Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а-14724/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14724/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Автошляхбуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001272220 від 01 жовтня 2012 року та №0001242220 від 01 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «РС-Автошляхбуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001272220 від 01 жовтня 2012 року та №0001242220 від 01 жовтня 2012 року задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 01 жовтня 2012 року №0001272220 та №0001242220.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між позивачем та ТОВ «Мінераліс» та ТОВ «ПМК 555» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30 серпня 2012 року по 03 вересня 2012 року на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України згідно постанови слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС про призначення податкової перевірки від 07 липня 2012 року (в рамках кримінальної справи №77-00186) ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РС-Автошляхбуд» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Мінераліс», ТОВ «ПМК 555» за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 вересня 2012 року №2825/22-222-36516847, в якому встановлено порушення позивачем п.п.1, 5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержавння вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РС-Автошляхбуд» з зазначеним у акті перевірки постачальником за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року.

Також встановлено порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1112313,00 грн., у тому числі за півріччя 2010 року на суму 1958,00 грн., за 3 квартали 2010 року - 68625,00 грн., за 2010 рік - 254042,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 195979,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 398513,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 467705 грн., за 1 квартал 2012 року - 82862,00, за півріччя 2012 року - 390566,00 грн.; пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 609933,00 грн., у тому числі за червень 2010 року на суму 1567,00 грн., за серпень 2010 року - 22500,00 грн., за вересень 2010 року - 30833,00 грн., за листопад 2010 року - 88333 грн., за грудень 2010 року - 60000,00 грн., за травень 2011 року - 54667,00 грн., за червень 2011 року - 115750,00 грн., за липень 2011 року - 98283,00 грн., за серпень 2011 року - 77833,00 грн., за грудень 2011 року - 60167,00 грн.

На підставі акту перевірки №2825/22-222-36516847 від 10 вересня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення №0001272220 від 01 жовтня 2012 року, згідно якого за порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 719813,00 грн., в тому числі 609933,00 грн. за основним платежем та 109880,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0001242220 від 01 жовтня 2012 року, згідно якого за порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1273465,00 грн., в тому числі 1112313,00 грн. за основним платежем та 161152,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як такі, що винесено з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем під час перевірки здійснено аналіз первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «РС-Автошляхбуд» з ТОВ «Мінераліс», а саме договорів субпідряду: №31-08/2010 від 21 квітня 2010 року, №31-08/2010 від 31 серпня 2010 року, договору про надання послуг спецтехніки №4 від 01 червня 2010 року, а також по взаємовідносинах позивача з ТОВ «ПМК 555», а саме договорів підряду: №10/11 від 03 жовтня 2011 року, №0412-1 від 01 квітня 2012 року, договору поставки №01-03/12.1 від 01 березня 2012 року, договору про виготовлення та поставку товару №0412-2 від 01 квітня 2012 року, договору про надання послуг №01/05-1 від 01 травня 2012 року.

Разом з тим, відповідач без врахування змісту та обсягу вищенаведених господарських операцій між ТОВ «РС-Автошляхбуд» та ТОВ «Мінераліс», ТОВ «ПМК 555» дійшов висновку про нікчемність правочинів на підставі постанови слідчого про порушення кримінальної справи №77-00186 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, відносно ОСОБА_2 за створення/придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Мінераліс» та ТОВ «ПМК 555», які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності) незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг.

Під час допиту в якості свідків директора ТОВ «ПМК 555» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що останні не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, зареєстрували його за грошову винагороду. Також допитаний в якості свідка колишній засновник ТОВ «Мінераліс», ОСОБА_5, повідомив, що ОСОБА_2 для прикриття своєї незаконної діяльності використовувала ТОВ «Мінераліс», а також печатка підприємства та документи фінансово-господарської діяльності даних підприємств знаходяться у останньої.

У відповідності до пп.пп.54.3.2, 54.3.4 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, надані ними в рамках кримінальної справи, не можуть бути достатніми підставами для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України, а також в силу ч.4 ст.72 КАС України в матеріалах справи відсутні вирок або постанова про закриття кримінальної справи відносно зазначеної особи (інших осіб) щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Приймаючи до уваги, що перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС від 07 липня 2012 року в рамках кримінальної справи №77-00186, матеріали перевірки та висновки відповідача, викладені в акті позапланової невиїзної перевірки від 10 вересня 2012 року №2825/22-222-36516847, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть досліджуватись в якості доказів виключно в рамках розслідування даної кримінальної справи, доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року №0001272220 та №0001242220, які винесено всупереч ч.2 ст.19 Конституції України, пп.пп.54.3.2, 54.3.4 п.54.3 ст.54, п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.