Постанова

від 11.02.2013 по справі 801/787/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 р. (10:33) Справа №801/787/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі Багдасарян Н. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Корпорації «Тавріда»

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

про визнання рішення нечинним

за участю представників:

позивача, Головченко І. М., довіреність №5 від 10.01.2013р., НОМЕР_1;

відповідача, Гончаров В. М., довіреність №08/1 від 15.11.2012р., посвідчення № 162/0.

Суть справи:

Корпорація "Тавріда" звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання нечинним рішення Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища №и1/9.1 від 02.11.12 р. про тимчасове зупинення діяльності Корпорації "Тавріда" з видобування глин Мар'їнського родовища АР Крим.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2013р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про тимчасове зупинення діяльності Корпорації "Тавріда" з видобування глин Мар'їнського родовища АР Крим було прийнято відповідачем на підставі висновку про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства у вигляді здійснення користування земельною ділянкою за відсутністю правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою. Вказаний висновок позивач вважає неправомірним та зазначає, що між ним тат Сімферопольською міською радою 20.11.2007 р. був укладений договір оренди земельної ділянки зі строком його дії до 26.07.2012 р., проте після звернення позивача до органу місцевого самоврядування із заявами від 16.05.2012 р. та 05.11.2012 р. про продовження строку дії оренди відповідні угоди не були укладені через бездіяльність Сімферопольської міської ради. З урахуванням цього, позивач вважає, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення були невірно застосовані норми Земельного кодексу України, оскільки правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою у позивача відсутні за об'єктивними підставами та отримання таких документів не залежить від дій позивача. Крім того, позивач зазначає, що використання родовища корисних копалин і запасів глин Мар'їнського родовища здійснюється позивачем на підставі узгодженого Сімферопольською міською радою в 2004 році спеціального дозволу, що на думку позивача в розумінні ст. 16 Кодексу України про надра є погодженням питання надання земельної ділянки.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що спірне рішення є правомірним, оскільки було прийнято на підставі п. в) Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992р. №2751 через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на землю.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02-03 серпня 2012р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства корпорацією «Тавріда», результати якої були оформлені відповідним актом, та в якому було зазначено, що на момент перевірки правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою для розробки кар'єру з видобування глин Мар'їнського родовища відсутні, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Надано копію листа з повним пакетом документів вих. №28 від 28.03.2012 р., адресованого Сімферопольській міській раді, про продовження току дії договору оренди земельної ділянки для розробки кар'єру з видобування глин Мар'їнського родовища.

За результатом проведеної перевірки відповідачем був винесений припис №30/9.1 від08.08.2012 р., пунктами 1.1 та 1.2 якого на позивача був покладений обов'язок оформити правовстановлюючі документи на землю та виключити користування земельною ділянкою при відсутності таких документів.

29.10.2012р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка виконання позивачем зазначеного вище припису, якою встановлено, що позивачем виконано п. 1.2 припису та не здійснюється видобування глини, однак невиконаним залишається п. 1.1 припису №30/9.1 від08.08.2012 р., оскільки правовстановлюючі документи на землю дотепер не отримані.

Результати перевірки були оформлені відповідним актом від 29.10.2012 р., на підставі якого був винесений припис №60/9.1 від 02.11.2012 р. з покладенням на позивача обов'язків, аналогічних закріпленим в приписі №30/9.1 від08.08.2012 р., зі строком виконання до 05.01.2013 р.

Після цього, 02.11.2012р. Заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Міхайленко І. А. було прийнято рішення №и1/9.1 про тимчасове зупинення діяльності Корпорації «Тавріда» з видобування глин Мар'їнського родовища АР Крим (юридична адреса: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 51) (а.с. 7).

Згідно зазначеного рішення, з метою усунення порушень з боку позивача у справі було вирішено тимчасово зупинити діяльність корпорації «Тавріда» з видобування глин Мар'їнського родовища АР Крим з моменту отримання рішення, генеральному директора Корпорації «Тавріда» було запропоновано забезпечити оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, що використовується для розробки кар'єра з видобування глина Мар'їнського родовища АР Крим.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначені Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року N 2751-XII.

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом в) пункту 4 Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема, використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

За твердженням відповідача, спірне рішення було прийнято ним саме на підставі зазначеної норми - через відсутність у Корпорації «Тавріда» правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Суд зазначає, що тимчасове зупинення діяльності підприємства за своєю суттю є заходом відповідальності за допущене підприємством правопорушення, у даному випадку - в сфері охорони навколишнього природного середовища. Даний висновок підтверджується аналізом п. 1 Порядку.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України закріплено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 238 ГК України обумовлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГК України одним з видів адміністративно-господарських санкцій є обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 246 Господарського кодексу України у разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Таким чином, вжите відповідачем спірним рішенням обмеження у вигляді зупинення діяльності позивача за своєю правовою природою є видом адміністративно-господарської санкції.

При цьому, суд зазначає, що для застосування такої санкції потрібна наявність повного складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, частиною 2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать, що 20.11.2007 р. між Корпорацією «Тавріда» та Сімферопольською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким позивачеві у строкове платне користування була передана земельна ділянка площею 14,00 га для розробки кар'єру з видобування глин Мар'їнського родовища, який знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 105.

Земельна ділянка була передана в оренду на 5 років, до 26.07.2012 р.

Договір був зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради 21.12.2007 р. за №1499.

При цьому, в пункті 3.2 Договору сторонами було обумовлено, що після закінчення строку дії договору Орендар, який виконував належним чином зобов'язання відповідно до умов договору, має переважне право на поновлення договору оренди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 33 Закон України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При цьому, частиною 6 цієї статті передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Матеріали справи свідчать, що листом №28 від 28.03.2012 р. позивач звернувся до Сімферопольської міської ради із заявою про продовження строку дії укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки. Вказаний лист був отриманий органом місцевого самоврядування 16.05.2012 р., що підтверджується написом про отримання вхідної кореспонденції, проте відповіді на нього позивачем отримано не було, як і не була підписана додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

Листом від 05.11.2012 р. позивач повторно звернувся до Сімферопольської міської ради, повідомив про неотримання ним відповіді на первісне звернення від 16.05.2012 р. та спричинені цим наслідки у вигляді приписів Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища. Вказаний лист, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, був отриманий органом місцевого самоврядування 12.11.2012 р., проте також був залишений поза увагою.

Наведені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відсутність у позивача правовстановлюючих документів на момент проведення Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища перевірок обумовлена бездіяльністю Сімферопольської міської ради, якою в порушення вимог чинного законодавства був проігнорований лист Корпорації «Тавріда» №28 від 28.03.2012 р. про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, матеріали справи свідчать про відсутність вини Корпорації «Тавріда» в неотриманні нею правовстановлюючих документів на землю, як необхідної складової частини правопорушення, у зв'язку з чим застосування відповідачем адміністративно-господарської санкції у вигляді зупинення діяльності підприємства суд вважає неправомірним.

Відповідно до частини 3 статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

При цьому, суд враховує, що відповідач був обізнаний про використання позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі шляхом направлення листа №28 від 28.03.2012 р., про що безпосередньо зазначено в акті перевірки від 02-03.08.2012 р., однак вказані обставини під час прийняття рішення до уваги не прийняв.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, спірне рішення зазначеним вимогам не відповідає, оскільки під час його прийняття відповідачем не були враховані всі обставини, що мають значення, рішення не відповідає вимогам добросовісності та розсудливості, а наслідки, спричинені прийняттям рішення, в будь-якому разі є непропорційними обставинам, що зумовили його ухвалення.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача відповідно до положень статті 94 КАС України.

В судовому засіданні 11.02.2013 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 15.02.2013 року.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища №и1/9.1 від 02.11.2012р. про тимчасове зупинення діяльності Корпорації «Тавріда» з видобування глин Мар'їнського родовища АР Крим.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Корпорації «Тавріда» (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 51, ідентифікаційний код 31592127) судовий збір в сумі 34,41 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.