Рішення

від 15.02.2013 по справі 904/850/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 904/850/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК",

с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Кафтасьєва Г.В., дов. від 10.07.12р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 186 784,88грн., 2 152,20грн. - пені, 426,03грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №27/11-01 від 27.11.2012року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, 11.02.2013р. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю явки представника в судове засідання через відрядження.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначав, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Ухвалою господарського суду від 31.01.2013р. явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу була визнана обов'язковою, але відповідач проігнорував вимоги суду та виявив неповагу до позивача, який витратив час та додаткові кошти для прибуття в судове засідання, на яке відповідач не прибув та не надав будь-яких документів, витребуваних судом ухвалою від 31.01.2013р. До того ж, відповідач навіть не подав доказів про сплату заборгованості. Позивач вважає, що у справі є всі належні докази про заборгованість відповідача (підписаний сторонами акт звірки) та просить справу розглянути в судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши доводи позивача, враховуючи вимоги ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що до поданого клопотання не додано доказів на підтвердження знаходження представника відповідача у відрядженні, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

12.02.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ХЛІБ" (покупець) було укладено договір поставки №27/11-01, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю борошно (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.8.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р.

Згідно п.1.3. договору власником товару є постачальник до моменту передачі покупцю. Підтвердженням передачі товару є підписання сторонами видаткової накладної.

За п.2.1. договору кількість товару, ціна за одиницю товару, асортимент вказуються в рахунку та накладній, складеної на підставі письмової заявки покупця, яка є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.2. договору постачальник зобов"язаний здійснити поставку товару згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.) на умовах DDP, при цьому поставка товару зі складу постачальника на склад покупця (вул. Шинна, 18, м. Дніпропетровськ) здійснюється транспортом та за рахунок постачальника. Постачальник зобов"язаний поставити товар покупцю на склад протягом 50 календарних днів з моменту прийняття письмової заявки до виконання.

Згідно п.2.3. договору датою поставки товару вважається дата передачі товару постачальником покупцю на складі покупця. Передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на примірнику видаткової накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи покупця.

За п.3.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару на складі покупця, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Підписання сторонами видаткової накладної підтверджує відсутність претензій сторін щодо кількості та якості товару.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав, поставивши відповідачу товар за період з 28.11.2012р. по 14.12.2012р. на загальну суму 274 370,50грн., що підтверджується видатковою накладною №88 від 28.11.2012р. на суму 87 585,50грн., товарно - транспортною накладною 01АА №099590 від 28.11.2012р., податковою накладною №11 від 28.11.2012р., рахунком на оплату №68 від 28.11.2012р. на суму 87 585,50грн., довіреністю №5160 від 28.11.2012р., видатковою накладною №98 від 06.12.2012р. на суму 88 736,00грн., товарно - транспортною накладною 01АА №099598 від 06.12.2012р., податковою накладною №3 від 06.12.2012р., рахунком на оплату №73 від 06.12.2012р. на суму 88 736,00грн., довіреністю №3185 від 05.12.2012р., видатковою накладною №105 від 14.12.2012р. на суму 98 049,00грн., товарно - транспортною накладною 01АА №478255 від 14.12.2012р., податковою накладною №10 від 14.12.2012р., рахунком на оплату №79 від 14.12.2012р. на суму 98 048,88грн., довіреністю №5211 від 14.12.2012р. (а.с.13-27).

За п.5.2. договору покупець зобов"язаний оплатити постачальнику суму грошових коштів за прийнятий товар шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку, протягом 10 банківських днів з дати підписання видаткової накладної.

Згідно п.5.5. договору сторони зобов"язалися щомісяця проводити звірки розрахунків та за результатами складати акт.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 87 585,50грн. за видатковою накладною №88 від 28.11.2012р., що підтверджується випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК" (а.с.28).

Заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 186 784,88грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2012р. (а.с.29) та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК" від 11.02.2013р. (а.с.54).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2. договору за порушення встановлених умовами договору строків виконання зобов"язань, зокрема, за платежами, вказаними в договорі, покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але несплаченого товару, за кожний календарний день прострочки виконання зобов"язань за договором.

Відповідач повинен був здійснити оплату товару за видатковою накладною №98 на суму 88 736,00грн. до 20.12.2012р. включно, а за видатковою накладною №105 на суму 98 049,00грн. до 28.12.2012р. включно.

За розрахунком позивача пеня за період з 21.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму 88 736,00грн. становить 363,82грн., за період з 31.12.2012р. по 22.01.2013р. на суму 186 784,88грн. становить 1 761,38грн., що разом складає 2 152,20грн.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що пеня за вказані періоди складає 2 125,20грн. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необґрунтовано нараховану.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача 3% річних за період з 21.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму 88 736,00грн. становлять 72,93грн., за період з 31.12.2012р. по 22.01.2013р. на суму 186 784,88грн. становлять 353,10грн., що разом складає 426,03грн.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що 3% річних за вказані періоди складає 426,03грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 186 784,88грн., 2 125,20грн. - пені, 426,03грн. - 3% річних.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18, ЄДРПОУ 00381545, р/р26004962508726 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозуватський ХПК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна, 129, ЄДРПОУ 36722131, р/р26007010119899 в ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767) заборгованість за поставлений товар у розмірі 186 784,88грн. (сто вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 88коп.), 2 125,20грн. (дві тисячі сто двадцять п"ять грн. 20коп.) пені, 426,03грн. (чотириста двадцять шість грн. 03коп.) 3% річних та 3 786,72грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 72коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова Повне рішення складено 18.02.2013р.