Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-2881/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.01.13Справа №2а-2881/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача (ТОВ "Мортрансмаркет-Юг") Іванова Анжеліка Вікторівна довіреність № б/н від 23.10.12 на підставі паспорту;

представник відповідача (ДПІ у Гагарінському р-ні м. Севастополя) Рогів Надія Михайлівна довіреність № 3/10-025 від 12.03.12 на підставі посвідчення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2012 року №0000420222 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 32240,21грн., в тому числі основний платіж - 25792,17грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 6448,04грн.; №0000410222 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 27800,0грн., в тому числі основний платіж - 22240,0грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 5560,0грн.; №0000430222 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період, за який подано декларацію: 3 міс. 2010 у розмірі 833,0грн., 4 міс. 2010 у розмірі 3733,0грн., 11 міс. 2010 у розмірі 853,0грн. Позовні вимоги мотивовані безпідставним визначенням (зменшенням) позивачу грошових зобов'язань, оскільки висновки про порушення ним вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на документах первинного обліку. Позивач зазначає, що податковий кредит та валові витрати сформовані ним на підставі наявних належним чином оформлених первинних документів та податкових накладних, які підтверджують придбання товарів та послуг безпосередньо для використання у його господарської діяльності. Товари та послуги (роботи) дійсно були ним придбані у контрагентів та наміру ухилятися від оподаткування у позивача не було. Протилежного відповідачем не встановлено, а тому прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення (зменшення) грошових зобов'язань є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03 грудня 2012 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2881/12/2770, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме: зазначив, що перевірка проведена податковим органом у спосіб та порядку, передбачені Податковим кодексом України. З приводу прийняття податкових повідомлень-рішень вказує, що, оскільки між сторонами (позивачем та його контрагентами КП «Альянс» та ПП «Севелітстрой») фактично господарські операції не здійснювались, товари (роботи) КП «Альянс» та ПП «Севелітстрой» не надавались (не виконувались), ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» грошові кошти за операціями з КП «Альянс» та ПП «Севелітстрой» перераховувало без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, тому таки дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто спричинили завищення валових витрат та податкового кредиту. Такого висновку відповідач дійшов на підставі актів ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11.04.2012 №36/22/32468182 та від 06.04.2012 №28/22/35096833 про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» ЄДРПОУ 32468182 та ПП «Севелітстрой» ЄДРПОУ 35096833 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх вигляду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 та матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Бренд строй», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті буд», ПП «Добре місто», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндустрія», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України. Згідно даним матеріалам, органами Державної податкової служби та досудового слідства внаслідок аналізу фінансово-господарської діяльності, первинних фінансових документів вищезазначених контрагентів та пояснень свідків, наданих в межах порушеної кримінальної справи, зроблено висновок про наявність в їх діяльності ознак фіктивності, передбачених ст.55-1 ГК України, відсутність факту реального придбання або продажу товарів чи послуг, та не підтверджено реальність проведених господарських операцій КП «Альянс» та ПП «Севелітстрой» з контрагентами-покупцями та постачальниками за цей період.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.11.2012 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС складений акт №1275/22-212/22301713/47 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з КП «Альянс» ЄДРПОУ 32468182 та ПП «Севелітстрой» ЄДРПОУ 35096833 за період з 01.01.2009 по 30.11.2010. Перевіркою встановлені порушення:

- ч.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» при придбанні товарів;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 40710,0грн., в тому числі за квітень 2009 - 6137,0грн., за червень - 3333,0грн., вересень 2009 - 9000,0грн., за листопад 2009 - 4127,0грн., за грудень 2009 - 833,33грн., за травень 2010 - 7733,0грн., за червень 2010 - 2000,0грн., за вересень 2010 - 4400,0грн., за листопад 2010 - 3147,0грн.;

- абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати у сумі 165666,68грн., в тому числі у 2 кварталі 2009 включена сума 25000,02грн., у 3 кварталі 2009 включена сума 37500,0грн., в 4 кварталі 2009 включена сума 12500,0грн., в 1 кварталі 2010 включена сума 12500,0грн., в 2 кварталі 2010 включена сума 36166,67грн., в 3 кварталі 2010 включена сума 21999,99грн., в 4 кварталі 2010 включена сума 20000,0грн., в зв'язку з чим занижено податок на прибуток всього у сумі 41447,92грн., а саме: у 2 кварталі 2009 в сумі 6250,0грн., в 3 кварталі 2009 в сумі 9374,74грн., в 4 кварталі 2009 в сумі 3125,25грн., в 1 кварталі 2010 в сумі 3125,0грн., в 2 кварталі 2010 в сумі 9041,67грн., в 3 кварталі 2010 в сумі 5500,0грн., в 4 кварталі 2010 в сумі 5031,25грн.

20 листопада 2012 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000420222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 32240,21грн., в тому числі основний платіж - 25792,17грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 6448,04грн.; №0000410222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 27800,0грн., в тому числі основний платіж - 22240,0грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 5560,0грн.; №0000430222 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період, за який подано декларацію: 3 міс. 2010 у розмірі 833,0грн., 4 міс. 2010 у розмірі 3733,0грн., 11 міс. 2010 у розмірі 853,0грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в повному об'ємі.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами і наявності правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат з податку на прибуток за наслідками взаємовідносин із КП «Альянс» та ПП «Севелітстрой».

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг» зареєстровано 07.06.1996 в Гагарінської районної державної адміністрації у м. Севастополі, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №10761200000001705, ЄДРПОУ 22301713, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №629638. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.06.1996. Станом на дату підписання акту перебуває на обліку в ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 20.07.1997, свідоцтво платника податку на додану вартість 200050646. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №622143 предметом діяльності, в тому числі є оптова торгівля будівельними матеріалами.

22.01.2009 між територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг» (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №429-06, за яким ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані нежилі приміщення №1-№9 загальною площею 107,8кв.м. з двома ганками, розташовані в м. Севастополі по вул. П.Корчагіна,34 з цільовим призначенням - для розміщення офісу.

03.07.2009 Наказом Фонду комунального майна СМР №809 надана згода на проведення капітального ремонту віконних блоків в нежилих приміщеннях по вул. П.Корчагіна,34 за рахунок власних коштів орендаря - ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» на суму 24006грн. згідно кошторисної документації.

15.07.2009 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» (замовник) та ПП «Севелітстрой» (підрядник) укладений договір підряду №54, за яким підрядник зобов'язується своїми силами та засобами виконати замовлення - роботи по реалізації металопластикових конструкцій, доставки конструкції на об'єкт - м. Севастополь, вул. П. Корчагіна,34, та монтаж, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи за актом виконаних робіт та оплатити них в порядку та на умовах даного договору. Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками підприємств. Згідно специфікації вартість замовлення 17595,12грн. без ПДВ.

Приватне підприємство «Севелітстрой» ЄДРПОУ 35096833, зареєстровано 13.04.2007 Ленінською районною державною адміністрацією в м. Севастополі, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, юридична адреса Автономна Республіка Крим м. Сімферополь, вул. Монтажна,10 корпус Г. Станом на момент розгляду справи не перебуває в процесі припинення. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були керівники - ОСОБА_5 за період з 17.04.2008 по 07.09.2009, ОСОБА_6 з 08.09.2009 по 11.04.2010. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.04.2007, станом на 06.04.2012 перебуває на обліку в ДПI в м. Сімферополі. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2009 НБ №325875, виданого ДПI в м. Сімферополі, індивідуальний податковий номер - 350968327058, ПП «Севелітстрой» зареєстровано платником ПДВ з 11.05.2007. Свідоцтво платника ПДВ анульовано за ініціативою податкової 11.04.2012, причина анулювання - в Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Умови договору підряду - доставка металопластикових вікон та їх монтаж на об'єкті м. Севастополь, вул. П. Корчагіна,34, виконані, що підтверджується актом здачі-прийомки робіт (надання послуг), актом прийомки виконаних підрядних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за липень 2009.

