Постанова

від 13.02.2013 по справі 29/5005/7094/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 29/5005/7094/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову та постановувід 13.11.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі№ 29/5005/7094/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк.", м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Інк.", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідатор ТОВ "Будсервіс Інк."

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012 року порушено провадження у справі № 29/5005/7094/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Інк." (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк." в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін - далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року (суддя - Д.М. Полєв) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк.", якого зобов'язано виконати вимоги Закону про банкрутство.

Не погодившись з цією постановою суду, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року та припинити провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року (головуючий суддя - Лисенко О.М., судді: Джихур О.В., Виноградник О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року та припинити провадження у даній справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дійшовши висновку про наявність підстав для визнання Товариства банкрутом, відповідно до норм ст. 52 Закону про банкрутство, та призначення ліквідатора у справі, суд першої інстанції встановив, що заявлена до Боржника сума заборгованості підтверджена доказами у справі - векселем, протестом та постановою виконавчої служби про повернення виконавчого документу без виконання, а відсутність керівних органів Боржника за місцезнаходженням підтверджена довідкою з Єдиного державного реєстру станом на 31.07.2012 року. Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що подання Боржником податкової звітності не приймається до уваги, враховуючи інші підтверджені доказами підстави та ознаки за нормами ст. 52 Закону про банкрутство. Також, апеляційний суд додав про наявність у ДПІ права на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки ця постанова стосується прав та обов'язків Інспекції доки не буде встановлено наявність чи відсутність у Товариства податкового боргу.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені із неналежним застосуванням норм процесуального права, норм Закону про банкрутство, а також без врахування встановлених обставин справи.

Так, визнаючи Боржника банкрутом, суди встановили наявність та підтвердженність стосовно Товариства ознак відсутнього боржника згідно вимог ст. 52 Закону про банкрутство, пославшись на відповідні докази у справі: вексель, за яким виник борг, протест про неоплату цього векселя від 18.10.2011 року, виконавчий напис нотаріуса від 19.10.2011 року, документи виконавчої служби стосовно здійснення виконавчого провадження щодо вказаного виконавчого напису нотаріуса, а також довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 року. Про цьому, посилаючись на вказану довідку від 31.07.2012 року, суди вказали про підтвердженність цим доказом обставин щодо відсутності керівних органів Товариства за їх місцезнаходженням - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, б. 9.

Між тим, встановивши вказані факти, суди попередніх інстанцій не врахували, що за цих же підстав та на підставі цих же доказів та за заявою ініціюючого кредитора, що й у даній справі, було порушено провадження в іншій справі про банкрутство цього ж боржника -Товариства - № 24/5005/637/2012.

Так, постановою від 09.02.2012 року у вказаній справі, порушеній за заявою ініціюючого кредитора у даній справі - ТОВ"Будсервіс Інк.", було визнано банкрутом Товариство в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство. Ця постанова була скасована апеляційним судом згідно постанови від 04.07.2012 року, а провадження у справі № 24/5005/637/2012 про банкрутство Товариства припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із недоведенністю факту відсутності вказаного боржника за його місцезнаходженням, тоді як наданими ДПІ доказами підтверджується здійснення цим боржником господарської діяльності.

При цьому, апеляційний суд у справі № 24/5005/637/2012 послався та надав правову оцінку складеній станом на 18.01.2012 року довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, визначеним в цій довідці відомостям стосовно адрес Боржника - м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, б. 43, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, б. 9, вказавши при цьому, що перша адреса є фактичним місцезнаходженням Товариства, тоді як відсутність Товариства за його місцезнаходженням була встановлена з посиланням на другу адресу - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9, яка є лише адресою державної реєстрації Боржника.

Касаційний суд звертає увагу на те, що провадження у даній справі про банкрутство Товариства було порушено ухвалою від 20.08.2012 року, тобто через півтора місяці після припинення провадження у справі про банкрутство № 24/5005/637/2012.

Встановлюючи ж факт відсутності Товариства за місцезнаходженням у даній справі, суди послалися на довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, складену станом від 31.07.2012 року (а.с. 19-21). При цьому, як вбачається з цієї довідки інформація стосовно відсутності юридичної особи Товариства за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9, була внесена у вказаний реєстр саме 18.01.2012 року.

Слід зазначити, що виходячи з приписів норм ст.ст. 17-21 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" на відміну від витягу з Єдиного державного реєстру, у довідці з Єдиного державного реєстру, відомостями у яких керувалися суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень у обох справах про банкрутство Товариства, міститься повна інформація щодо внесених до реєстру записів про Боржника. Тобто на протязі всього періоду існування відповідного суб'єкта підприємницької діяльності (у даному випадку - Товариства), відомості, які були внесені стосовно Товариства до вказаного реєстру у відповідному календарному порядку та відображені в довідці з Єдиного державного реєстру за відповідний календарний період, є незмінними.

Виходячи з викладеного правового аналізу обставин, встановлених судами у даній справі про банкрутство Товариства та у справі про банкрутство останнього № 24/5005/637/2012, слід зробити висновок про те, що здійснюючи, зокрема апеляційне провадження у справі № 24/5005/637/2012 та приймаючи відповідну постанову від 04.07.2012 року, апеляційний суд вже вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

При цьому слід наголосити на тому, що на вказані обставини - зокрема здійснення в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство провадження у справі № 24/5005/637/2012 про банкрутство Товариства та прийняті відповідні судові рішення місцевим та апеляційним судом, Інспекція зазначала в поданих у даній справі апеляційній та касаційній скаргах. Натомість, апеляційний суд, здійснюючи провадження у даній справі з перегляду оскаржуваної постанови про визнання Товариства банкрутом, правової оцінки цим обставинам не надав та відповідні норми законодавства не застосував.

Відповідно ж до норм п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин та виходячи із системного аналізу норм ч. 2 ст. 4 1 та п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, касаційний суд дійшов висновку про незаконність висновку судів попередніх інстанцій про визнання Боржника банкрутом, а відповідно і прийнятих у справі оскаржуваних постанов, та необхідність припинення провадження у даній справі про банкрутство Товариства на підставі норм п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст.ст. 17-21 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 2, 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 49, п. 2 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 р. у справі № 29/5005/7094/2012 скасувати.

3. Припинити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Інк.".

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інк." (ЄДРПОУ 36962576, м. Дніпропетровськ, вул. Червоного Козацтва, буд. 14, кв. 47) до Державного бюджету України 536 грн. (п'ятсот тридцять шість грн.) 50 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 14.02.2013 року.