Постанова

від 31.01.2013 по справі 2а-15773/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року 11:06 № 2а-15773/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Холдінг Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Холдінг Інвест» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2012 року № 0003322203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ПП «Дизайн текстиль МТД».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки підприємства з питань взаємовідносин з ПП «Дизайн текстиль МТД» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У період з 05.04.2012р. по 06.04.2012р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ПП «Дизайн Текстиль МТД» (код ЄДРПОУ 36424395) за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 06.04.2012 року №129/22-3/30781521.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2,, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

У зв'язку з висновками акту перевірки 14.05.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003322203, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 122 713 грн.00 коп., з них основний платіж - 98 170грн. та штрафні санкції - 24 543 грн.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення представник відповідача звертав увагу на те, що ДПІ у Печерському районі м.Києва було отримано акт від 21.03.2012р. № 385/22-4/36424395 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дизайн Текстиль МДТ» код за ЄДРПОУ 36424395 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період 01.08.2011 року - 30.09.2011 року.

В свою чергу, перевіркою ТОВ «ВІП СОЮЗ» згідно акту від 29.02.2012р. № 1062/23-4/37240791 не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «ВІП СОЮЗ» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «Дизайн Текстиль МТД» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента - постачальника ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., у ТОВ «Дизайн Текстиль МТД» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям, зокрема ТОВ «ТПК Холдінг Інвест» та за період з 01.08.2011р. 30.09.2011р. у розумінні ст. 22, ст. 185 ПК України.

Проте, суд не може погодитись із висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства під час формування сум спірного податкового кредиту, у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом, між ПП «Дизайн Текстиль МДТ» (постачальник) та ТОВ «Торгово-промислова компанія «Холдінг Інвест» (покупець) укладено договір від 10.04.2009р. № 10-0401, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти його у відповідності з накладними, які являються невід'ємною частиною договору, та оплатити товар.

За наслідками укладеної угоди, ПП «Дизайн Текстиль МДТ» складено на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких Товариством було віднесено спірні суми ПДВ до податкового кредиту.

Також, на підтвердження поставки товару представником позивача надано до суду видаткові накладні, які являються невід'ємною частиною договору, реєстри отриманих та виданих податкових накладних та платіжні доручення.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ПП «Дизайн Текстиль МДТ» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Торгово-промислова компанія «Холдінг Інвест» до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ПП «Дизайн Текстиль МДТ» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні договір та видаткові накладні, податкові накладні, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу на те, що припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на висновках щодо фіктивності контрагентів контрагента позивача ; такі припущення не позбавляють правового значення виданих ПП «Дизайн Текстиль МДТ» податкових накладних.

Також, як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також суд не бере до уваги доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентом з підстав відсутності товаро-транспортних накладних у Товариства, оскільки такі обставини не є достатніми підставами для можливості стверджувати нереальність поставок товару. Крім того, як зазначив позивач, постачання товару було організоване його контрагентом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.05.2012 року № 0003322203.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 05 лютого 2013 року