Постанова

від 04.02.2013 по справі 17/168-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа№ 17/168-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

При секретарі судового засідання: Глитень В.А.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД»

на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012р.

у справі № 17/168-11 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД»

про визнання недійсним Договору про визнання електронних документів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2012 у справі № 17/168-11 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір про визнання електронних документів № 64 від 15.07.2011, укладений між позивачем та відповідачем; з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 941,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012р. у справі №17/168-11 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав порушення і неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, зокрема, на те, що судом першої інстанції встановлено факт підписання спірного договору іншою особою ніж Одінцовим М.С. та факт перебування Одінцова М.С. на момент укладення спірного договору за межами території України на підставі доказів, а саме, висновку спеціаліста Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ Київської області № 159 від 21.09.2011 та листа Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 4321/7/26-10 від 17.10.2011, які не є належними та допустимими доказами у даній справі у розумінні ст.34 ГПК України.

На думку скаржника, судом першої інстанції, в порушення процесуальних норм, не було призначено судову почеркознавчу експертизу, адже, її результати вплинули б на вирішення господарського спору про визнання недійсним договору. Використано, як доказ, не висновок судового експерта, а висновок спеціаліста, який проведений не у зв'язку із судовим розглядом даної справи, що є грубим порушенням процесуального законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи.

Ухвалою від 08.02.2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 29.02.2012.

У судове засідання 29.02.2012, представники сторін з'явилися, оголошено перерву до 14.03.2012

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 №01-22/1/3 змінено склад колегії суддів.

У судове засідання 14.03.2012, представники сторін з'явилися, оголошено перерву до 04.04.2012

У судовому засіданні 04.04.2012 оголошено перерву до 25.04.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 №01-22/1/14 змінено склад колегії суддів.

Ухвалою від 25.04.2012 зупинено апеляційне провадження у справі відповідно до п.1 ч. 2 ст. 79 та призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, витрати за проведення судової експертизи покладено на відповідача.

26.12.2012 матеріали справи № 17/168-11 повернуті Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з несплатою відповідачем за проведення судової експертизи. Ухвалою від 28.12.2012 поновлено апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 04.01.2013

В судове засідання 04.01.2013 представники сторін не з'явилися, не повідомили суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення Яготинській міжрайонній ДПІ Київської області, а також копія ухвали з поштовим конвертом, що повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата, що направлялася відповідачу за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресою.

В разі, якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін, повідомлених судом належним чином.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012р. слід залишити без змін, виходячи з наступного:

До Господарського суду Київської області звернулася з позовом Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД» про визнання недійсним договору про визнання електронних документів № 64 від 15.07.2011

Позивач обґрунтовує позовні вимови тим, що за висновком спеціаліста Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ Київської області № 159 від 21.09.2011 підпис від імені Одінцова Миколи Сергійовича в наданому на дослідження Договорі від 15 липня 2011 року, виконаний не Одінцовим Миколою Сергійовичем, а іншою особою, а сам Одінцов М.С., в цей час не перебував на території України, відповідно до листа Головного центру спеціальної інформації ДПС України від 17.10.2011 року.

Відповідач в судове засідання до суду першої інстанції не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав, тобто, не скористався своїм процесуальним правом відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Яготинським МДПІ та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД», як платником податків, підписано Договір про визнання електронних документів №64 від 15.07.2011, від позивача - начальником Ольшевським А.М., від відповідача - директором Одінцовим М.С. Відповідно до п.п. 1, 2, 3, розділу 1 предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додаткову вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків (ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.

Відповідно до п. 1.1 розділу 3 договору платник зобов'язаний надсилати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України. Також згідно п.2 розділу 4 договору платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу ДПС в електронному вигляді.

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу суду, що висновок спеціаліста Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ Київської області № 159 від 21.09.2011, не є належним доказом у даній справі у зв'язку з тим, що висновок спеціаліста не може мати місце в правовій природі господарських правовідносин, судова ж експертиза проводиться виключно в межах розгляду справи. Також, посилається на те, що вільні та експериментальні зразки почерку Одінцова М.С. не відбиралися.

За наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта. (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2011 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи")

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Відповідно до Висновку спеціаліста №159 від 21.09.2011 дослідження проводила старший експерт СТЕКЗР Броварського МВ, майор міліції Лавріненко Л.М., яка має вищу юридичну освіту, спеціальну криміналістичну підготовку та стаж експертної роботи з 1998 року та кваліфікацію судового експерта з правом проведення всіх видів криміналістичних експертиз.

Отже, Висновок спеціаліста №159 від 21.09.2011 майора міліції Лавріненко Л.М. може вважатися висновком експерта.

Як вбачається з листування з науково-дослідною експертною установою, на вимогу судового експерта відповідач надав оригінал Договору про визнання електронних документів № 64 від 15.07.2011.

Для оплати витрат за проведення судової експертизи 08.10.2012 на адресу ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД», яка є в матеріалах справи, з листом на оплату було надіслано акт попереднього розрахунку вартості за проведення судової експертизи та рахунок на оплату. 16.10.2012 лист на оплату було з актом попереднього розрахунку вартості за проведення судової експертизи та рахунком на оплату повернувся відділом поштового зв'язку з відміткою у довідці «за зазначеною адресою не проживає».

З огляду на те, що судова експертиза не була проведена у зв'язку з несплатою відповідачем вартості судової експертизи, колегія суддів дає оцінку наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Абзацом першим п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " № 9 від 06.11.2009р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже ,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про визнання електронних документів № 64 від 15.07.2011р. не було підписано уповноваженою на те особою -директором відповідача - Одінцовим М.С., з огляду на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ Київської області № 159 від 21.09.2011р. (а.с. 23-26), та тим, що Одінцов М.С. на момент підписання вказаного договору перебував за межами території України, що підтверджується листом Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 4321/7/26-10 від 17.10.2011р. (а.с. 27).

Відповідач також не погоджується з листом Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 4321/7/26-10 від 17.10.2011р., який є доказом у даній справі.

Положенням про базу даних «Відомості про осіб, що перетинали державний кордон» затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованим у Мінюсті України 05.07.2007 № 765/14032, встановлює, що База даних «Відомості про осіб, що перетинали державний кордон» - автоматизова6ний банк даних відомостей про громадян України, іноземців, осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян на право виїзду з України чи в'їзду в України, у томі числі паспорта громадян України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства. Відповідно до нього уведення інформації до Бази даних осіб здійснюється посадовими особами підрозділів органів охорони державного кордону ДПС України, які в установленому порядку призначені і несуть службу у прикордонному наряді (перевірка документів) із зазначенням реквізитів. Згідно п.п. 15, 17, 18 Положення, інформація про осіб, що вводиться до Бази даних осіб, повинна бути достовірною, без помилок та перекручень і забезпечувати однозначне тлумачення їх користувачами, а також можливість однозначної ідентифікації особи посадові особи. Посадові особи, зазначені в п,10 цього положення, відповідають за своєчасність, повноту та достовірність інформації введеної до бази даних осіб. За введення недостовірної інформації або не санкціоноване внесення змін до неї посадову особи несуть відповідальність згідно з законодавством.

Лист Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 4321/7/26-10 є витягом з Бази даних «Відомості про осіб, що перетинали державний кордон», а отже , є офіційним підтвердженням перетинання особами кордону України.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД» є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012 у справі №17/168-11 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або заміни не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД».

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТІН ТРЕЙД» на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012 у справі № 17/168-11 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2012 у справі №17/168-11 залишити без змін.

3. Матеріали справи №17/168-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.