Ухвала

від 07.02.2013 по справі 1570/5403/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 р.Справа № 1570/5403/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за позовом державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство водних шляхів «Устьдунайводшлях» звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 6 червня 2012 року №№ 0000342250 та 0000352250.

Свої позовні вимоги ДПВШ «Устьдунайводшлях» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПВШ «Устьдунайводшлях» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з правомірності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за червень-вересень 2011 року, результати якої відображені в акті від 28 травня 2012 року № 695/2250/31091889 /а.с. 14-32/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, 138.1 ст. 138 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 15333 гривень та завищення операційних витрат на 17633гривень. Зміст порушень полягав у лише документальному оформленні отриманих послуг від ТОВ «Константа-Д» з ремонту плавзасобу без наявності факту їх реального отримання (послуг).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 6 червня 2012 року № 0000342250 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 15334 гривень (основний платіж - 15333 гривень, штрафні санкції - 1 гривня) та № 0000352250 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на у 15334 гривень /а.с. 12-13/.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наявність первинної документації з договором, які складені лише сторонами угоди (позивач та ТОВ «Константа-Д») про ремонт судна, є беззаперечними доказами здійснення такого ремонту.

Вищенаведеною перевіркою було встановлено, що зазначеного контрагента позивача взято на облік в органах ДПІ 28 січня 2011 року, а знято 24 листопада 2011 року (у зв'язку з припиненням підприємства); товариство (контрагент) не має ресурсів та умов для здійснення господарської діяльності не тільки з ремонту суден, а й будь-якої іншої.

В договорі від 4 травня 2011 року № 35/11/2 зазначено, що в ціну ремонтних робот включаються втрати з перебування судна на верфі, буксируванням, швартуванням, приймально-здавальними іспитами /а.с. 33/.

З акту виконаних робіт вбачається, що під час виконання ремонтних робіт, позивач отримав від свого контрагента послуги з швартування, підключення берегового електропостачання, питної води, установки трапу, заземлення судна та інші /а.с. 39/.

Апелянт не довів суду де знаходиться та верф де він отримав вищенаведені послуги.

Окрім того, ремонт судна складний процес, який повинен залишати певні задокументовані наслідки (наприклад видача сертифікату на здійснення робіт з полум'ям (п. 1.7 акту виконаних робіт, отримання гарантійних зобов'язань та тощо). Про такі наслідки та їх документальне оформлення апелянту нічого невідомо.

З урахуванням невеликого проміжку часу господарської діяльності ТОВ «Константа-Д», відсутності у нього ресурсів та умов для здійснення господарської діяльності, відсутності даних про місце, окремі види, сертифікати та інші вищенаведені документи ремонтних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності спірних рішень відповідача.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за позовом державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 6 червня 2012 року №№ 0000342250 та 0000352250 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 11 лютого 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/