Ухвала

від 05.09.2012 по справі 2а-4675/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р.Справа № 2а-4675/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Янковської О.І.

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4675/12/2070

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Регіон-Метал"

про скасування податкового повідомлення - рішення та визнання його протиправним,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Електроважмаш» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України, в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000460840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - на 446049 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 223024, 50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 р. задоволено позов по вищезазначеній справі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України від 17.01.2012 року №0000460840.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатми перевірки були встановлені порушення п. 201.4, 20.6 ст. 201, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податковго кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання, тому зазначена постанова прийнята з порушеннями вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.12.2011 по 28.12.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 по правовим відносинам з ТОВ "ТД "Регіон-Метал" (код ЄДРПОУ 37189861).

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 28.12.2011 року № 2340/40-028/00213121.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000460840, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - на 446 049, 00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 223 024, 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що висновки акту перевірки ґрунтуються на мотивах складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД Регіон - Метал» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року та висновок від 18.10.11р. №37 складеного ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Регіон-Метал». Інших доказів відповідачем в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, що визнано представником СДПІ в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість № 168/97 ВР від 03.04.1997 р.,сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 1.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість № 168/97 ВР від 03.04.1997 р., податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість № 168/97 ВР від 03.04.1997 р., не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними и митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпункту 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоду у зв'язку з придбанням товарів 9робіт, послуг). Вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.2 ст. 198 Податковго кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначене податкове повідомлення - рішення було винесене на підставі відображення в акті від 28.12.2011 року №2340/40-028/00213121 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ДП завод «Електроважмаш» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «ТД Регіон-Метал» які реально не відбулись, оскільки відсутній факт реального вчинення третьою особою господарських операцій за серпень 2011 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що представником відповідача у судовому засіданні визнано, що єдиною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення є висновки акту ДПІ у Київському районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Регіон-Метал» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року від 18.10.2011 №1765/23-5/37367946 та висновок Відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18.10.2011 року № 37 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Регіон-Метал».

Фактично матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2011 між ДП завод «Електроважмаш» (Замовник) та ТОВ "ТД Регіон-Метал" (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/10-118-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (металопрокат сортовий гарячекатаний) на суму 42 436 675,99 грн., в т.ч. 7 072 779,33 грн. ПДВ.

11.04.2011 між ДП завод «Електроважмаш» (Замовник) та ТОВ "ТД Регіон-Метал" (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/16-131-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (сталь в асортименті) на суму 39 343 022,40 грн., в т.ч. 6 557 170,40 грн. ПДВ.

05.05.2011 між позивачем (Замовник) та третьою особою (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/10-149-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (сталь в асортименті) на суму 3 123 595,20 грн., в т.ч. 520 559,20 грн. ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вищезазначені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з акту від 28.12.2011 №2340/40-028/00213121, під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивачем відповідачу були надані виписані третьою особою податкові накладні: від 01.08.2011 року № 1 на загальну суму 8 089,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 348,19 грн., від 03.08.2011 року № 3 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн. та №4 на загальну суму 46 810,49 грн. в т.ч. ПДВ - 7 801,75 грн., від 04.08.2011 № 8 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн., від 05.08.2011 №10 на загальну суму 81 575,81 грн., в т.ч. ПДВ 13 595,97 грн. та № 11 на загальну суму 10 988,69 грн., в т.ч. ПДВ 1 831,45 грн., від 09.08.2011 №13 на загальну суму 144 947,16 грн., в т.ч. ПДВ 24 157,86 грн., від 10.08.2011 №15 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн., від 11.08.2011 №16 на загальну суму 94 786,92 грн. в т.ч. ПДВ - 15 797,82 грн. та №17 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 16.08.2011 №20 на загальну суму 44 535,98 грн. в т.ч. ПДВ - 7 422,66 грн. та №21 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 17.08.2011 №23 на загальну суму 84 747,17 грн. в т.ч. ПДВ - 14 124,53 грн., від 19.08.2011 №26 на загальну суму 77 986,92 грн. в т.ч. ПДВ - 12 997,82 грн. та №27 на загальну суму 17 013 грн. в т.ч. ПДВ - 2 835,53 грн., від 30.08.2011 №30 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 31.08.2011 №31 загальну суму 13 252,14 грн. в т.ч. ПДВ - 2 208,69 грн. та №32 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн. Також під час проведення цієї перевірки ДП завод «Електроважмаш» надав відповідачу видаткові накладні від 01.08.2011 №РН-0000369 від 01.08.2011 року на загальну суму 8 089,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 348,19 грн., від 03.08.2011 року № РН-0000371 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн. та № РН-0000372 на загальну суму 46 810,49 грн. в т.ч. ПДВ - 7 801,75 грн., від 04.08.2011 № РН-0000374 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн., від 05.08.2011 № РН-0000378 на загальну суму 81 575,81 грн., в т.ч. ПДВ 13 595,97 грн. та № РН-0000379 на загальну суму 10 988,69 грн., в т.ч. ПДВ 1 831,45 грн., від 09.08.2011 № РН-0000381 на загальну суму 144 947,16 грн., в т.ч. ПДВ 24 157,86 грн., від 10.08.2011 № РН-0000382 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ - 44 653,84 грн., від 11.08.2011 № РН-0000385 на загальну суму 94 786,92 грн. в т.ч. ПДВ - 15 797,82 грн. та № РН-0000386 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 16.08.2011 № РН-0000392 на загальну суму 44 535,98 грн. в т.ч. ПДВ - 7 422,66 грн. та № РН-0000390 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 17.08.2011 № РН-0000393 на загальну суму 84 747,17 грн. в т.ч. ПДВ - 14 124,53 грн., від 19.08.2011 № РН-0000396 на загальну суму 71 986,92 грн. в т.ч. ПДВ - 11 997,82 грн. та № РН-0000398 на загальну суму 17 013 грн. в т.ч. ПДВ - 2 835,53 грн., від 30.08.2011 № РН-0000402 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн., від 31.08.2011 № РН-0000403 загальну суму 13 252,14 грн. в т.ч. ПДВ - 2 208,69 грн. та № РН-0000403 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ - 51 991,28 грн. Крім того, податковий орган перевірив прибуткові ордери на поставку продукції ТОВ «ТД «Регіон-Метал» позивачу, а саме: від 01.08.2011 №664, від 03.08.2011 №650 та №651, від 04.08.2011 №653, від 05.08.2011 №654 та №656, від 09.08.2011 №657, від 10.08.2011 №664, від 11.08.2011 №669 та №671, від 16.08.2011 №689 та №692, від 17.08.2011 №695, від 19.08.2011 №710 та №711, від 30.08.2011 №730, від 31.08.2011 №732 та №738.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що транспортування вищевказаного товару підтверджується наданими під час проведення перевірки товарно-транспортними накладними, про що зазначено у акті перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не вказує в акті перевірки, що вищезазначені документи мають дефекти форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків. А відтак, у суда немає підстав вважати їх неналежними або недопустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з банківських виписок щодо оплати позивачем третій особі за поставку товарів у серпні 2011 р., позивачем підтверджено фактичне виконання їм зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та третій особи спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зазначені документи про оплату отриманих послуг є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та третьою особою господарських операцій.

Судовим розглядом встановлено, що зауваження до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами у відповідача відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208,250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Фактично матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ДП завод «Електроважмаш» чи ТОВ «ТД Регіон-Метал» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Судовим розглядом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4675/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.