Рішення

від 18.02.2013 по справі 30/5005/9615/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 30/5005/9615/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс", м. Дніпропетровськ про стягнення 30 613,19 грн. та зобов'язання повернути майно Суддя Єременко А.В. Представники:

Від позивача:не з'явився; Від відповідача:не з'явився. СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс" про стягнення з останнього на свою користь збитків у розмірі 30 053,68 грн. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" контейнер PONU0066050, маса брутто 20 тон., порожнім.

Позовні вимоги наведені з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 5031/13 від 28.01.2013р.

Позов вмотивовано тим, що на виконання умов, укладеного між ТОВ "Евертранс Логістік", як виконавцем, та ТОВ "Дніпрорудресурс", як замовником, договору №29/07/2011 від 29.07.2011р. про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному та морському сполученні позивач передав відповідачу під завантаження порожній контейнер №PONU0066050, маса брутто 20 тон. Позивач зазначає, що вказаний контейнер він отримав під завантаження для подальшого його транспортного експедирування, як замовник за договором №ODS02/11 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів від 04.01.2011р., укладеним з "МЕЕ А/S", Данія, Копенгаген, як агент Moller Maersk A/S, діючий під торговельною маркою Maersk Line, у відповідності з яким за простій контейнера замовник несе матеріалу відповідальність у вигляді штрафу. Позивач вказує, що спірний контейнер відповідач йому не повернув, що в свою чергу позбавило позивача можливості виконати свої зобов'язання за договором №ODS 02/11 від 04.01.2011р., в зв'язку з чим, позивачу був нарахований штраф за простій контейнера з 29.07.2011р. по 15.08.2012р. у розмірі 3830,00 доларів США, який позивач сплатив. Позивач вважає, що сплачена сума штрафу повинна бути відшкодована відповідачем у сумі 30053,68 грн. за період з 06.08.2011р. (час, з якого спірний контейнер був направлений відповідачу під завантаження) по 15.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.12р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) порушено провадження у справі №30/5005/9615/2012 та прийнято позовну заяву до розгляду.

В зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №1703 від 25.12.12р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №30/5005/9615/2012, справу передано судді Єременко А.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.12р. справа № 30/5005/9615/2012 прийнята до провадження суддею Єременко А.В. та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву, якій міститься в матеріалах справи, просить суд зарахувати в рахунок понесених позивачем збитків суму здійсненої ним оплати по рахунку №11-050 від 01.08.2011р. на суму 13072,44 грн., виставленого позивачем згідно з умовами договору №29/07/2011 від 29.07.2011р. про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному та морському сполученні та вказує на те, що в зв'язку з фінансовими труднощами пропонував позивачу забрати спірний контейнер за власний рахунок.

11.02.2013р. до господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс" (замовник) був укладений договір №29/07/2011 про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному та морському сполученні (надалі - Договір №29/07/2011), який регулює взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією виконавцем перевезень та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів за плату по дорученню та за рахунок замовника.

Пунктом 2.2. Договору №29/07/2011 визначені зобов'язання замовника, зокрема:

- залучати виконавця в якості експедитора або оператора до організації та здійснення перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника (п.п.2.2.1.);

- надавати для перевезення вантажі в належній тарі та упаковці, в повній відповідності стандартам і правилам перевезення, які запобігають псуванню та пошкодженню вантажів на весь період його перевезення, оброблення, перезавантаження, зберігання (п.п.2.2.2.);

- своєчасно інформувати виконавця про зміну строків пред'явлення вантажів до перевезення (п.п.2.2.4.);

- у випадку зміни юридичного найменування, адреси організації, номенклатури вантажів або інших умов договору негайно повідомляти виконавця про ці та інші зміни. В іншому випадку всі збитки, пов'язані з відсутністю цієї інформації, в тому числі за простій транспортних засобів і судів, відносяться за рахунок замовника (п.п.2.2.7.).

Відповідно до п.п.2.1.1.1. Договору виконавець зобов'язаний по запитам замовника організовувати перевезення вантажів морським, автомобільним або залізничним транспортом за узгодженою з замовником оптимальною транспортною схемою.

За п.3.1. Договору №29/07/2011 вартість послуг оплачується замовником згідно рахунків, виставлених виконавцем.

Згідно п.п.5.1.3. пункту 5.1. Договору №29/07/2011 кожний випадок збитку (штрафу), який підлягає відшкодуванню, повинен бути документально обґрунтований.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання та буде діяти по 31 грудня 2011р. (п.8.1. Договору №29/07/2011).

01.08.11р. позивач виставив відповідачу рахунок №11-050 на загальну суму 13072,44 грн. з наступними статтями видатків: ПРР, транспортно-експедиторське обслуговування Одеса-Нікель-Побужський - Одеський порт, портові формальності, оформлення документів; морський фрахт Одеса-Джабель Али, ОАЕ.

Вказаний рахунок відповідач оплатив, що підтверджується копією платіжного доручення №36 від 04.08.2011р.

04.08.2011р. відповідач надав позивачу заявку на подачу контейнера під завантаження експортним вантажем, згідно якої орієнтовна дата подачі контейнерів: 04.08.2011; адреса завантаження (станція призначення/код станції): станція Нікель-Побужський, код станції 412501 Одеської залізниці; назва фірми і код отримувача по залізниці, який буде указаний в залізничних накладних: TECHNICAL RESOURCES EST, Р.О.BOX 23660, JEBEL ALI, DUBAI - U.A.E.; найменування вантажу (код ТНВД/ код вантажу по ЕТСНГ): пісок гранатовий природний абразивний ГНГ 25132, ЕТСНГ 243065; вага вантажу нетто/брутто: 27000/27227; кількість місць/рід упаковки: 27 BigBags; особливі умови при завантаженні (контейнери повинні бути подані під завантаження на коротких/довгих платформах); назва фірми та код відправника вантажу, який буде вказаний в залізничних накладних: ЧП Майдан, код 4648; порт вивантаження: Jebel Ali UAE.

06 серпня 2011р. зі станції Одеса-Ліски Одеської залізниці на станцію Нікель-Побужський Одеської залізниці (одержувач - ЧП "Майдан") за залізничною накладною №42242255 був відправлений контейнер № PONU0066050, типорозмір 22G1 ЯЩ.(К-Р) маса брутто 20 т.

Отже, 06.08.2011р. відповідачу на вказану в його заявці станцію призначення був відправлений контейнер № PONU0066050, маса брутто 20 т. для завантаження вантажем.

Між тим, відповідач свої зобов'язання щодо завантаження контейнера № PONU0066050 вантажем та повернення контейнера з вантажем для подальшого транспортного експедирування не виконав (доказів не надано).

04.01.2011р. між "МЕЕ А/S", Данія, Копенгаген, як агент Moller Maersk A/S, діючий під торговельною маркою Maersk Line (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (замовник) укладено договір №ODS 02/11 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів (надалі - Договір №ODS 02/11), предметом якого є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів клієнтів замовника у контейнерах перевізника.

За п.2.1. Договору №ODS 02/11 перевізник приймає на себе зобов'язання здійснити на суднах лінії Maersk Line перевезення вантажів замовника в ISO-стандартних 20-ти, 40-а і/або 45-ти футових контейнерах відповідно до письмових інструкцій замовника на взаємно погоджених ставках, термінах і умовах через порт Іллічівськ (або інші порти) на/з будь-який порт (місце) вивантаження (призначення) або навантаження відповідно до розкладу лінії.

Відповідно до п.3.1. Договору №ODS 02/11 перевізник організує, зокрема, видачу порожнього контейнера під завантаження замовнику.

Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. Договору №ODS 02/11 передбачено, що сторона, що залучила третю особу до виконання своїх зобов'язань за цим договором, несе перед іншою стороною договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою особою як за власні дії.

Замовник несе відповідальність за правильне оформлення документів, своєчасне надання перевізнику необхідної інформації. У випадку, якщо з вини замовника відбувається простій контейнера в порту або деінде, він несе матеріальну відповідальність у виді штрафу (детеншен/демередж) - додаткової плати за простій та понаднормове використання контейнерів Maersk Line. У такому випадку, ця штрафна санкція вважається невід'ємною частиною єдиного міжнародного морського перевезення і збільшує загальну суму, що підлягає оплаті перевізнику (п.п.6.3.3. пункту 6.3. Договору №ODS 02/11).

Згідно з п.8.1. Договору №ODS 02/11 він набирає сили з моменту його підписання і буде діяти по 31 грудня 2011 року включно, а в частині, яка стосується розрахунків - до остаточного завершення розрахунків.

