ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
УХВАЛА
іменем України
"06" лютого 2013 р. Справа № 0670/831/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
при секретарі Грищенко І.В. ,
за участю представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. у справі за позовом державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимог ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області (далі-Інспекція) викладених у листі №12-17/1482 від 23 грудня 2011 року щодо внесення зміни до фінансових планів на 2012 рік в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400 грн. та інших операційних витрат на суму 69880,60 грн. В іншому випадку стягнення з керівника, винного у проведенні зайвих витрат, шкоди у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України; проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ "О.П.С." щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг на суму 22907,78 грн. В іншому випадку стягнення з осіб, винних у проведені зайвих виплат, шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України; проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг з ТОВ "Форест" на суму 16121,03 грн., з ПП "ОСОБА_3" - 14459 грн., ПП "РедМед" - 64585,40 грн., ППД "ОСОБА_4" - 10709,97 грн., СПД "ОСОБА_5" - 1931,10 грн., ТОВ "Союзмаркет" - 9659,60 грн., ТОВ "Ферона" - 22678 грн., СПД "ОСОБА_6" - 7819,98 грн., ТОВ "Днепросталь груп" - 3500,02 грн., ПП "ОСОБА_7" - 27347, 10 грн., ЗАО "Донецксталь" - 20860,68 грн., ТОВ "Фактор Нафтогаз" - 14937,10 грн., ТОВ "Юрдис" - 238677,33 грн., ТОВ "Арагон Плюс" - 65456,25 грн., ТОВ "Астрал" - 401424,79 грн., ТОВ "НК-Синтез" - 6782,53 грн., ТОВ "ФА-ОЙЛ" - 82854,73 грн. В іншому випадку стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоди у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України; стягнення з винних осіб нестачі деревини на загальну суму 1779,46 грн., в порядку та розмірах встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України, постановою Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, з якої в порядку визначеному вказаною постановою перерахування в дохід Державного бюджету 889,73 грн. в ГУДКУ в Житомирській області із призначення платежу "код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до п.10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116"; забезпечення відшкодування відповідно до чинного законодавства 2-х кратного розміру допущеної нестачі матеріальних цінностей на суму 19785,43 грн., яку перерахувати в дохід Державного бюджету ГУДКУ в Житомирській області із призначення платежу "код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до п.10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року.
Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами ревізії, проведеної Інспекцією, перевірено фінансово-господарську діяльність Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (далі-Підприємство) за період з 01.01.2009 р. по 01.09.2011 р. та на підставі акту від 11.11.2011 р. №12-09/49 висунуто вимоги від 23.12.2011 р. №12-17/1482.
Суд з'ясував, що вказаними вимогами Підприємство було зобов'язано внести зміни до фінансових планів на 2012 рік в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400 грн. та інших операційних витрат на суму 69880,60 грн. В іншому випадку стягнути з керівника, винного у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України; провести претензійно-позовну роботу з ТзОВ "О.П.С." щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг на суму 22907,78 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130 -136 КЗпП України; провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг з ТОВ "Форест" на суму 16121,03 грн., з ПП "ОСОБА_3" - 14459 грн., ПП "РедМет" - 64585,40 грн., СПД "ОСОБА_4" - 10709,97 грн., СПД "ОСОБА_5" - 1931,10 грн., ТОВ "Союзмаркет" - 9659,60 грн., ТОВ "Ферона" - 22678 грн., СПД "ОСОБА_6" - 7819,98 грн., ТОВ "Днепросталь груп" - 3500,02 грн., ПП "ОСОБА_7" - 27347,10 грн., ЗАО "Донецксталь" - 20860,68 грн., ТОВ "Фактор Нафтогаз" - 14937,10 грн., ТОВ "Юрдис" - 238677,33 грн., ТОВ "Арагон Плюс" - 65456,25 грн., ТОВ "Астрал" - 401424,79 грн., ТОВ "НК-Синтез" - 6782,53 грн., ТОВ "ФА-ОЙЛ" - 82854,73 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірах встановленому ст.ст. 130 - 136 КЗпП України. Загальна сума вимог за цим пунктом складає 1009804,61 грн.; стягнути з 3-х винних осіб нестачу деревини на загальну суму 1779,46 грн., в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116, з якої в порядку, визначеному вказаною постановою перерахувати в дохід Державного бюджету 889,73 грн. в ГУДКУ в Житомирській області код 22062510 МФО 811039 на рахунок №31115102700426 із призначенням платежу "код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до п. 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року №116; забезпечити відшкодування відповідно до чинного законодавства 2-х кратного розміру допущеної недостачі матеріальних цінностей на суму 19785,43 грн., яку перерахувати в дохід Державного бюджету ГУДКУ в Житомирській області код 22062510 МФО 811039 на рахунок №31115102700426 із призначенням платежу "код 21080600 різниця між прямою сумою збитків від нестачі і фактично відшкодованою відповідно до п. 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року №116.
