Постанова

від 11.02.2013 по справі 816/155/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/155/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.О.

за участю:

представника позивача -Єнокян К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства " Трансексімцентр " про накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2013 року позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Трансексімцентр" про накладення арешту на кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Приватним підприємством "Трансексімцентр" рахується податковий борг у розмірі 179,00 грн., що виник на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань та в результаті проведеної камеральної перевірки про що складено акт № 6889/15-121 від 30.09.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006031501/3175 від 17.10.2011 року на суму 14685,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити, проте не зазначив жодної обставини передбаченої ст.94 Податкового кодексу України щодо підстав накладення арешту на кошти.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повістки, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду від відповідача не надходило, заперечень до суду не надійшло.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Трансексімцентр" (ідентифікаційний код 33672476) 26.07.2005 року зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 01.08.2005 за № 7514 (а.с.9).

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на 26.11.2012 року за ТОВ Приватне підприємство "Трансексімцентр" рахується податковий борг в розмірі 9630,99 грн., який виник у зв'язку із наступним.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Трансексімцентр", за результатами якої складено акт №6889/15-121 від 30.09.2011 року (а.с.19-21).

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0006031501/3175 від 17.10.2011 року на суму 14685,00 грн., яке отримане відповідачем року, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Внаслідок самостійно задекларованої суми по декларації № 9010544888 від 09.11.2011 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 179,00 грн.

Разом з тим, відповідачем частково погашена заборгованість за рахунок переплати в розмірі 5233,01 грн.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом винесено податкову вимогу № 1946/1877 від 31.10.2011 року на суму 9451,99 грн.

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу.

Згідно відповіді Кременчуцького ВРЕВ ДАІ від 10.10.2012 року №34/5351 за ПП "Трансексімцентр" транспортні засоби не зареєстровані.

Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 15.10.2012 року № 61/5654 повідомлено, що за даними реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13.10.2012 року за відповідачем не рухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у м.Кременчук Полтавської області ПП "Трансексімцентр" як землевласник або землекористувач в межах Кременчуцької міської ради не обліковується згідно земельно-кадастрової документації.

Разом з тим, відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 24.04.2012 року №9268/10/185 у ПП "Трансексімцентр" відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Слід зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Разом з тим, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства " Трансексімцентр " про накладення арешту -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко