Постанова

від 11.01.2013 по справі 2270/7391/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/7391/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретарі Вересняк А.А. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТСП-Сапфір" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ТСП- Сапфир" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 065, 066 від 19.07.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Хмельницькою митницею за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки та складеного за її результатами акту, 19 липня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення за № 065 та 066, якими застосовано до Приватного підприємства "ТСП-Сапфир" податкові зобов'язання за основними платежами та штрафними санкціями. Позивач вважає вказані повідомлення-рішення протиправними, а тому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 065 від 19.07.2012 року та № 066 від 19.07.2012 року Хмельницької митниці Державної митної служби України, а також присудити на користь позивача з державного бюджету України судові витрати.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини котрі викладені у позовній заяві.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали, надали суду пояснення та письмове заперечення у яких детально обґрунтували свою позицію. В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що з метою перевірки правильності, повноти та своєчасності сплати податків і зборів Митницею було здійснено заходи щодо проведення контролю за правильністю визначення митної вартості після митного оформлення товару. В ході перевірки , ознайомившись із матеріалами митного оформлення товарів та матеріалами, що надійшли від митної служби Турецької Республіки було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товарів і надані ним документи при митному оформлені товару не відповідали фактичній митній вартості товарів, що призвело до заниження податкових зобов"язань за податком на додану вартість на суму 89791,50 грн.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі із підстав, наведених нижче.

Судом встановлено, що працівниками Хмельницької митниці Державної митної служби України на підставі наказу від 01.06.2012 року № 370 в строк з 07.06.2012 року по 02.07.2012 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання приватним підприємством «ТСП-Сапфір» (код ЄДРПОУ 34690370) законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією № 400010000/11/003187 від 07.11.2011р. За наслідками перевірки, 04 липня 2012 року відповідачем винесено Акт №Н/0018/2012/400000000/0034690370.

Одночасно, підставою для проведення перевірки стала службова записка заступника начальника служби БК та ПМП Хмельницької митниці Колесника О.В. від 04.05.2012 року № 7/4-7/1320 щодо надходження від митної служби Турецької Республіки документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено та недостовірність відомостей.

У висновку акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги статті 267 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за вантажно-митною декларацією № 400010000/11/003187 від 07.11.2011 р., що спричинило несплату належних до Державного бюджету податків.

Крім того, в акті перевірки №Н/0018/2012/400000000/0034690370 від 04.07.2012 року зроблено висновок про те, що сума заниження податкового зобов'язання ПП "ТСП-Сапфир", визначеного за результатами проведеної перевірки, складає 89 791, 50 грн. (з яких мито - 17267,60 грн., податок на додану вартість - 72523,90 грн.).

Відповідно до умов укладеного контракту з турецькою фірмою "Tumsan Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S."(м. Стамбул, Турція) від 20.09.2011р. №09/11/F позивач планував придбати товар - кухонні витяжки /у кількості 2000 одиниць./

На підставі укладеного договору ПП «ТСП-Сапфир» (покупець) відповідно до комерційного інвойсу № 254287 від 10.10.2011 року, що був надісланий електронною пошту на адресу продавця, перерахувало на рахунок турецької фірми "Tumsan Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S." (продавець) кошти в сумі 22644 євро, що підтверджується копією вказаного вище комерційного інвойсу та копією довідки відділення «Кам'янець-Подільське» ПАТ «Альфа-Банк» № 49890 від 23.07.2012.

Окрім того судом встановлено, що 26.09.2011 року між позивачем - ПП «ТСП-Сапфір», з одного боку, та румунською фірмою "S.C.F&J Container Servises S.R.L." (м. Констанци, Румунія) укладено контракт за № 49 на перевезення придбаного позивачем товару з м. Стамбул (Турція) до м. Кам'янець-Подільський (Україна). Турецькою фірмою "Tumsan Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S." товар було належним чином упаковано в контейнер TCNU876124-9 та завантажено на корабель по маршруту м. Стамбул (Турецька республіка) - м. Констанци (Республіка Румунія) та передані документи котрі вказані у п.5.1 контракту №09/11/Е. Після доставки товару у м. Констанци, румунською фірмою "S.C.F&J Container Servises S.R.L." його було завантажено на автомобіль та доставлено у м. Кам'янець-Подільський на територію митниці для проведення митних процедур, про що свідчить копія транспортної накладної CMR від 01.11.2011 року з відповідним штампом Хмельницької митниці.

На придбану партію товару за вказаним контрактом позивач подав до Хмельницької митниці відповідну ВМД: №400010000/11/003187 від 07.11.2011 року, разом з товаро-супровідною та іншою документацією, необхідною для митного оформлення та визначення митної вартості товару, зокрема: вказаний вище зовнішньоекономічний контракт, декларацію на товари, міжнародну товарно-транспортну накладну СМR; рахунок-фактуру. Одночасно, водієм транспортного засобу, який доставив товар, разом з оригіналом договору № 09/11/F від 20.09.2011 року та транспортною накладною CMR від 01.11.2011 року, відповідальному працівнику митниці були передані додаткові документи, а саме:

-коносамент № 1110ISTCON01339 від 13.10.2011 року;

-специфікація № 1 від 10.10.2011 року;

-інвойс № 254287 від 10.10.2011 року, виписаний турецькою фірмою "Tumsan

Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S.", відповідно до якого фактурна вартість придбаного товару становила 22644 євро;

-сертифікат якості виробника від 10.10.2011 року та калькуляція виробника М/1 від 10.10.2011 року.

Надання вказаних вище документів та факт їх отримання відповідальним працівником митниці підтверджується штампом митниці від 03.11.2011 року на комерційному інвойсі № 254287 на загальну суму 22644 євро.

На підставі укладеного між ПП «ТПС-Сапфір», з одного боку, та ПП «Куш-Гута», з другого боку, договору № 38 від 10.10.2009 року про надання послуг про декларування товарів, директором ПП «Куш-Гута» Димарем М.М. від відповідального працівника митниці були отримані усі вказані вище документи для проведення митних процедур.

Відповідно до п. 14 Постанови КМУ від 28.08.2003 року № 1375, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає:

угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи;

рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

пакувальні листи;

ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

З урахуванням наведено, суд приходить до висновку, що під час проведення митного контролю та митного оформлення, жоден з наданих позивачем товаро-супровідних документів не містив сумнівних відомостей, їх комплектація була повною та відповідала умовам Положення про вантажну митну декларацію та Інструкції про порядок заповнення ВМД.

Згідно ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 70 МК України передбачено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст. 72 МК України).

Згідно ст. 81 МК України, декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою, точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Обов'язки декларанта передбачені ст. 88 Митного кодексу України, відповідно до якої декларант не визначає код товару, він лише заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар, визначити суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів відноситься до виключної компетенції митниці.

Пунктом 12 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу та містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. При цьому, згідно п. 14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

На відміну від податкової декларації - документу, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України), митна декларація прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань проте містить лише відомості про товар, який переміщується через митний, а не визначає податкові зобов'язання.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього кодексу, відповідно до заявленого митного режиму. Наслідком завершення митного оформлення, відповідно до п. 19, 35 ст. 1 Митного кодексу України, є пропуск товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Судом встановлено, що при здійсненні митного оформлення по вантажно -митній декларації, зазначеної в акті від 04.07.2012 р. №Н/0018/2012/400000000/0034690370 працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо їх прийняття до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності нарахування податків і зборів за ВМД.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із змістом статті 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано окупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів,комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів перевірки, викладених у акті встановлено, що при митному оформленні товарів позивачем було подано рахунок (інвойс) від 10.10.2011 року № 254287, виписаний турецькою фірмою "Tumsan Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S.", відповідно до якого фактурна вартість товару становила 22644 євро. Відповідно до наданих митною службою Турецької Республіки матеріалів, зокрема експортної декларації від 11.10.2011 року № 11343100ЕХ140970, фактурна вартість вказаних товарів при їх відправленні турецькою фірмою "Tumsan Elektronik Makin eve Parca Sanayi ve Ticaret A.S." на адресу позивача становила 54063 євро. Таким чином, виходячи з матеріалів, наданих митною службою Турецької Республіки, митна вартість товару як база для оподаткування була на рівні 619647, 72 грн.

Однак, зі слів представника відповідача, надана позивачем документація при проведенні митних процедур та митному оформленні товару не містить підстав для спростування інформації, наданої митною службою Турецької Республіки, зокрема, в частині фактурної вартості товару.

Крім того, за наслідками перевірки, на підставі акту від 04.07.2012 року № №Н/0018/2012/400000000/0034690370, т.в.о. начальника Хмельницької митниці Жуком В.А. 30.08.2012 року було винесено постанову № 0223/40000/12, якою директора ПП «ТСТ-Сапфір» ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України (Заявлення в митнiй декларацiї з метою неправомiрного звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення їх розмiру неправдивих вiдомостей та/або надання з цiєю ж метою митному органу документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi щодо iстотних умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту), ваги, кiлькостi, країни походження, вiдправника та/або одержувача товару, неправдивi вiдомостi, необхiднi для визначення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та його митної вартостi, або несплата митних платежiв у строк, встановлений законом, або iншi протиправнi дiї, спрямованi на ухилення вiд сплати митних платежiв, за вiдсутностi ознак злочину, а так само використання товарiв, стосовно яких надано пiльги щодо сплати митних платежiв, в iнших цiлях, нiж тi, у зв'язку з якими було надано такi пiльги) та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07.11.2012 року по справі № 2208/7202/12 за позовом директора ПП «ТСП-Сапфір» - ОСОБА_7 до Хмельницької митниці про визнання протиправної та скасування постанови, адміністративний позов задоволено частково. Постанову про накладення штрафу визнано протиправною та скасовано.

Згідно п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 206 ПК при ввезенні товарів на митну територію суми податків нараховуються митним органом.

Таким чином у разі якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 07.11.2011 р. по справі №21-223а11 за позовом ТОВ "Хенкель Україна" до Київської регіонально митниці Державної митної служби України про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та постанові від 23.01.2012 р. по справі 21-272а11 за позовом ТОВ "Караван-Фіш" до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Суд не погоджується з позицією представників Хмельницької митниці про порушення позивачем вимог Митного кодексу України стосовно недостовірності визначення митної вартості товарів, оскільки, при проведенні митних процедур та митному оформленні позивачем було надано усю необхідну документацію, у тому числі інвойс (рахунок) № 254287 від 10.10.2011 року на загальну суму 22644 євро з відміткою про його отримання (штамп) відповідальним працівником митниці.

Суд також критично оцінює висновки відповідача, які суперечать нормам митного законодавства, оскільки в судовому засіданні не було доведено факт здійснення позивачем (в особі директора ОСОБА_7) будь-яких комерційних дій чи дій, які б були спрямовані на зменшення розміру митних платежів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст.ст158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України №065 від 19.07.2012 року та №066 від 19.07.2012 року.

Стягнути із державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі в сумі 1182 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дві) грн.. 40 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2013 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя /підпис/Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань