Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а/2570/1681/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/1681/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагро» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ТОВ «Вагро» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 23 березня 2012 року № 0001272320 та № 0001282320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ «Вагро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, про що складено акт від 07 березня 2012 року № 29/22/31188752.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2012 року № 0001272320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 194472 грн. 00 коп. та від 23 березня 2012 року № 0001282320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61545 грн. 00 коп., з яких 55347 грн. 00 коп. - за основним платежем та 6198 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Вагро» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Вагро» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс» були укладені договори, у зв'язку з виконанням яких позивач сформував податковий кредит та валові витрати.

ДПІ у м. Чернігові вважає такі дії ТОВ «Вагро» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс» наявні ознаки фіктивності. На адресу ДПІ у м. Чернігові надійшов акт перевірки ТОВ «ТД «Онікс» від 18 вересня 2011 року № 2113/23-2/37478844, у якому зазначено, що зазначена юридична особа не могла здійснювати господарські операції з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності. Також податковий орган послався на те, що 24 жовтня 2011 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Домес».

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є достатнім та беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Вагро» і його контрагентами - ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс».

Так, висновки акту від 18 вересня 2011 року № 2113/23-2/37478844 ґрунтуються виключно на підставі аналізу податкової звітності ТОВ «ТД «Онікс».

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Домес» було анульоване після завершення операцій з позивачем.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Домес» та ТОВ «ТД «Онікс», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів із вказаними контрагентами.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

З наданих позивачем документів вбачається, що ТОВ «Вагро» придбало у ТОВ «ТД «Онікс» макуху соєву у кількості 64800 кг вартістю 259200 грн. 00 коп.

Придбання такого товару підтверджується копіями рахунку-фактури № 060601 від 06 червня 2011 року, видатковою накладною № 060613 від 06 червня 2011 року та податковою накладною від 06 червня 2011 року № 613.

В подальшому позивач реалізував придбану у ТОВ «ТД «Онікс» макуху соєву ТОВ «Курганський бройлер», що підтверджується копіями видаткових накладних № 5 від 18 червня 2011 року, № 6 від 22 червня 2011 року, № 7 від 24 червня 2011 року та доданими до них довіреностями на отримання товару.

У період з дати придбання товару в ТОВ «ТД «Онікс» (06 червня 2011 року) до дати його продажу ТОВ «Курганський бройлер» (18, 22, 24 червня 2011 року) макуха соєва зберігалася на складі ТОВ «ТД «Онікс», що підтверджується договором відповідального зберігання від 01 травня 2011 року, актом приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 06 червня 2011 року та актами повернення-передачі товарів з відповідального зберігання від 18, 22, 24 червня 2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Фактичне вивезення товару зі складу ТОВ «ТД «Онікс» та його доставка до ТОВ «Курганський бройлер» підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, складених ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Вагро» підтвердило фактичне придбання товарів у ТОВ «ТД «Онікс».

Також судом встановлено, що позивач придбавав дизельне пальне у ТОВ «Домес» в кількості 7720 літрів вартістю 70638 грн. 00 коп. Вказана обставина підтверджується копіює рахунку-фактури № 514 від 05 серпня 2011 року, видаткової накладної № 514 від 05 серпня 2011 року та податкової накладної від 05 серпня 2011 року № 514.

Перевезення придбаного товару здійснювалося позивачем власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05 серпня 2011 року.

Згідно пояснень представників ТОВ «Вагро» дизельне паливо було придбане з метою його використання для власних потреб. Наявність на рахунку 10 «основні засоби» сільськогосподарської техніки, для експлуатації якої використовується дизельне паливо підтверджується довідкою директора ТОВ «Вагро».

Зберігання товару здійснювалося в цистерні, придбання якої підтверджується рахунком-фактурою № 127 від 10 серпня 2001 року, видатковою накладною № 127 від 10 серпня 2001 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Фактичне використання та списання дизпалива в кількості 7720 літрів підтверджується актом списання № СГ-000012 від 30 вересня 2011 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне придбання товару у ТОВ «Домес».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Вагро» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові від 23 березня 2012 року № 0001272320 та № 0001282320.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суми податкових зобов'язань, зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, були розраховані виходячи розміру занижених податкових зобов'язань, зазначених у розділі 4 «Висновок» акту перевірки від 07 березня 2012 року № 29/22/31188752. Однак, зазначені у вказаному розділі суми податкових зобов'язань, які нібито були занижені позивачем, є більшими, ніж описані у мотивувальній частині вказаного акту та випливають із обсягів операцій позивача, зазначених у документах первинного бухгалтерського обліку.

На думку колегії суддів невідповідність висновків акту перевірки від 07 березня 2012 року № 29/22/31188752 тим даним, що відображені в мотивувальній частині такого акту є додатковою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові від 23 березня 2012 року № 0001272320 та № 0001282320.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Чернігові не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 13 червня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 12 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.