Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-9271/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К-43000/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айбокс" (далі -ТОВ "Айбокс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) в якому просить визнати протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року позов ТОВ "Айбокс" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Печерському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Айбокс" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Посадовими особами державних податкових інспекцій у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Центральної міжрайонної ДПІ м. Кривого Рогу, Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Дніпропетровської МДПІ у Дніпропетровській області, Лівобережної ДПІ м. Дніпропетровська, Івано-Франківської, Конотопської міжрайонної ДПІ Сумської області, ДПІ у Золотівському районі, ДПІ у Вишгородському районі Київської області, ДПІ у м. Дніпродзержинську були проведені перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності за результатами яких складено акти: від 25.05.2010 року №907894, №915248, 915258, від 26.05. 2010 року №907895, №907896, 002403, 002401, 002402, від 01.06. 2010 року №000289, 005246, від 31.05. 2010 року №005245, 913447, від 21.05. 2010 року №019419, від 27.05. 2010 року №021198, №000208, №000116, №003061, №003063, від 08.06. 2010 року №000030, від 09.06. 2010 року №000031, №000029, від 02.06. 2010 року №000694.

На підставі зазначених актів перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06. 2010 року: №13742308, №13732308, №13762308, №13752308, №13722308, №13712308, №13772308, №13612308, №13602308, №13702308, №13692308, №13592308, №13582308, №13682308, №13672308, №13662308, №13652308, №13642308, №13632308; від 18.06.2010 року: №13982308, №13972308, №13902308, №13912308, №13932308, №13922308, №13962308, №13952308; від 22.06.10р.:№14182308, №14172308, №14152308, №14162308, №14232308, №14222308, №14212308, №14202308, №14252308, №14262308, №14282308, №14272308, №14292308, №14302308, №14352308, №14362308, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» .

Як вбачається з матеріалів перевірки, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, зокрема, згідно з п. 1,2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та у зв'язку з виявленими перевірками порушеннями п. 1,2 ст. 3 цього Закону .

Рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесеними податковим органом за порушення вимог про патентування, до позивача застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та у зв'язку з виявленими перевірками порушеннями ст. 3 вказаного Закону , якою передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Перевірками встановлено проведення розрахункових операцій з використанням ПТКС (продаж передплачених послуг - мобільних ваучерів), які не фіскалізовані, незареєстровані, неопломбовані та не включені до Державного реєстру РРО. Крім того, як зазначено у актах, торгівельна діяльність за готівкові кошти через платіжні термінали здійснюється позивачем без придбання торгового патенту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ «Альфа Банк»та ТОВ «Айбокс»укладено агентський договір №2 від 10.04.2008 року.

Відносини між Банком, Постачальниками Послуг (операторами зв'язку) та Агентом регулюються відповідними Операційними договорами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не здійснює розрахункові операції при продажу товарів (послуг), а є агентом, який здійснює за допомогою ПТКС приймання платежів від імені і за рахунок Банку із зарахуванням грошових коштів на рахунок Банку, який, в свою чергу, здійснює переказ отриманих платежів абонентів на поточний рахунок Оператора. Оплата послуг Агента (позивача) здійснюється Банком.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо

Суди попередніх інстанцій встановили, що програмно технічний комплекс самообслуговування (далі -ПТКС) не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні зазначеного Закону . ПТКС (платіжні термінали) призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача за порушення вимог законодавства про РРО.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» , об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг; суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом , є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Статтею 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів; під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не проводить розрахункові операції із платниками за допомогою ПТКС, а лише приймає платежі від імені і за рахунок Банку із зарахуванням грошових коштів на рахунок Банку, а отже діяльність позивача не підлягає патентуванню, у зв'язку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення вимог законодавства про патентування неправомірні та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров