Постанова

від 06.02.2013 по справі 2а-17884/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2013 року 10:06 № 2а-17884/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участі представників позивача - Костюк Г.Ю., відповідача 1 - Прокоф’євої Л.С., відповідачів 2, 3 - Овсяннікової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Спорт Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.05.2012р. №0002902204, №0002912204 та рішення про результати розгляду скарг, визнання дій протиправними.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аква Спорт Сервіс» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України , в якому просить суд:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аква Спорт Сервіс», результати якої оформлено Актом перевірки від 13.04.2012р. №157/22-4/32111392;

скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 04.05.2012р. №0002902204, та №0002912204;

скасувати рішення від 13.07.2012р. №4244/10/12-114 Державної податкової служби у м.Києві про результати розгляду первинної скарги та рішення від 15.08.2012р. №356/0/61-12/102115 Державної податкової служби України про результати розгляду скарги.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

Відповідачем 1 у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Відповідачем 2, 3 позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що при розгляді скарг Державної податкової служби у м.Києві та Державної податкової служби України було надано правову оцінку твердженням позивача, прав та охоронюваних Законом інтересів позивача оскаржуване рішення не порушує.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аква Спорт Сервіс» (код ЄДРПОУ 32111392) з питань, дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Український інвестиційний холдинг» (код ЄДРПОУ 33547165) за період з 01.08.2011 - 30.09.2011 року,за результатами якої складено Акт від 13.04.2012 №157/22-4/3211392 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 р. V Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 69 039 грн., в т.ч. у серпні 2011 на суму 66 994 грн., у вересні 2011 на суму 2 045 грн. та завищено від'ємного значення за вересень 2011 року на загальну суму 37 859 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Печерському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення - рішення форми від 04.05.2012р.:

- №0002902204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 81547,00 грн.

- №0002912204, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 37859,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесенням вказаного податкового повідомлення - рішення від 04.05.2012р. №0002902204, оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України. За результатом даного оскарження були прийняті рішення ДПС у м.Києва від 13.07.2012р. №4244/10/12-114, та ДПС України від 15.08.2012р. №356/0/61-12/102115, якими податкове повідомлення - рішення від 04.05.2012р. №0002902204 залишено без змін, скарги товариства - без задоволення.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Аква Спорт Сервіс» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Український інвестиційний холдінг» включені ТОВ «Аква Спорт Сервіс» в реєстри виданих та отриманих податкових накладних , відповідно до даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.08.11 - 30.11.11 дебітове або кредитове сальдо по контрагенту ТОВ «Український інвестиційний холдинг» на кінець року відсутнє.

Також, в акті перевірки зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 07.03.12 №119/22-3/33547165 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 25.06.05 по 30. 11.11.

В даному акті перевірки від 07.03.12 №119/22-3/33547165 вчинено запис, що в провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270, порушена 03.02.2012 року прокуратурою м. Києва відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» за фактом умисного ухилення від сплати податків особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України. В ході проведення досудового слідства встановлено, що службові особи ПАТ КБ «Інтербанк» за період з 01.10.09 по 01.09.11 при взаємовідносинах з ТОВ «Геленс Хантер», ТОВ «Юкрейнексендж», ТОВ «ТД Астера Ком», ТОВ «Арис Груп», ТОВ «Білдвест», ТОВ «Шапрон», ТОВ «Брондо», ТОВ «Тілан», ТОВ «Гаронна», ТОВ «Торгінвест-Люкс», ТОВ «Ракурс - Плюс», ТОВ «Престижінвестсервіс» завищили суму витрат від операції з векселями, у результаті чого занизили податок на прибуток у сумі 5452989,5 грн. Також, в ході подальшого проведення досудового слідства в результаті проведених оперативно - розшукових заходів направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності зазначених підприємств встановлено, що ТОВ «Український інвестиційний холдинг», яке має ознаки фіктивності, зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності та використовується реально - діючими СГД як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.

Крім того вказано, що ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено відсутність у ТОВ «Український інвестиційний холдинг» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, за лютий 2011 року (акт від 24.05.11 № 565/23-7/33547165). ТОВ «Український інвестиційний холдинг» є суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, визначені ч.1 ст.55 Господарського кодексу України, усі укладені угоди ТОВ «Український інвестиційний холдинг» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання робіт та послуг.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Аква Спорт Сервіс» та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими з метою надання податкової вигоди третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за серпень, вересень 2011р., виписані позивачу його контрагентом, в той же час, акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Зокрема, позивачем надано до матеріалів справи копію постанови від 20.03.2012р. старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м.Києва молодшого радника юстиції Дмитренка В.В., якою скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві Чапічадзе І.Ю. від 02.03.2012р. про порушення кримінальної справи за фактами фіктивного підприємства під час створення і діяльності ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг», та кримінальну справу №50-6270, яка зазначена в акті перевірки, та матеріали перевірки стосовно вказаних в ній суб'єктів господарювання направлено начальнику СУ ДПС у м.Києві для подальшого провадження досудового слідства та організації проведення додаткової перевірки відповідно.

Також позивач вказує на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, що виявились у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Український інвестиційний холдинг», результати якої оформлені актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 №119/22-3/33547165, який зазначений в акті перевірки. Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» був укладений договір №25/07Т від 25.07.2011 на поставку товару в асортименті згідно накладної (комплектуюче для виробництва атракціонів). Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_8 є директором ТОВ «Аква Спорт Сервіс», виконує обов'язки директора, укладає та підписує договори і податкову звітність товариства. В судовому засіданні, допитаний в якості свідка, ОСОБА_8 надав пояснення та підтвердив, що основним видом діяльності ТОВ «Аква Спорт Сервіс» є виробництво дитячих атракціонів для подальшої реалізації - продаж.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності, а саме для виробництва дитячих атракціонів із наступною реалізацією покупцям, зокрема, ПАТ «Оболонь», ПАТ «Пиво-Безалкогольний комбінат «Славутич», ТОВ «Віта Верітас», ПрАТ «Епос», ТОВ «Бель-Фермаж».

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 13.04.2012 №157/22-4/32111392 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Український інвестиційний холдинг» з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до пункту 56.3, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

Пунктом 56.6 встановлено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

З огляду на вищевикладене колегія суддів доходить наступних висновків.

Процедура адміністративного оскарження рішень контролюючого органу нормами Податкового кодексу визначена в якості одного з засобів захисту прав платника податків. При цьому права податкового органу по відношенню до скарги є диспозитивними, тобто не можуть бути використані іншими органами, зокрема, судовими.

Податковий кодекс України в якості права платника податку передбачає право на подання скарги в процедурі адміністративного оскарження та право на її розгляд. При цьому норми Податкового кодексу не містять вимог щодо змісту рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.

При цьому викладені в абзаці другому статті 56.9 посилання на обов'язок приймати вмотивоване рішення, судом вбачаються такими що не можуть бути оцінені судом з точки зору їх вмотивованості, з огляду на диспозитивність рішення, яке приймається за результатами розгляду скарги в процесі адміністративного оскарження.

Колегія суддів доходить висновків, що термін «вмотивоване» є оціночним поняттям, і суд не може визначати повноту оцінки тих чи інших доводів скаржника, оскільки їх оцінка в процедурі адміністративного оскарження є виключною компетенцією податкового органу.

Отже, суд не може оцінювати повноту розгляду заперечень позивача при розгляді скарги. Натомість доводи платника податків, викладені у скарзі, мають оцінюватися судом під час розгляду справи про скасування податкових повідомлень - рішень, які і оскаржувалися в адміністративному порядку. Саме такий засіб захисту порушеного права передбачено нормами Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про скасування рішень про результати розгляду скарги не підлягає задоволенню.

Щодо можливого закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки щодо здійснення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС перевірки, складання акта даної перевірки та винесення рішення ДПС у м.Києві про результати розгляду первинної скарги №4244/10/12-114 від 13.07.12р. та рішення ДПС України про результати розгляду скарги №356/0/61-12/10-2115 від 15.08.2012р. законодавством передбачено, порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача при здійсненні даних дій не встановлено, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Зокрема, рішення податкових органів, прийняті за результатами розгляду скарг на податкове повідомлення-рішення та на рішення податкового органу попередньої інстанції - не є рішеннями, які містять обов'язковість приписів для платника податків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Спорт Сервіс» задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.05.2012р. №0002902204 та №0002912204.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 1194,07грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Спорт Сервіс» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя С.К.Каракашьян

Судді І.В.Смолій

П.О.Григорович