Вартість підрядних робіт оплачена ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» платіжними дорученнями №376 від 14.07.2009 на суму 15835,0грн. та №33 від 06.08.2009 на суму 8171,0грн.

На підтвердження виконання підрядних робіт та отримання коштів ПП «Севелітсрой» на адресу позивача виписані податкові накладні: №362/6 від 31.07.2009 на суму 15835,0грн., в тому числі ПДВ 2639,1грн. та №370/33 від 06.08.2009 на суму 8171,0грн., в тому числі ПДВ на суму 1361,83грн.

Реальність виконання ПП «Севелітстрой» підрядних робіт за договором №54 та пов'язаність придбання цих підрядних робіт із господарською діяльністю ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» підтверджено договором оренди №54 від 22.01.2009, наказом ФКМ СМР №809 від 03.07.2009, звітом оцінщика - підприємця ОСОБА_7 про ідентифікацію поліпшень від 16-21.09.2009, аудиторським висновком аудитора Галєєва Р.Ю. про результати проведення тематичного аудиту ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» від 14.09.2009, наказом ФКМ СМР №1479 від 04.11.2009 про узгодження об'єму витрат на виконання невід'ємних поліпшень у сумі 20005грн. (без ПДВ) вбудованих нежилих приміщень по вул. П. Корчагіна,34.

За господарською операцією з ПП «Севелітстрой» ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС на підставі п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України сума грошових зобов'язань не визначалась.

19.07.2005 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в м. Севастополі укладений договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди), що належить до державної власті №248, за яким орендар (позивач) приймає у строкове платне користування нерухоме майно - відкритий складський майданчик загальною площею 1558,0кв.м. з огорожею, що розташоване в м. Севастополі по вул. Рибаков,5 та знаходиться на балансі ДП «Севастопольський морський рибний порт». Строк дії договору оренди до 31 грудня 2015 року.

04.02.2009 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укрречфлот» по теплоходу «Невський-1» укладений договір тайм-чартеру №НЕВ-1/2009 для перевезення безпечних вантажів в межах Українських портів Чорного та Азовського морів. За договором фрахтувальник здійснює оплату екіпажу всіх додаткових робіт - зачистку/замивання вантажних приміщень.

12.03.2009 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та Акціонерної судноплавної компанії «Укрречфлот» по судну «Славутич» укладений договір чартер-партії №05-01-11/34, за яким позивач фрахтує судно для перевезення вантажів. Після закінчення розвантаження вантажний бункер та проходи впродовж бортів судна повинні бути зачищені від залишків вантажу силами порту за рахунок фрахтувальника.

16.03.2010 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» по теплоходу «Влас Чубарь» укладений договір №16-03/01, за яким позивач фрахтує судно для перевезення піску. Фрахтувальник забезпечує зачистку трюмів по закінченню розвантажування судна за власник рахунок.

18.03.2010 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та Державним підприємством «Херсонський морський порт» (судновласник) по теплоходу «Кілія» укладений договір №28Д, за яким позивач (замовник) замовляє, а судновласник виконує перевезення суднами т/х «Кілія», т/х «Волго Балт 218» вантажів замовника - безпечний навалочний вантаж (пісок). Після розвантаження судна, замовник забезпечує й виконує зачистку трюмів судна від залишків вантажу за свій рахунок.

Роботи по зачищенню трюмів суден від залишків вантажів для ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» виконувало Колективне підприємство «Альянс».

Колективне підприємство «Альянс» ЄДРПОУ 32468182, зареєстровано 15.05.2003 Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, є юридичною особою, юридична адреса Автономна Республіка Крим м. Сімферополь, Глінки/Ж.Дерюгіної,57В/2А. Станом на момент розгляду справи не перебуває в процесі припинення. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання був керівник - ОСОБА_12. Свідоцтво платника ПДВ №887869, індивідуальний податковий номер - 324681801286, анульовано за ініціативою податкової 11.04.2012, причина анулювання - в Єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Виконання робіт підтверджується актами: №216 від 31.01.2009, №1759 від 29.05.2009, №2336 від 30.06.2009, №2660 від 31.07.2009, №3179 від 31.08.2009, №3702 від 30.09.2009, №4168/1 від 31.10.2009, №4610 від 30.11.2009, №4992 від 31.12.2009, №4550 від 30.11.2010, №1177 від 30.04.2009, №400 від 28.02.2010, №РН-00790/1 від 30.03.2010, №1048 від 30.04.2010, №1563/1 від 31.05.2010, №2066 від 30.06.2010, №3012 від 31.08.2010, №3470 від 30.09.2010, №217 від 31.01.2009, №560 від 28.02.2009, №561 від 28.02.2009, №900 від 31.03.2009.

25.02.2009 між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» (замовник) та КП «Альянс» (виконавець) укладений договір №25/02/168, за яким замовник передає та зобов'язується фінансувати, а виконавець приймає для виконання робіт по ремонту портального крану згідно ремонтної відомості.

Умови договору виконані КП «Альянс», що підтверджується актом виконаних робіт від 05.03.2009.

ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» оплатило вартість отриманих робіт в безготівковому порядку, про що свідчать виписки з розрахункового рахунку за січень 2009 на суму 28800,0грн. та платіжні доручення: №29 від 10.02.2009 на суму 21000,0грн., №85 від 03.03.2009 на суму 27020,0грн.

КП «Альянс» виписало на адресу ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» податкові накладні: №216/127 від 31.01.2009, №217/128 від 31.01.2009, №560/113 від 28.02.2009, №561/114 від 28.02.2009, №900/113 від 31.03.2009, №620/1/5 від 05.03.2009, №1177/166 від 30.04.2009, №1759/146 від 29.05.2009, №2336/149 від 30.06.2009, №2660/170 від 31.07.2009, №3179/172 від 31.08.2009, №3702/154 від 30.09.2009, №4168/1/191 від 31.10.2009, №4610/191 від 30.11.2009, №4992/194 від 31.12.2009, №НН-000400/76 від 26.02.2010, №НН-0790/1/2 від 30.03.2012, №1048/104 від 30.04.2010, №НН-1563/1/118 від 31.05.2010, №2066/108 від 30.06.2010, №3012/89 від 31.08.2010, №3470/85 від 30.09.2010, №4550 від 30.11.2010.

Пов'язаність придбання від КП «Альянс» робіт із господарською діяльністю ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» підтверджено договорами з судноплавними компаніями, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС за господарськими операціями з КП «Альянс».

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З усіх наданих суду первинних документів вбачається, що від імені контрагента позивача - КП «Альянс» їх підписано керівником ОСОБА_10, від імені ПП «Севелітстрой» - керівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідні періоди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як зазначалось раніше підставою для встановлення нікчемності господарських операцій між позивачем та КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», на думку відповідача, є матеріали кримінальної справи, порушеної за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Бренд строй», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті буд», ПП «Добре місто», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндустрія», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Але, суд вважає, що викладені в акті перевірки матеріали досудового слідства, не можуть бути доказами, що встановлюють обставини безтоварності господарських операцій, оскільки по-перше, використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, зареєстрованим в Мінюсті 12 січня 2011 за №34/18772, а по-друге, як встановлено судом та підтверджено відповідачем, матеріали кримінальної справи використані шляхом копіювання інформації, отриманої засобами електронної пошти, тоді як самі матеріали кримінальної справи в ході перевірки не використовувались, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. Крім того, суд вважає бездоказовим посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі ще й тому, що процесуального рішення за цією кримінальною справою судом не прийнято, а відтак докази, зібрані в ході досудового слідства по такій кримінальній справі судом не оцінені і не можуть бути покладені в основу висновків акту податкової перевірки контрагента суб'єкта господарювання, відносно якого порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.

Суд дійшов висновку, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту, на дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, також є безпідставними.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, п.п.6,7 якого визначають, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, п.4.4 яких визначає, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно п.7.1 Методичних рекомендації результати лише проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Отже, лише результати проведеної зустрічної звірки, в ході якої співставляються данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, якими є довідка, можуть бути використані податковим органом при перевірці інших платників податків.

Відповідачем - ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС довідок про проведення зустрічних звірок КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» суду не надано.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання господарських операцій, розрахунковими документами, доказами пов'язаності господарських операцій між позивачем та контрагентами КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» з власною господарською діяльністю позивача тощо. Усі зазначені документи відповідають поняттю первинних, підписані особами, відповідальними за здійснення господарської операції, та їх підписи засвідчені печатками сторін.

За цих обставин, суд дійшов висновку, що вказані вище обставини та первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Враховуючи той факт, що спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з квітня 2009 по листопад 2010, тому суд перевіряє відповідність правил оподаткування спірних взаємовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відносяться до складу валових витрат - витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-якої суми витрат, які він поніс в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), лише за умови, що такі витрати в подальшому будуть використані у власній господарської діяльності, незалежно чи почали таки товари використовуватися на момент перевірки, та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

В свою чергу, відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» під час виписки податкових накладних, що є предметом перевірки, були зареєстровані як платники ПДВ.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення податкової накладної, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

В той же час відповідачем не встановлено факт того, що до податкового кредиту позивачем було включено суму податку на додану вартість, на підставі не існуючих податкових накладних, або які складені у не відповідності із вимогами чинного законодавства України, або по операціям, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Відповідачем також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірним взаємовідносинами, або про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операції для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операції не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Беручи до уваги, що під час розгляду цієї справи судом встановлено, що господарські операції між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» та КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, використані позивачем у його господарської діяльності, тому суд вважає безпідставними висновки відповідача про завищення валових витрат та податкового кредиту, а здійснене відповідачем збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість суд визнає протиправними.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» договорів на підставі ч.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» угод на настання обумовлених ними правових наслідків, в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Більш того, відповідачем не зазначено норму законодавчого акту, який встановлює нікчемність угоди з підстав, викладених відповідачем у акті перевірки позивача №1275/22-212/22301713/47.

Отже, вищенаведеним підтверджується, що позивач здійснював усі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні угоди у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 Цивільного кодексу України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України.

Однак, і з цієї підстави спірні угоди у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим та помилковим.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавств. Однак, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

За цих обставин висновок ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС про нікчемність договорів, укладених між позивачем та КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», зроблений з перевищенням наданих податковому органу законодавством повноважень.

Щодо посилань відповідача на наявність ознак злочину в діяльності КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», суд зазначає таке.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряющих податкового органу про фіктивність КП «Альянс», ПП «Севелітстрой» ґрунтуються на постанові слідчого про порушення кримінальної справи та протоколах допиту свідків та обвинувачених.

Однак, доказів наявності вироку суду, що набрав законної сили по такій кримінальній справі, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договір, його позиція про те, що договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

Суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, пп.36.5 ст.36, п.38.1 ст. 38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на валові витрати та податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у способі, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняти відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення (зменшення) ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 32240,21грн. та податку на додану вартість у розмірі 27800,0грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 20.11.2012 №0000420222, №0000410222 та №0000430222 повинні бути скасовані як такі, що прийняті з порушенням частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 20 листопада 2012 року №0000420222 про збільшення ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 32240,21грн., в тому числі основний платіж - 25792,17грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 6448,04грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 20 листопада 2012 року №0000410222 про збільшення ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 27800,0грн., в тому числі основний платіж - 22240,0грн. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 5560,0грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 20 листопада 2012 року №0000430222 про зменшення ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період, за який подано декларацію: 3 міс. 2010 у розмірі 833,0грн., 4 міс. 2010 у розмірі 3733,0грн., 11 міс. 2010 у розмірі 853,0грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська,24, ЄДРПОУ 23443220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг» (99059, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна,34, ЄДРПОУ 22301713) судовий збір у розмірі 600,40 грн.

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2013.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко