - 977,00 грн. (а.с.45-46);

- у декларації за січень 2012 року задекларовано обсяги постачання (рядок 1) у розмірі 849 001,00 грн., сума податку на додану вартість - 169 800,00 грн.; обсяги придбання (рядок 10.1) - 837 259,00 грн., сума податку на додану вартість - 167 452,00 грн. (а.с.55-56);

- у декларації за лютий 2012 року задекларовано обсяги придбання - 12 094,00 грн., сума податку на додану вартість - 2 419,00 грн. (а.с.67-68);

- у декларації за березень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 8 750,00 грн., сума податку на додану вартість - 1 750,00 грн.; обсяги придбання - 5 731,00 грн., сума податку на додану вартість - 1 146,00 грн. (а.с.77-78);

- у декларації за квітень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 8 750,00 грн., сума податку на додану вартість - 1 750,00 грн.; обсяги придбання - 1 195,00 грн., сума податку на додану вартість - 239,00 грн. (а.с.103-104);

- у декларації за травень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 495 918,00 грн., сума податку на додану вартість - 99 184,00 грн.; обсяги придбання - 414 169,00 грн., сума податку на додану вартість - 82 834,00 грн. (а.с.113-114);

- у декларації за червень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 27 483,00 грн., сума податку на додану вартість - 5 497,00 грн. (а.с.121-122);

- у декларації за серпень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 1 007 144,00 грн., сума податку на додану вартість - 201 429,00 грн.; обсяги придбання - 937 363,00 грн., сума податку на додану вартість - 187 473,00 грн. (а.с.129-130);

- у декларації за вересень 2012 року задекларовано обсяги постачання - 590 444,00 грн., сума податку на додану вартість - 118 089,00 грн.; обсяги придбання - 584 428,00 грн., сума податку на додану вартість - 116 886,00 грн. (а.с.134-135);

- у декларації за листопад 2012 року задекларовано обсяги постачання - 323 041,00 грн., сума податку на додану вартість - 64 608,00 грн.; обсяги придбання - 306 501,00 грн., сума податку на додану вартість - 61 300,00 грн. (а.с.142-143).

Суд зазначає, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. "г" п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Відповідна правова позиція відображена у рішенні Верховного суду України № во 21-43а11 від 23 травня 2011 року (номер у ЄДРСР 16571531).

Отже, враховуючи встановлені факти декларування позивачем обсягів постачання/придбання товарів за період з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2012 рік, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості доводів податкового органу про наявність підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу положень п.п. «г» п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неподання протягом 12 послідовних податкових місяців органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто мова йде про сам факт неподання декларацій чи подання з нульовими показниками. Не підтвердження ж зазначених в деклараціях податкових зобов'язань первинними документами, що ставить під сумнів їх достовірність, на чому наполягає відповідач, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податку на додану вартість, за результатами якої органом державної податкової служби може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідних сум податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт від 21.12.2012 р. №994/22-40/36214933 невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» (код ЄДРПОУ 36214933) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.08.2012 р. (а.с.163-168), яким встановлено порушення позивачем ч.1 та 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог чинності правочинів в момент їх вчинення, тобто їх нікчемність.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильне формування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку із ненаданням податковому органу підтверджуючих документів, оскільки ст. 184 ПК України, яка містить виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, не містить норми, яка б вказувала на те, що неправильне формування податкових зобов'язань чи не підтвердження податкового кредиту є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Також суд звертає увагу, що, відповідач не надав суду підтверджуючих документів, передбачених підпунктом 5.5.2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року №1394, зокрема, довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку.

Судом встановлено, що за період з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2012 рік (12 місяців) позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, які підтверджують наявність у позивача господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, до податкового органу, а відповідачем не прийнято жодного рішення за вказаний період щодо неприйняття будь-якої із вказаних декларацій, а тому правових підстав скасовувати реєстрацію позивача в якості платника ПДВ у податкового органу не існувало.

Доказів подання податкових декларацій за липень, жовтень 2012 року позивач суду не надав, однак вказана обставина не може бути підставою для скасування реєстрації ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» як платника ПДВ, оскільки законодавцем в підпункті «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України чітко передбачено підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ - не подання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість або подання протягом зазначеного періоду декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року спростовується дослідженими судом доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 21 грудня 2012 року №211 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню в цій частині та не підлягає задоволення в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по прийняттю зазначеного рішення, оскільки вони фактично дублюють вимоги щодо скасування рішення та обраний щодо спірного рішення спосіб захисту повністю відновлює права позивача.

В свою чергу, суд при винесенні рішення у справі обирає той спосіб правого захисту, що відповідає характеру спірних правовідносин та є необхідним для відновлення прав позивача.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача скасувати рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» як платника ПДВ від 21.12.2012 року №211, оскільки спірне рішення скасовується рішенням суду у даній справі, тому повторного скасування такого рішення самим податковим органом не вимагається.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість суд зазначає, що такий обов'язок податкового органу випливає з вимог законодавства та не потребує встановленню в судовому порядку.

Так, відповідно до п. 5.6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394 (далі - Положення №1394), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з пунктом 5.6.2. Положення № 1394, у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, підставою для поновлення реєстрації платника ПДВ, що здійснюється шляхом видачі нового свідоцтва та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Як вбачається з положень п. 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р., № 1172/11/13-10, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З вказаної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтересів юридичних осіб, які є порушеними на момент розгляду справи в суді.

У суду на момент розгляду даної справи відсутні підстави вважати, що державний податковий орган буде відмовлятись від вчинення визначених Положенням № 1394 дій, спрямованих на поновлення статусу позивача, як платника ПДВ, відтак позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, судовий збір підлягає поверненню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 8 грн. 04 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 21 грудня 2012 року №211 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент».

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Фундамент» судовий збір у розмірі 8,04 грн. (вісім гривень 04 копійки).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.02.2013 р.