Постанова

від 18.02.2013 по справі 5006/32/41пн/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2013 р. справа №5006/32/41пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Азарової З. П., Радіонової О.О. при секретарі судового засідання Максименко Г. П. за участю прокурора: представників сторін: Русланової Г. М. від позивача:не з`явились від відповідача: від Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області:не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі: 1. Донецької міської ради, м. Донецьк; 2. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 року у справі№ 5006/32/41пн/2012 (суддя: Сковородіна О.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Партнер», м. Донецьк до відповідача:Донецької міської ради, м. Донецьк провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. у справі № 5006/32/41пн/2012 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Партнер», м. Донецьк до Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання права власності, внаслідок чого за позивачем визнано право власності на нерухоме майно: будівлю майстерні літ. Ц-1 з прибудовами літ. ц2 та літ. ц3, загальною площею 275,3 кв. м, яка розташована по вул. Щорса, 108 в Київському районі м. Донецька.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано приписами ст. ст. 317, 320, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Прокурор міста Донецька звернувся в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилається на те, що

позивачем порушено вимоги ст. 29, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», оскільки позивач нерухоме майно в експлуатацію не здав, свідоцтво про право власності на нього не отримав, право власності не зареєстрував; жодний документ, наявний в матеріалах справи, не підтверджує оспорювання права власності позивача Донецькою міською радою, інших підстав для звернення з позовом про визнання права власності (втрата правовстановлюючих документів та ін.) позивач не навів. У зв`язку з чим, вважає, що відповідно до ч.2 ст. 331 ЦПК України у позивача не виникло право власності на спірне майно

Крім того вказує на те, що судом першої інстанції до розгляду справи не було залучено інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, до компетенції якої входить надання дозволу на виконання будівельних робіт, контроль за здійсненням будівельних робіт, прийняття в експлуатацію об'єктів.

На думку прокурора, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Донецька міська рада оспорює право власності позивача, оскільки жоден документ, наявний в матеріалах справи, такого висновку не підтверджує.

Крім того, прокурор вважає, що прийняте рішення спричиняє шкоду інтересам держави в особі Донецької міської ради та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, у зв'язку з порушенням встановленого законодавством порядку користування, дозволу на виконання будівельних робіт, що створює передумови для ненадходження до місцевого бюджету коштів, за рахунок яких повинно забезпечуватися виконання соціально-економічних програм, а визнанням судом права власності на самовільно збудований (реконструйований) об'єкт підмінюється компетенція Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, якій законом надано право вирішувати такі питанння, у зв'язку з чим апеляційна скарга подана прокурором в особі вказаного органу.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Інспекція) у поясненнях до апеляційної скарги № 7/5-03-1077 від 31.01.2013 р. зазначила, що порядок набуття права власності на самочинне будівництво, передбачений ст. 376 ЦК України, з якої вбачається. Що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об`єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб. Тоді як в апеляційній скарзі зазначається, що позивачу надана земельна ділянка несільськогосподарського призначення в строкове платне користування (оренду) загальною площею 0,1823 га для експлуатації існуючих будівель. Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у наданому до суду відзиві просить вирішити спір на розсуд суду відповідно до чинного законодавства та розглянути справу за відсутністю її представника.

В судове засідання апеляційного господарського суду з`явився лише прокурор, який доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Представники позивача, відповідача та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Від позивача надійшло письмове клопотання від 12.02.2013 р., в якому директор ТОВ «Партнер» просив відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість виконання ним обов`язків, покладених судом, у зв`язку із хворобою.

Зазначене клопотання судова колегія відхилила, з підстав того, що позивачем до заяви не додано жодних доказів в підтвердження обставин, вказаних у заяві. Крім того, позивач вказує на неможливість виконання ним покладених судом обов`язків, мається на увазі надання ним відзиву на апеляційну скаргу, проте надання відзиву відповідно до ст. 59 ГПК України є правом сторони. Крім того, як зазначалось вище, явка сторін не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою. До того ж, у своїй заяві позивач не вказав про неможливість направлення іншої уповноваженої особи, для участі в засіданні апеляційного суду.

Колегія суддів, з урахуванням приписів ст. 101 ГПК України, дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача, відповідача та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників сторін, які прибули в судове засідання, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

14.08.2001р. між Дочірнім підприємством «Донецьке автотранспортне підприємство 11404 відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Партнер» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого до позивача перейшло право власності на будівлю майстерні, загальною площею 206,5 кв. м, та будівлю антикорозійної обробки та мийки двигунів, загальною площею 111 кв. м, які розташовано по вул. Щорса, 108 в Київському району м. Донецька.

06.09.2010р. між Донецькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Партнер» (Орендар), на підставі рішення Донецької міської ради № 42/185 від 26.02.2010р., укладений договір оренди земельної ділянки.

За умовами договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:026:0091), загальною площею 0,1823га, для експлуатації існуючих будівель, які знаходяться на території Київського району м. Донецька по вул. Щорса, 108.

Відповідно до п. 7 договір укладено до 26.02.2015р.

Згідно з п.п. 13, 14 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації існуючих будівель. Цільове призначення земельної ділянки - експлуатація існуючих будівель (КВЕД 50.20.0), код використання згідно з КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Позивачем, в ході своєї господарської діяльності, було здійснено реконструкцію існуючих будівель майстерні та антикорозійної обробки та мийки двигунів, та прибудовано додаткові приміщення, які потрібні для виробничих цілей.

Зазначене майно було проінвентаризоване та за даними КП БТІ у м. Донецьку складається з будівлі майстерні літ. Ц-1 з прибудовами літ. ц2 та літ. ц3, загальною площею 275,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 108.

В технічному паспорті на об'єкт нерухомості від 08.12.2011р. фахівцями КП БТІ м. Донецька зроблена відмітка, що прибудова до будівлі майстерні літ. ц2, є самочинним будівництвом.

Відповідно до висновку експерта, виконаного ПАТ «Інститут Донбассреконструкція» (ліцензія серія АГ № 577145 від 17.05.2011р.) вбачається, що основні будівельні конструкції обстеженого об'єкту, прибудови літ. ц2 до будівлі майстерні літ. Ц-1, знаходяться в нормальному технічному стані. Прибудова літ. ц2 не порушила несучу здібність конструкцій будівлі майстерні літ. Ц-1. Будівля майстерні літ. Ц-1 з прибудовами по вул. Щорса, 108 у м. Донецьку придатна для подальшої експлуатації.

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказані об'єкти та відсутність іншої можливості набути право власності на реконструйоване майно обумовило звернення позивача до суду з позовом про визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю майстерні та побудовані до неї прибудови, які розташовані по вул. Щорса, 108 в Київському районі міста Донецька.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на зазначений об`єкт, з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується й нерухомого майна.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, вказаною нормою встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, зокрема це не визнання права його власності особою, яка вказана відповідачем.

Стаття 1 ГПК України встановлює право на звернення до господарського суду підприємств, установ організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, до господарського суду мають право звертатися підприємства за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційним судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача - Донецької міської ради з будь-якими заявами щодо оформлення за ним права власності на спірний об`єкт, суду таких доказів не надано, як і доказів відмови відповідача останньому в оформленні цього права. З матеріалів справи не вбачається, що відповідач будь-яким чином перешкоджав набуттю права власності позивачем у встановленому порядку, а також створював будь-які ускладнення у володінні, користуванні майном на яке позивач просить визнати право власності. Отже, позивачем не доведено належними доказами порушення його прав в набутті права власності відповідачем.

За таких умов, колегія суддів вважає, що відсутні докази порушення прав позивача з боку відповідача, а рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора міста Донецька підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 р. скасуванню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 р. у справі № 5006/32/41пн/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 р. у справі № 5006/32/41пн/2012 - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Партнер», м. Донецьк до Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю майстерні літ. Ц-1 з прибудовами літ. ц2 та літ. ц3, загальною площею 275,3 кв. м, яка розташована по вул. Щорса, 10 в Київському районі м. Донецька - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя С.А. Малашкевич

Судді: З.П. Азарова

О.О. Радіонова