У відповідності до ч.6 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою (фінансовою інспекцією) державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно п.35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. N550, виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. Відповідно до п. 46 Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. При цьому, згідно з вимогами п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Зазначені питання врегульовано не трудовим законодавством, а приписами ст. 16 та 22 ЦК України та відповідними положеннями ЦПК України.
Виходячи із вказаних приписів, суд вірно зазначив: якщо протиправними діями інших осіб було завдано шкоду об'єкту контролю, то орган фінансового контролю має право висувати перед керівництвом такого об'єкту лише вимоги щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Висування з цього приводу вимог іншого характеру законодавством не передбачено. Відтак, вимоги щодо внесення зміни до фінансових планів на 2012 рік в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400 грн. та інших операційних витрат на суму 69880,60 грн., проведення претензійно-позовної роботи з ТзОВ "О.П.С." щодо відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг на суму 22907,78 грн., проведення претензійно-позовної роботи з приводу відшкодування коштів або надання відповідного обсягу послуг з ТОВ "Форест" на суму 16121,03 грн., з ПП "ОСОБА_3" - 14459 грн., ПП "РедМет" - 64585,40 грн., СПД "ОСОБА_4" - 10709,97 грн., СПД "ОСОБА_5" - 1931,10 грн., ТОВ "Союзмаркет" - 9659,60 грн., ТОВ "Ферона" - 22678 грн., СПД "ОСОБА_6" - 7819,98 грн., ТОВ "Днепросталь груп" - 3500,02 грн., ПП "ОСОБА_7" - 27347,10 грн., ЗАО "Донецксталь" - 20860,68 грн., ТОВ "Фактор Нафтогаз" - 14937,10 грн., ТОВ "Юрдис" - 238677,33 грн., ТОВ "Арагон Плюс" - 65456,25 грн., ТОВ "Астрал" - 401424,79 грн., ТОВ "НК-Синтез" - 6782,53 грн., ТОВ "ФА-ОЙЛ" - 82854,73 грн., стягнення з 3-х винних осіб нестачі деревини на загальну суму 1779,46 грн., в порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116, забезпечення відшкодування відповідно до чинного законодавства 2-х кратного розміру допущеної нестачі матеріальних цінностей на суму 19785,43 грн. є протиправними, оскільки були висунуті відповідачем з перевищенням його повноважень.
Щодо вимоги про внесення змін до фінансових планів підприємства, то судом з'ясовано, що за висновками посадових осіб Інспекції, які викладені в матеріалах ревізії, Підприємство в порушення вимог пп.б п.13 постанови КМ України від 29.11.2006 р. №1673, ч.1 ст.75, ст.65,218 ГК України, п.п.3,13 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, що затверджений наказом Мінекономіки України від 21.06.2005 р. N173, здійснив витрати, які не були передбачені фінансовими планами, затвердженими Держкомлісгоспом України: на утримання легкових автотранспортних засобів - в 2009 р. на суму 32000 грн., в 2010 р. - на суму на суму 48400 грн.; на оплату штрафів за невиконання умов договорів поставки вагонів в 2009 - 2010 р.р. на загальну суму 69888,60 грн. В зв'язку із цим Інспекцією виставлено вимогу внести Підприємству зміни до фінансових планів на 2012 р. в частині зменшення запланованих адміністративних витрат на суму 80400 грн. та інших операційних витрат - на суму 69880,60 грн.
Проте, згідно з приписами Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМ України від 20.04.2006 р. N550, Інспекція не вповноважена вимагати внесення таких змін, а Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, у редакції наказу Мінекономіки України від 16.03.2009 р. N216 не передбачає в таких випадках внесення змін, до вже затверджених фінансових планів наступних звітних періодів.
Згідно акту ревізії Підприємство уклало договір з ТОВ "О.П.С." від 26.04.2011 р. №11 на придбання символіки (фото Президента, герб України малий, герб лісу) на загальну суму 56428 грн., але при укладенні зазначеного договору не було узгоджено предмет, ціни та строк дії договору. За висновком Інспекції зазначення номенклатури та цін на товарі в рахунку-фактурі не є доказом такого узгодження предмету та ціни, оскільки такий документ за своєю природою не є документом, що фіксує будь-яку господарську операцію. З цих підстав було проведено порівняння цін на придані Підприємством предмети символіки з цінами, що були визначені у відповідному висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.09.2011 р. №10350/11-16/10366/11-14. За результатами порівняння було зроблено висновок про те, що діями посадових осіб внаслідок здійснення вказаної господарської операції було завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 22907,78 грн.
В судовому засіданні встановлено, що п.1.2 вказаного договору передбачено попереднє погодження сторонами номенклатури, кількості та ціни кожної одиниці товару і визначення їх в рахунку-фактурі постачальника. Пунктом 1.3 було визначено, що такий рахунок-фактура розглядається сторонами як специфікація і з моменту належного оформлення стає невід'ємною частиною договору. Сума договору і порядок оплати визначено у п.3, згідно з яким вартість товару та сума податку на додану вартість вказуються в рахунку-фактурі виставленому постачальником на кожну одиницю товару. Оригінал рахунку, товарна і податкова накладні вручаються представнику покупця по факту поставки. Суду надано оригінали договору №11, рахунку-фактури №ОПС-004684 від 26.04.2011 р., видаткової накладної №ОПС-008084 від 22.06.2011 р. та платіжні документи на сплату вартості товару.
Надавши належну оцінку представленим доказам, суд зробив вірний висновок, що при укладенні та виконанні зазначеного договору Підприємство виконало всі умови, визначені договором для його чинності правочину у відповідності до ст.203 ЦК України. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, ні положеннями Цивільного кодексу України, ні нормами Господарського кодексу України не забороняється визначення окремих домовленостей сторін шляхом складання та підписання ними окремих додатків до них, в тому числі у вигляді рахунку-фактури.
Суд дійшов вірного висновку, що укладений з ТОВ "О.П.С." договір №11 був спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін при його укладанні було вільним і відповідає внутрішній волі і переконанням сторін, що підтверджується виконанням усіх взятих на себе зобов'язань по продажу і поставці товару (символіки). Зазначене не заперечується, як актом ревізії, так і поясненнями, що були надані в судовому засіданні представниками відповідача.
Надано і належну правову оцінку представленим доказам, погодившись із доводами Інспекції про те, що за приписами ч. 4 ст. 632 ЦК України якщо ціна у договорі не встановлена, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Однак, всупереч зазначеним приписам, Інспекція при розрахунку обсягу нанесеної шкоди (завданих збитків) застосувала ціни на товари (символіку), що були визначені експертом, не на момент укладання договору №11, тобто 26.04.2011 р., а станом на вересень 2011 року. Ціни на зазначені товари на момент укладення договору №11 не підлягали державному регулюванню. За таких обставин до цих правовідносин сторін мають бути застосовані положення ч. 2 ст. 190 ГК України, якою визначено, що ціни на такі товарі є вільними і вони визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.
Щодо строку дії вказаного договору, то суд встановив, що укладений між сторонами договір містить такі положення (п. 3.3 та п. 5.2), відповідно до яких оплата вартості товару має бути здійснена покупцем в порядку 100-відсоткової попередньої оплати, а відпуск товару має бути здійснений продавцем на протязі трьох місяців з моменту одержання грошових коштів. А це узгоджується із приписами ч.1 ст. 631 ЦК України, за якими таким строком є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З огляду на викладене суд правильно зазначив, що висновки акту ревізії в цій частині є помилковими, а вимоги Інспекції з цього приводу є протиправними.
Відносно господарських операцій Підприємства з придбання товарів без дотримання законодавчих норм з проведення тендерних процедур та визначення розміру збитків від таких операцій, то суд з'ясував, що в акті ревізії зазначено про придбання без проведення тендерних процедур товарів за завищеними цінами, внаслідок чого його посадовими особами було нанесено Підприємству збиток в 2009 р. на загальну суму 458331,70 грн., з якої від закупівлі пально-мастильних матеріалів - 405221,13 грн., дроту (катанки) - 53110,57 грн., а в 2010 р. на загальну суму 551472,91 грн., в тому числі від операцій з придбання пально-мастильних матеріалів - 404911,60 грн., дроту (катанки) - 146561,31 грн. На думку Інспекції - відповідно до п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що було затверджено постановою КМУ від 17.10.2008 р. N921 (у редакції постанови КМУ від 19.11.2008 р. N1017), істотні умови таких договорів про державі закупівлі після їх підписання сторонами не повинні були змінюватися в подальшому і за будь яких умов не могли бути розірваними.
Проте, суд вірно послався на приписи ст. 652 ГК України, за якою, серед іншого, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. При розгляді справи з'ясовано, що такі додаткові угоди про розірвання основних договорів були укладені ним з ТОВ "Юрдис", ТОВ "Фа Ойл", ТОВ "СКВ-МІГ" та з ТОВ "Форест" в зв'язку з непередбачуваним різким зростанням оптових цін на нафтопродукти та дріт (катанку), а також суттєвим збільшенням витрат на доставку цих товарів. В якості доказів в судове засідання були подані відповідно належним чином засвідчені копії таких додаткових угод. Ці угоди, як за ініціативою Інспекції, так і з ініціативи сторін, в судовому порядку недійсними не визнавалися. Факт наявності таких додаткових домовленостей з приводу розірвання договорів від 10.01.2009 р. №4/09, від 05.04.2010 р. №53/10, від 05.04.2010 р. №54/10 та від 10.08.2009 р. №108/09 між їх сторонами не заперечується, як матеріалами ревізії, так і представниками відповідача в ході судових засідань. Це додаткові угоди з ТОВ "СКВ-МІГ" від 12.05.2010 р., з ТОВ "Фа Ойл" від 14.04.2010 р., з ТОВ "Юрдис" від 01.06.2009 р. та з ТОВ "Форест" від 05.04.2010 року.
Відтак, висновок Інспекції про обсяги нанесеної посадовими особами шкоди (збитків) Підприємству, що були обраховані виходячи з тендерних цін на пальне та дріт (катанку) та які були визначені сторонами в договорах №4/09, №53/10, №54/10 та №108/09 є протиправним.
Суд правомірно прийняв до уваги доводи позивача про те, що наказ Голов КРУ від 13.04.2010 р. N89 протягом усього строку його дії не міг застосуватись, оскільки не пройшов державну реєстрацію, як це визначено п. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 р. N 493/92 та п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що було затверджене Постановою КМ України 28.12.1992 р. N731. Крім цього зазначений наказ, як в ревізованому періоді, так і в момент складанні відповідачем акту ревізії не був офіційно оприлюдненим. До того ж на момент завершення ревізії та складання акту дію цього наказу вже було скасовано згідно з наказом Голов КРУ від 28.10.2011 р. N270.
Окрім вказаного, судом було проведено дослідження інформації про рівні реалізаційних цін на пально-мастильні матеріали, що містяться в повідомленнях, наданих відповідачу окремими органами виконавчої влади. Це повідомлення Житомирського обласного територіального відділенням Антимонопольного комітету України, Житомирської торговельно-промислової палати, Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області, ТОВ "АВ Метал груп", ТОВ "Енерго СтальТрейд" та ПАТ "Житомирголовпостач", що були надані представниками відповідача в судове засідання.
З приводу вищенаведеного переліку органів та підприємств, що надали відповідачу повідомлення про рівні цін на пальне та дріт (катанку), суд вірно погодився з доводами позивача та зазначив, що функції, права та обов'язки цих органів визначені Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Однак, цей Закон не відносить до обов'язків чи прав цих органів питання моніторингу цін, що склалися в Україні на товари та продукцію виробничо-технічного призначення, та не надає статусу відомостей цього органу про рівні цін на такі товари, як на підставу для визначення у суб'єктів господарювання обсягів доходів чи збитків від здійснення господарських операцій з причини застосування чи незастосування ними таких моніторингових рівнів цін. Обсяг прав та обов'язків інспекцій з контролю за цінами був визначений Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, що було затверджене постановою КМУ від 13.12.2000 р. N1819, п. 4 якого до функцій місцевих органів цієї служби, серед інших, були віднесені також і питання моніторингу цін і тарифів на товари і послуги. Однак, такий моніторинг був обмежений лише товарами, що реалізуються на споживчому ринку. Конкретний перелік таких товарів був визначений постановою КМУ від 13.06.2002 р. N803. Такий перелік обмежений лише товарами та послугами, що є соціально значущими для населення. Зазначене Положення не визначає, що відомості цього органу про моніторингові рівні цін на такі товари можуть використовуватись іншими контрольними органами в якості підстав для визначення у суб'єктів господарювання обсягів доходів чи збитків від здійснення ними господарських операцій з причини застосування чи незастосування таких моніторингових рівнів цін. Функції, права та обов'язки державних органів статистики визначені в Законі України «Про державну статистику». Закон наділяє ці органи правом на збирання різного роду статистичної інформації, в тому числі і інформації про рівні цін на товари, роботи та послуги. Однак, законодавство на надає зібраній в процесі статистичних досліджень інформації такого статусу, коли рівні цін, будь-яким способом визначені цим органом, можуть застосовуватись для визначення обсягу збитків, що можуть бути одержані суб'єктами господарювання внаслідок їх перевищення. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» взагалі не відносить до компетенції цих органів питання здійснення моніторингу цін на товари, роботи та послуги.
Вказане є лише інформацією цих суб'єктів про застосовувані ними в минулому ціни на реалізацію таких товарів іншим покупцям. Але вони не можуть бути підставою для врахування судом при постановленні рішення по суті позовних вимог, як і не можуть бути повідомлення господарюючих суб'єктів про реалізаційні ціни на дріт (катанку), що були одержані органом фінансової інспекції від ПАТ «Житомирголовпостач», ТОВ «Енерго Сталь Трейд» та ТОВ «АВ Металл Груп».
Дослідивши представлені докази, надавши їм відповідну правову оцінку, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Постанову судом прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова
А.В. Жизневська
Повний текст ухвали виготовлено "08" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Державне підприємство "Овруцьке лісове господарство" с.Дубовий Гай,Овруцький район, Житомирська область,11100
3- відповідачу Державна фінансова інспекція в Житомирській області м-н С.П.Корольова,12,м.Житомир,10014
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2013 |
Оприлюднено | 18.02.2013 |
Номер документу | 29335240 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Жизневська А.В.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні