Постанова

від 11.02.2013 по справі 1570/7273/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/7273/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Зайцева О.С.

представника відповідача (за довіреністю) Московчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ек Енержді-Комплекс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 21.11.2012 р. №0002022201, №0002032201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012 р. №0002022201, №0002032201 .

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки відображені у акті перевірки є помилковими, з огляду на наступне.

Податковим органом в акті не відображено первісні документи, які були надані ТОВ «Ек Енержді-Комплекс» на момент проведення перевірки, на підставі яких було сформовано податковий кредит. Перевіряючим в акті не зазначено з якого періоду у контрагентах ПП «Алмаст сервіс профі», код ЄДРПОУ 34307512 та ПП «Віра Строй К» код ЄДРПОУ 33490678 стоїть стан 7 (внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Згідно реєстру ДП «Інформаційно-ресурсний центр» тільки з 31.08.2010 Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «Віра Строй К», а ПП «Алмаст сервіс профі» відсутній такий напис. Таким чином, отримані податкові накладні від ПП «Віра Строй К» у лютому 2010 р. є повністю правомірними, а сформований податковий кредит вірний. Також відповідно до листа ДПС в Одеській області від 18.06.2012р. № 2883/09-0011 щодо відпрацювання Постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції ОСОБА_5 від 28.05.2012р., в якому підприємство ПП «Віра Строй К» відсутнє. Тому зовсім не зрозуміло на підставі яких документів, причин або ознак правочини з ПП «Віра Строй K» не створюють юридичних наслідків.

На думку позивача, ТОВ «Ек Енержді-Комплекс» було надані всі наявні документи, які вказують на фактичне вчинення оскаржуваних правочинів. Отже, всі господарські операції з зазначеними контрагентами були проведені у повному обсязі, договри мали раельний характер.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях і просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 р. №0002022201, податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року №0002032201.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.87) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що ДПІ у Суворовському районі Одеської області ДПС отримано лист від ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 18.03.2011 року №4448/7/23-5 з актом від 18.03.2011 року №476/23/34307512 «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства ПП «Алмаст Сервіс Профі» (далі ПП «АСП»), код за ЄДРПОУ 34307512 з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2010 року, січень 2011 року», згідно якого встановлено, що по ПП «АСП» внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за податковою адресою. Крім того, чисельність працюючих на підприємстві за перевіряємий період визначити неможливо, оскільки до ДПІ не подано звіти за формою 1-ДФ та розрахунок комунального податку за перевіряємий період до ДПІ не подавався.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у ПП «АСП» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності.

Враховуючи те, що у ПП «АСП» на підприємстві відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами, 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди з контрагентами за жовтень і листопад 2010 року, січень 2011 року є нікчемними.

Також, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеській області ДПС отримано лист ДПС в Одеській області від 18.06.2012 №2883/09-0011 щодо відпрацювання Постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції ОСОБА_5 від 28.05.2012року, в якій зазначено: «Організована злочинна група під керівництвом працівника правоохоронного органу - заступника начальника слідчого управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6, в складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в 2010 - з корисливих мотивів, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати под транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організували створення (придбання) 11 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме : TOB «Перша міська будівеї компанія», TOB «Болівар», ПП «Антре Едвертайзінг», TOB «Реконструкція», TOB «УММК», ТОВ «ВСТК», ПП «Алмаст сервіс профі», TOB «ЛХВР2010», ПП «Восторг строй», TOB «CK Пальміра», ТОВ «Гражданпромспецпроект», які увійшли до складу «конвертаційного центру».

Під прикриттям вищезазначених підприємств документально оформляли неіснуючі операці продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавали замовникам «послуг» (peaльно діячим суб'єктам господарювання) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. Для надання таких «послуг» контрагенти перераховували на поточні рахунки фіктивних підприємств грошові кошти, які в подальшому знімалися готівкою у банківських установах та поверталися клієнтам за виключенням частини коштів в якості винагороди організаторів злочину, яка у середньому складала 4,5 %.

Так встановлено, що в період з 2010 по 2011 з метою ухилення від сплати податків та незаконного переведення у готівку безготівкових грошових коштів, службові особи TOB «Ек Енерджі-Комплекс» за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими членами ОЗГ, здійснювали перерахування грошових коштів на поточні рахунки ПП «Алмаст сервіс профі» з призначенням платежу «придбання товару, робіт послуг».

Фактично вказані товари TOB «Ек Енерджі-Комплекс»не одержувало, а операції ПП «Алмаст сері профі» носили безтоварний характер, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Надалі, службові особи TOB «Ек Енерджі-Комплекс» для надання злочинним зв'язкам виду господарських, маскуючи незаконний переказ грошових коштів на поточні рахунки ПП «Алмаст сервй профі» за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими членами ОЗГ, складали підроблені первинні бухгалтерські документи - договори, накладні, податкові накладні між вказаними підприємствами, які документально підтверджували перерахування коштів по нібито проведеним господарським операціям. Вказані підроблені документи використовувалися службовими особами TOB «Ек Енерджі-Комплекс» з метою мінімізації податкових зобов'язань в бухгалтерській і податковій звітності.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання податку на додану вартість на рівні ДПС України підприємство ПП «Віра Строй К» (код ЄДРПОУ 33490678) має стан - 7(до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей).

Таким чином з урахуванням вищевикладеного встановлено порушення TOB «Ек Енерджі-Комплекс» п.198.1 ст. 198, п.201.1 ст. 201 п.201.2 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит в податкових деклараціях на загальну суму 63587,80 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із частиною п.73.5 ст.73 ПК України, на виконання Постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 11 червня 2012 року слідчого СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції ОСОБА_5 в межах кримінальної справи №051201100163, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС ОСОБА_14, проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Ек Енерджі-Комплекс» (код ЄДРПОУ 36553906) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Алмаст сервіс профі» (код ЄДРПОУ 343075 12) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 рокк та з ПП «Віра Строй К» (код ЄДРПОУ 33490678) за лютий 2010 року.

Перевірку проведено з відома директора TOB «Ек Енерджі-Комплекс» ОСОБА_15.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт №4070/22-1/36553906 від 08.11.2012року, яким встановлено порушення:

1) п. 198.1 ст. 198. п.201.1 ст. 201 п.201.2 ст. 201 ПК України, завищено податковий кредит в податкових деклараціях на суму 63587,80 грн. у т.ч. по контрагентах:

- ПП «Алмаст Сервіс Профі», код за ЄДРПОУ 34307512 за період: вересень 2010 року - 35805,8 грн.;жовтень 2010 року - 19897 грн.; листопад 2010 року - 3618 грн.

- ПП «Віра Строй К» (код ЄДРГЮУ 33490678) за період лютий 2010 року - 4267 грн.

2) п.138.1 138.2 п. 138.4 ст.138 ПК України, занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за І квартал, ІII та IV квартал 2010 року на загальну суму 79484,75грн. (а/с.47-60), на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 року №0002022201, №0002032201.

Податковим органом в акті перевірки встановлено, що у ПП «Алмаст Сервіс Профі» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничи активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з частинами 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди з контрагентами за жовтень і листопад 2010 року, січень 2011 року є нікчемними, податкові зобов'язання у сумі 4 021 565 грн., податковий кредит у сумі 4 001 650 грн. за жовтень 2010 року; податкові зобов'язання у сумі - 1 585 582 грн., податковий кредит у сумі 1 604 636 грн. за листопад 2010 року; податкові зобов'язання у сумі - 2 030 566 грн., податковий кредит у сумі 1 999 990 грн. за січень 2011 року.

Також, згідно аналізу податкової звітності бази данних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість на рівні ДПС України підприємство ПП «Віра Строй К», має стан 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей).

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом, збільшена сума грошового зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Віра Строй К» код ЄДРПОУ 33490678 за лютий 2010 р., хоча в акті перевірки було встановлено порушення по взаємовідносинах з ПП «Алмаст Сервіс Профі».

Так, в акті зазначено, що перевірка здійснювалась на виконання постанови слідчого про призначення документальної позапланової перевірки від 11.06.2012 року СУ ДПС в Одеській області.

З зазначеної постанови вбачається, що організована злочинна група створила 11 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме : TOB «Перша міська будівеї компанія», TOB «Болівар», ПП «Антре Едвертайзінг», TOB «Реконструкція», TOB «УММК», ТОВ «ВСТК», ПП «Алмаст сервіс профі», TOB «ЛХВР2010», ПП «Восторг строй», TOB «CK Пальміра», ТОВ «Гражданпромспецпроект», які увійшли до складу «конвертаційного центру».

Крім того, в постанові зазначено, що в період з 2010 по 2011 з метою ухилення від сплати податків та незаконного переведення у готівку безготівкових грошових коштів, службові особи TOB «Ек Енерджі-Комплекс» за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими членами ОЗГ, здійснювали перерахування грошових коштів на поточні рахунки ПП «Алмаст сервіс профі» з призначенням платежу «придбання товару, робіт послуг».

Фактично вказані товари TOB «Ек Енерджі-Комплекс» не одержувало, а операції ПП «Алмаст сері профі» носили безтоварний характер, що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Отже, в зазначеній постанові чітко визначені суб'єкти господарювання та їх коло їх взаємовідносин, які підлягають перевірці, це ПП «Алмаст Сервіс Профі» та TOB «Ек Енерджі-Комплекс».

В свою чергу, суду не надано доказів та пояснень, яке відношення до перевірки в рамках цієї постанови слідчого, є суб'єкт господарювання ПП «Віра Строй К».

Суд, дослідивши правочини, які мали місце між ПП «Віра Строй К» та TOB «Ек Енерджі-Комплекс», встановив наступне.

Згідно довідки АА № 092805 TOB «Ек Енерджі-Комплекс», має таки види діяльності за КВЕД: будівництво будівель (45.21.1), електромонтажні роботи (45.31.0), будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання (45.21.4), виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (31.20.1), діяльність у сфері інжинірингу (74.20.1) (а/с. 8).

15.12.2009 року TOB «Ек Енерджі-Комплекс» (Замовник) та ПП «Віра Строй К» (Підрядник) було укладено договір, предметом якого є поетапне виконання електромонтажних робіт (а/с. 14-18).

Здійснення господарських операцій за зазначеним договором підтверджено відповідними первинними документами ( а/с. 19- 46, 103-148), що відповідає приписам Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На думку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, договор укладений між TOB «Ек Енерджі-Комплекс» та ПП «Віра Строй К», не спричиняє реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України. Отже, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені для документування операцій з придбання товарів є такими, що укладались виключно з метою набуття податкової вигоди, а не для фактичного здійснення господарської діяльності. Такі правочини є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, податковий орган у своїх поясненнях зазначив, що відповідно до ч.1ст.875 Цивільного кодексу України «За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх».

Згідно договору на виконання підрядних робіт №02-12/09-СП від 15.12.2009 року укладеного між TOB «Ек Енерджі-Комплекс» (замовником) та ПП «Віра строй К» (підрядником) підрядник виконує електромонтажні роботи житлового будинку №4 ж.м. «Радужний» на території Таїровської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області, а замовник сплачує підряднику за виконання даних робіт суму в розмірі 25 602,89 грн. (п.2.1.3. договору підряду). Але відповідно до кошторису від 15.12.2009 року сумарна вартість робіт по електромонтажу житлового будинку №4 ж.м. «Радужний», без врахування розділу 6 обладнання та матеріали замовника, становить 34 659грн.

Відповідно до Українського класифікатору видів економічної діяльності ПП «Віра строй К» має право здійснювати: будівництво будівель(основний), надання інших комерційних послуг; водопровідні каналізаційні та протипожежні роботи; монтаж систе опалення, вінтеляції та кондиціювання повітря; технічне обслуговування та ремонт автомобіля; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям.

Суд критично ставиться до зазначених пояснень податкового органу, оскільки в судовому, засіданні позивачем було надано договір на виконання підрядних робіт №04-10/09-СП від 15.10.2009 року, який був укладений між TOB «Рунікос - Стройінвест» (Замовник) та ТОВ «Ек Енерджі-Комплекс» (Підрядник) було укладено договір, предметом якого є поетапне виконання електромонтажних робіт (а/с. 144-148), де основним підрядником виступає саме позивач. Також позивач надав Ліцензію № 105379, на проведення будівельної діяльності (згідно з переліком) з 14.06.2005 р. по 14.06.2010 р., видану 14.06.2005 року (а/с.104-105).

Відповідно до п. 138.1 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п.138.2 ст.138 ПК України).

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Cудом встановлено, що факт здійснення господарських операцій по договорам №02-12/09-СП від 15.12.2009р., №04-10/09-СП від 15.10.2009 року підтверджується податковими накладними, довідкою про вартість виконаних робіт, актами прийому виконаних підрядних робіт, локальною сметою, спецbфікаціями на матеріали та обладнання, договірною ціною, загальною вsдомістю ресурсів по факту (а/с.106-143).

Оплата виконаних робіт здійснена ТОВ «Ек Енерджі-Комплекс» відповідно до умов договорів, що підтверджено наданими платіжними документами ( а/с. 41-46).

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зареєстрованою як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункти 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997року за №233/2037).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується) відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Договори укладени відповідно до вимог чинного законодавства та є такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, документів (знаходяться у справі) видно, що придбаний ним за цими договорами товар використовувався ним безпосередньо в його господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Суд не погоджується з висновками відповідача з відображеними в акті перевірки №4070/22-1/36553906 від 08.11.2012року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України, встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять, а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, якіб свідчали проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини, які б свідчали про «ризиковий стан» цих контрагентів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентом господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентом були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення договорів його контрагенти були зареєстровані як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже, факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012 р. №0002022201 та №0002032201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012 р. №0002022201 та №0002032201.

11 лютого 2013 року

.