Рішення

від 14.02.2013 по справі 913/102/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.13 Справа № 913/102/13-г

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Космо", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс", м.Красний Луч Луганської області

про стягнення заборгованості за договором поставки №Т-798267 від 04.01.2011 в сумі 8162 грн. 76 коп., пені в сумі 615 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 173 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 08 грн. 16 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю Криворучко І.К., довіреність №04/2 від 04.02.2013;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Т-798267 від 04.01.2011 в сумі 8162 грн. 76 коп., пені в сумі 854 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 173 грн. 59 коп., інфляційних нарахувань в сумі 08 грн. 16 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Лазненко Л.Л.) від 08.01.2013 розгляд справи призначений на 29.01.2013.

У зв'язку з хворобою судді Лазненко Л.Л., був проведений перерозподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2 1 Господарського процесуального кодексу України та даний позов переданий на розгляд судді Єжовій С.С.

Позивач 22.01.2013 надав уточнений розрахунок позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8528 грн. 29 коп., пеню в сумі 615 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 173 грн. 49 коп.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 29.01.2013 відклав розгляд справи та зобов'язав позивача визначитися з заявленими позовними вимогами, враховуючи постанову Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011.

Заявою №34 від 08.02.2013 про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8162 грн. 76 коп., пеню в сумі 615 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 173 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 08 грн. 16 коп.

Дослідивши в судовому засіданні 14.02.2013 зміст вказаної заяви, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Враховуючи викладене, предметом розгляду по справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8162 грн. 76 коп., пені в сумі 615 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань в сумі 08 грн. 16 коп. та 3% річних в сумі 173 грн. 49 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15683273 місцезнаходженням відповідача є: Мікрорайон 3, б.16, м.Красний Луч Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Космо" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс" (покупець, відповідач) 04.01.2011 був укладений договір поставки №Т-798267 (далі - договір) з протоколом розбіжностей, які в подальшому були узгоджені сторонами (а.с.18-24), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти товар (товари) в супермаркети торгової мережі покупця, згідно з заявками покупця в строк, узгоджений в додатку №1 розділу „Графік поставки", а покупець зобов'язався прийняти товар (товари) і сплатити за нього визначену грошову суму (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору адреси поставок в супермаркети торгової мережі, вказані в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1).

Протокол узгодження асортименту і цін зазначений в додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (п.1.3).

Відповідно до п.3.1 договору покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 28 календарних днів з дня поставки.

Згідно п.4.1 договору ціна товару формується на підставі протоколу узгодження асортименту і ціни, узгоджених з покупцем, з обов'язковим зазначенням в ньому номера штрих-коду товару. Ціна може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем, не менше ніж за 7 робочих днів до такої зміни. Зміна ціни оформлюється підписанням нового протоколу узгодження асортименту і ціни. У випадку зміни ціни в сторону збільшення без оформлення нового протоколу покупець оплачує товар за цінами, узгодженими у відповідному протоколі узгодження асортименту і ціни. У випадку зміни ціни в сторону зменшення без оформлення нового протоколу, покупець має право повернути залишки товару, куплені за більш високими цінами, або постачальник компенсує покупцю реальні збитки, пов'язані з переоцінкою залишків товару, і оплачує покупцю штраф за неузгоджену зміну ціни в розмірі 50 грн. за кожне найменування товару.

У відповідності до п.6.2 договору оплата здійснюється покупцем на рахунок постачальника в строки, вказані в додатку №1. Перебіг строку оплати починається в момент передачі товару, і належним чином оформлених супроводжуючих документів.

Відповідно до п.7.1 договору перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання покупцем товарно-транспортної і видаткової накладних.

Згідно п.8.14 договору в редакції протоколу розбіжностей за прострочку оплати більш ніж на 3 банківських дня, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними (а.с.25-43).

Відповідач вказаний товар оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 8162 грн. 76 коп., за стягненням якої позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.3.1 договору сторони визначили строк оплати товару не пізніше 28 календарних днів з дня поставки, який відповідачем не дотриманий.

Факт поставки позивачем продукції відповідачу підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с.25-43), які підписані працівниками відповідних супермаркетів, які зазначені в додатку №1 до договору поставки №Т-798267 від 04.01.2011, та скріплені штампами цих супермаркетів.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору поставки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Т-798267 від 04.01.2011 в сумі 8162 грн. 76 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк поставлений товар не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.8.14 договору сторони передбачили, що за прострочку оплати більш ніж на 3 банківських дня, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

Враховуючи викладені приписи законодавства, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 07.04.2012 по 19.10.2012 в сумі 615 грн. 71 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% за період з 04.04.2012 по 25.12.2012 в сумі 173 грн. 49 коп. та інфляційних нарахувань за вересень 2012 року в сумі 08 грн. 16 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача №34 від 08.02.2013).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з урахуванням заяви позивача №34 від 08.02.2013.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.02.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Космо" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс" задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс", Мікрорайон 3, б.16, м.Красний Луч Луганської області, код 30092111, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Космо", пров.9 Січня, б.1, м.Донецьк, код 25343050 заборгованість в сумі 8162 грн. 76 коп., пеню в сумі 615 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 173 грн. 49 коп., інфляційні нарахування в сумі 08 грн. 16 коп., судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 18.02.2013.

Суддя С.С. Єжова