Постанова

від 12.02.2013 по справі 5015/5177/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа № 5015/5177/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглядувши апеляційну скаргу ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» без дати та без номера

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р.

у справі № 5015/5177/12

за позовом ТзОВ «Бетонгруп-1», м.Львів

до ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м.Львів

про стягнення 57 969, 18 грн., у т.ч. 50 000 грн. основного боргу, 50 грн. інфляційних втрат, 419, 18 грн. 3 % річних, 7 500 грн. штрафних санкцій, за договором поставки

За участю представників:

від позивача : Сікиринський Ю.О. (представник, довіреність б/н від 25.07.2012р. );

від відповідача : не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.12.2012р. у справі №5015/5177/12 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрзахідавтоспецмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонгруп-1" стягнуто 50 000 грн. основного боргу за підставністю й обґрунтованістю. В частині стягнення 50 грн. інфляційних втрат, 7500 грн. штрафу, 419,18 грн. 3 % річних, провадження у справі - припинено, у зв'язку з поданням позивачем клопотання про відмову від позову в цій частині і прийняттям судом такої відмови (а.с.39-41).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрзахідавтоспецмаш" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, зокрема, що заборгованість відповідача перед позивачем значно менша, а справа розглядалась місцевим господарським судом за відсутності представника відповідача, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати суду пояснення по суті спору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято судом до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2013р.

В судове засідання 12.02.2013р. з'явився представник позивача.

Відповідач участі уповноваженого представника в даному судовому засіданні не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 16.01.2013 року участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, відповідача інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника скаржника за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.

Представники позивача в судовому засіданні 12.02.2013р. проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акта.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2012р. у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 22.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетонгруп-1" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрзахідавтоспецмаш" (далі - покупець) укладено договір поставки № 050812 (а.с. 7).

Відповідно до умов п.1.1. договору постачальник зобов'язується постачати покупцеві товар, а останній зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору.

Найменування, кількість, ціна товару вказуються у накладних, які є невід'ємними частинами договору і передаються відповідачеві при постачанні чергової партії (п.2.2. договору). При цьому, відповідно до п. 2.5. відповідач оплачує поставлену позивачем партію товару за ціною, передбаченою рахунком, що виписується останнім на підставі замовлення, зробленого відповідачем.

Відповідно до п. 2.6. попередня оплата по кожній партії товару становить 100% вартості товару і повинна бути сплачена відповідачем протягом 2 банківських днів з моменту погодження чергового замовлення.

При цьому, відповідно до п. 2.8. договору кінцевий розрахунок по кожній поставленій партії товару проводиться на протязі 5 календарних днів від дати відвантаження.

Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товарів покупцем згідно з накладними (п.3.2. договору).

На виконання умов договору в період з 23.08.2012р. по 29.08.2012р. позивач доставив на адресу відповідача, а останній прийняв товар (бетон) на загальну суму 64 918,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №РНС-2230820 від 23.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2230824 від 23.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2230828 від 23.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2230832 від 23.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2230844 від 23.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2290815 від 29.08.2012р. на суму 6 873, 75 грн.; №РНС-2290824 від 29.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2290825 від 29.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2290835 від 29.08.2012р. на суму 6 110 грн.; №РНС-2290838 від 29.08.2012р. на суму 4 582,50 грн.; №РНС-2290840 від 29.08.2012р. на суму 4 582, 50 грн. (а.с.8-13) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №672 від 22.08.2012р. (а.с.14).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав не в повному обсязі, провівши лише часткову оплату в розмірі 14 918, 75 грн., що підтверджується банківськими виписками №1565 від 06.09.2012р. та №150 від 14.09.2012р. (а.с.19-20).

Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що фактична заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 000 грн.

23 жовтня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 38 від 22.10.2012р. про стягнення заборгованості у сумі 50 000, 00 грн. (а.с.23-25), проте претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказане слугувало підставою для звернення ТзОВ "Бетонгруп-1" до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 000, 00 грн., 50 грн. інфляційних втрат, 7500 грн. штрафу, 419,18 грн. 3 % річних цієї суми основного боргу.

26 грудня 2012 року позивачем подано клопотання про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 50 грн. інфляційних втрат, 7500 грн. штрафу, 419,18 грн. 3 % річних (а.с.36).

З огляду на наведе, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ТзОВ "Виробничого підприємства "Укрзахідавтоспецмаш" на користь ТзОВ "Бетонгруп-1" 50 000 грн. основного боргу за договором поставки товарів №050812 від 22.08.2012р. та припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50 грн. індексу інфляції, 7500 грн. штрафу, 419,18 грн. 3 % річних, на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови договору поставки товарів №050812 від 22.08.2012р. не виконав, оплативши вартість переданого товару лише частково - в розмірі 14 918, 75 грн.

Одна з основних засад судочинства - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.4 3 , 33 ГПК України, не дотримана.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50 000 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відповідачеи не спростовані, є обґрунтованими та підставно задоволені місцевим господарським судом.

З приводу твердження скаржника про те, що суд першої інстанції, прийнявши рішення у справі без участі відповідача, позбавив останнього можливості на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2012р. порушено провадження у справі №5015/5177/12 та зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву, докази погашення боргу, двосторонній акт звірки розрахнків та забезпечити явку в судовому засіданні представника. Вказана ухвала отримана відповідачем 14.12.2012р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32).

Проте відповідач своїм правом участі в судовому засіданні, призначеному на 26.12.2012р., не скористався, вимог ухвали суду в частині подання відзиву на позовну заяву - не виконав, подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явки уповноваженого представника, яке документально не підтверджене.

Однак представництво інтересів сторони в процесі не обмежено певним колом осіб, а відтак неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Окрім того, в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов'язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом при винесенні рішення у справі №5015/5177/12 не було порушено прав відповідача на судовий захист.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2012р. у справі №5015/5177/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 13 лютого 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.