Відповідно до Додатку №1 від 04.01.2011р. (Тарифи Maersk Line) до Договору №ODS 02/11 у випадку коли контейнер, отриманий замовником для завантаження експортним вантажем, повертається перевізнику завантаженим, безкоштовний термін використання контейнеру складає 14 календарних днів. У випадку, якщо з вини замовника по договору відбувається простій контейнера в порту або деінде, він несе матеріальну відповідальність перед перевізником у виді штрафу (детеншен/демередж) - додаткова плата за простій та понаднормове використання контейнерів), який нараховується з дня, коли контейнер був отриманий замовником порожнім до дати повернення замовником перевізнику контейнера і становить: 20 / "dry" - USD 10 за добу, 40 / "dry/high" - USD 20 за добу, 45 / "high" - USD 20 за добу.

На виконання умов Договору №ODS 02/11, 29 липня 2011р. сторони вказаного договору підписали акт прийому устаткування, за яким перевізник передав порожній контейнер PONU0066050 для завантаження замовнику, а замовник прийняв у тимчасове користування контейнер, що знаходиться у власності перевізника. Контейнер PONU0066050 на момент передачі знаходиться у відмінному стані: чистий, без пошкоджень, дефектів і стороннього запаху.

15.08.2012р. МЕЕ А/S, яка діє під торговельною маркою Maersk Line пред'явила Товариству з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" оригінал експортного рахунку фактури номер 862238274/1 на суму 3830,00 доларів США за простій контейнера № PONU0066050 згідно тарифів Маерск Лайн за період з 29.07.2011р. по 15.08.2012р.

Вказаний експортний рахунок був сплачений позивачем, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті №599 від 21.08.2012р., копія якого надана до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії за вих. 06 від 14.05.2012р., №1 від 15.06.2012р., №2 від 22.08.12р. з вимогою про повернення контейнера №PONU0066050 та перерахування збитків, понесених за простій вказаного контейнера, які були отримані відповідачем, проте залишені останнім без відповіді та без задоволення.

Позивач вбачає підстави для покладення на відповідача відповідальності за завдані збитки у сумі 3760 доларів США, що в еквіваленті становить 30 053,68 грн. (за курсом НБУ на 10.10.2012р.) за період з 06.08.2011р. (час, з якого спірний контейнер був направлений відповідачу під завантаження) по 15.08.2012р., що і є причиною спору.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 4 ГК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи положення ст. 224 ГК України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, понесені позивачем витрати, що полягають у сплаті перевізнику штрафу за простій контейнера, підлягають відшкодуванню відповідачем у сумі 30 053,68 грн. (за курсом НБУ на 10.10.2012р.) за період з 06.08.2011р. (час, з якого спірний контейнер був направлений відповідачу під завантаження) по 15.08.2012р.

Оскільки відповідачем не надано доказів повернення контейнеру, наданого йому під завантаження, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу контейнер PONU0066050, маса брутто 20 тон., порожнім.

Заявлені позивачем вимоги до відповідача є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

21.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (клієнт) та адвокатом Грунською Ладою Афанасіївною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1057 від 30.09.2011р.) був укладений договір про надання правової допомоги, згідно п.1.5. якого клієнт зобов'язується сплатити послуги адвоката Грунської Л.А., розмір гонорару і порядок його оплати визначається Додатковою угодою №1, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 21.09.2012р. передбачено, що гонорар за складання позову, представництво інтересів клієнта у суді відповідно до п.1.2. договору становить 5000,00 грн. Гонорар за послуги адвоката сплачується готівкою під час підписання сторонами договору та цієї додаткової угоди (п. 3 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 21.09.2012р.).

На виконання умов договору про надання правової допомоги від 21.09.2012р. за видатковим касовим ордером від 21.09.2012р. позивач сплатив адвокату Грунській Л.А. 5000,00 грн.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог, у відповідності з Законом України "Про судовий збір" сплачений згідно платіжного доручення № 755 від 05 жовтня 2012 року судовий збір підлягає поверненню позивачу у сумі 29,45 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс" (49000, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 3, кв. 407, код ЄДРПОУ 35809792) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (65113, м. Одеса, просп. Академіка Глушко, буд. 11, корп. 1, кв. 81, код ЄДРПОУ 33072700) контейнер №PONU0066050, маса брутто 20 тон, порожнім, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрорудресурс" (49000, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 3, кв. 407, код ЄДРПОУ 35809792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (65113, м. Одеса, просп. Академіка Глушко, буд. 11, корп. 1, кв. 81, код ЄДРПОУ 33072700) збитки у розмірі 30 053,68 грн.; 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката; 2653,05 грн. витрат по оплаті судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Евертранс Логістік" (65113, м. Одеса, просп. Академіка Глушко, буд. 11, корп. 1, кв. 81, код ЄДРПОУ 33072700) з державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення № 755 від 05 жовтня 2012 року, яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 29,45 грн.

Суддя А.В.Єременко