Постанова

від 06.02.2013 по справі 28/173-07(9/276-06(10/161)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 28/173-07(9/276-06(10/161)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Верітас", м. Дніпропетровськ доВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ про стягнення 1 167 752, 74 грн. та за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Верітас", м. Дніпропетровськ провизнання недійсним договору

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Коптєлова Н.Л.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Верітас" (далі за текстом - ТОВ "Фірма Верітас") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі за текстом - ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго") про стягнення 1 091 127, 41 грн. основного боргу, 125 876, 16 грн. інфляційних витрат, 43 085, 38 грн. 3 % річних, 99 139, 71 грн. пені, мотивуючи заявлені позовні вимоги невиконанням ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" взятого на себе зобов'язання згідно з п. п. 3.3, 3.4 договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.2003 року щодо сплати авансу у встановлений цим договором строк з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та пені на підставі п. 5.2 договору.

ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Фірма Верітас" про визнання недійсним договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.2003 року на підставі статті 48 Цивільного кодексу УРСР у зв'язку з тим, що вказаний договір було підписано зі сторони ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року позовні вимоги ТОВ "Фірми Верітас" задоволено частково: присуджено до стягнення з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на користь ТОВ "Фірми Верітас" 11 414, 21 грн. основного боргу, 2 357, 95 грн. інфляційних витрат, 577, 22 грн. 3 % річних та судові витрати; в решті позовних вимог - відмовлено; в задоволенні зустрічного позову ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для визнання договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.2003 року недійсним, а також тим, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за п. 3.3 даного договору є необґрунтованими у зв'язку з тим, що розмір заборгованості ДП "Кривбаспромводопостачання" (боржника) при винесенні ухвали про порушення провадження у справі № Б29/43/05 не визначався, а вимоги позивача за первісним позовом, що грунтувались на підставі п. 3.4 договору необхідно задовольнити, з огляду на доведеність невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному пункту договору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року змінено, первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Фірма Верітас" і необхідністю відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" з посиланнями на статті 62, 63 Цивільного кодексу УРСР, статті 526, 625 Цивільного кодексу України та статтю 232 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 13.05.2008 року постанову Вищого господарського суду України від 13.02.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року - скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року - залишено в силі.

Не погоджуючись із постановою Верховного Суду України від 13.05.2008 року ТОВ "Фірма Верітас" на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод звернулось до Європейського суду з прав людини із заявою, в якій послалось на те, що повторний розгляд Верховним Судом України справи № 28/173-07(9/276-06 (10/161) не був справедливим з огляду на те, що Верховний Суд України безпідставно та поза межами своєї компетенції, встановленої законом, скасував рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 15.05.2012 року у справі "ТОВ "Фірма Верітас" проти України" встановлено порушення Україною статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час повторного розгляду вказаної справи Верховним Судом України. У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно зі статтею 111-18 ГПК України Верховний Суд України, скасувавши постанову Вищого господарського суду України, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчої інстанції, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив в силі рішення суду першої інстанції і такі дії не були передбачені ГПК України.

Постановою Верховного Суду України від 05.11.2012 року заяву "ТОВ "Фірма Верітас" задоволено частково, постанову Верховного Суду України від 13.05.2008 року скасовано в частині залишення в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року та скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року, а справу направлено в цій частині на новий касаційний розгляд.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року - скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року - залишити без змін.

Позивача за первісним позовом згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду - скасуванню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити в силі з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ "Фірма Верітас" було укладено договір про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.2003 року та додаткову угоду № 1 до нього від 26.06.2004 року, за умовами яких ТОВ "Фірма Верітас" зобов'язувалось надавати ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" правові послуги щодо захисту його прав та інтересів під час виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області, а також підготовки документів для порушення справи про банкрутство державного підприємства "Кривбаспромводопостачання" (далі за текстом - ДП "Кривбаспромводопостачання", боржник) та правового супроводження цієї справи з метою стягнення з боржника суми боргу перед ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго".

Відповідно до пункту 3.3 Договору ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" зобов'язувалось в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника перерахувати ТОВ "Фірма "Верітас" аванс в розмірі 1,5 % від суми визнаної судом і не погашеної боржником заборгованості.

Тобто, вказаним пунктом передбачено обов'язок ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" оплатити аванс в розмірі 1,5 % лише в разі визначення судом розміру заборгованості ДП "Кривбаспромводопостачання" при винесенні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що в кожному випадку часткового або повного погашення боржником заборгованості ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", останній в триденний строк перераховує ТОВ "Фірма "Верітас" аванс в розмірі 5 % від суми погашеної заборгованості.

За порушення строків розрахунків, передбачених розділом 3 Договору, ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" сплачує за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин) суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зі змісту частини 2 статті 15 цього Закону вбачається, що розмір визнаних судом вимог кредиторів зазначається в ухвалі, що виноситься за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2005 року № Б29/43/05, копія якої наявна у матеріалах справи (т. 1, а.с. 38), було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Кривбаспромводопостачання", якою, зокрема, було призначено дату проведення підготовчого засідання та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Розмір заборгованості боржника перед відповідачем при винесенні вказаної ухвали не визначався.

Крім того, вищезазначена заява про визнання ДП "Кривбаспромводопостачання" банкрутом була залишена без розгляду через невиконання ініціюючим кредитором, тобто ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", вимог суду щодо подачі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пунктом 3.3 договору, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Також слід погодитись і з висновками господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на користь ТОВ "Фірма "Верітас" заборгованості за пунктом 3.4 спірного договору, оскільки вказаним пунктом передбачено обов'язок ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" у триденний строк перераховувати ТОВ "Фірма "Верітас" аванс у розмірі 5 % (з урахуванням ПДВ) від суми погашеної заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 13.10.2004 року по 13.12.2004 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" отримало від ДП "Кривбаспромводопостачання" в рахунок погашення заборгованості 228 284, 29 грн., що підтверджується копією виписки з особового рахунку ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" (т. 4, а.с. 93-99).

Оскільки відповідач за первісним позовом добровільно не сплатив аванс від вказаної суми, господарські суди на підставі статей 525, 526 та 625 Цивільного кодексу України правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пунктом 3.4 договору та присудили до стягнення з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на користь ТОВ "Фірма "Верітас" 11 414, 21 грн. основного боргу та штрафні санкції.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір від імені ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" було підписано директором з питань правової політики і економічної безпеки ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" Гусєвим В.М., незважаючи на те, що у преамбулі договору вказана інша посадова особа - голова правління - генеральний директор ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" Чех CM.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Цивільного кодексу Української PCP 1963 року, який діяв на момент укладення спірного договору, угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Положеннями ст. 63 цього Кодексу передбачено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в подальшому вчинило дії, що свідчать про схвалення спірної угоди, оскільки на виконання пункту 4.4 договору передавало ТОВ "Фірма "Верітас" необхідну для виконання договору документацію, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.09.2004 року (т. 1, а.с. 73), приймало від позивача за первісним позовом рахунки на оплату послуг за спірним договором та здійснювало часткову оплату цих послуг (т. 1, а.с. 81-84).

Крім того, ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" видано довіреність на представництво своїх інтересів на ім'я заступника директора з правової роботи ТОВ "Фірма Верітас" Житнікова А.І. (т. 1, а.с. 35).

Таким чином, вчинення ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" вищезазначених юридично-значимих дій, які свідчать про погодження останнім спірного договору, призвело до виникнення для ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" цивільних прав та обов'язків за договором.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відзначає, що господарські суди дійшли законних та обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для визнання укладеного між сторонами договору №1418-И від 24.06.2003 року недійсним, у зв'язку з чим правомірно відмовили у задоволенні зустрічного позову.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року у даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині зміни рішення місцевого господарського суду, а ч. 1 ст. 111 10 ГПК України зазначає, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року у справі № 28/173-07(9/276-06(10/161) - скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року у справі № 28/173-07(9/276-06(10/161) - залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга