Рішення

від 06.02.2013 по справі 5009/4632/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/126/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа № 5009/4632/12

м. Запоріжжя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАП" (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 40, кв. 3)

до відповідача Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)

про визнання права власності

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: Попова Н.В., на підставі довіреності б/н від 12.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАП" звернулось з позовом до Запорізької міської ради про визнання об'єктом нерухомого майна будівлю лі. А, прибудову літ. А1, підвал літ. Пд., паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,03613 кв. м. і присвоїти вказаному об'єкту нерухомого майна поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, № 70 -б, а також визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "СНАП" право власності на даний об'єкт нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4632/12, присвоєно справі номер провадження 32/126/12, з призначенням судового засідання на 16.01.2013 р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, судом двічі відкладався розгляд справи: 16.01.2013р. до 23.01.2013р. та 23.01.2013р. до 06.02.2013р.

Позивач підтримав вимоги, які викладені в позовній заяві, та обґрунтовує їх ст., ст. 3, 16, 311, 319, 328, 331, 376 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання 06.02.2013 р. не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві . У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4632/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 06.02.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2003р. між Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "СНАП" було укладено договір оренди земельної ділянки № 1805 (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області на підставі свого Рішення № 6 шостої сесії 24 скликання від 15.05.2003р. надала, а ТОВ «СНАП» прийняло в довгострокову оренду земельну ділянку із земель запасу Новоолександрівської сільської ради, яка знаходиться на території Дослідної станції між будинками 70 А і 74.

Відповідно до умов Договору, в оренду передалась земельна ділянка площею 0,03613 га., в тому числі: під дворами та будівлями - 0,03613 га.

Даний Договір укладений строком на 25 років із строком закінчення 15.05.2028р.

Пунктом 2.1.1 вказаного договору оренди передбачено, що орендарю надається право зводити капітальні будівлі і споруди.

Згідно технічного паспорту, складеного ОП ЗМБТІ станом на 01.09.2011р. за адресою м. Запоріжжя, вул.. Дослідна станція, б/н знаходиться: будівля літ. А (забудови 1950р., реконструкція - 2009р.), прибудова літ. А1 (забудова 2011р.), підвал літ. пд. (забудова 1950р.), паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3.

Листом від 14.05.2010р. вих. № 6113 ОП ЗМБТІ звернулось до Комунарської райдержадміністрації м. Запоріжжя з проханням присвоїти поштову адресу об'єкту нерухомого майна. На цей лист районна адміністрація Запорізької міської ради Комунарського району повідомила, що у зв'язку з відсутністю документу, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (декларація), відсутні підстави для прийняття відповідного розпорядження щодо присвоєння поштової адреси.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законом порядку об'єктів забороняється.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до інспекції ДАБК у Запорізькій області з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації. Листом від 17.08.2012р. № ЗП 21212144179 позивачу було повернуто декларацію у зв'язку з тим, що вказаний об'єкт нерухомості був збудований у 2009-2011р., а не до 2009р. (п. 1.1 Порядку, затверджений Наказом МРРБ та ЖКХ України від 24.06.2011р. № 91).

У зв'язку з цим, ТОВ "СНАП" звернулось до господарського суду за захистом своїх прав з позовом про визнання права власності на збудований об'єкт нерухомості.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору від 10.06.2003 року земельна ділянка передається в оренду для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу для надання послуг населенню.

Позивачем збудовані на орендованій земельній ділянці площею 0,03613 га., в тому числі під дворами і будівлями - 0,03613га. будівля літ. А (забудови 1950р., реконструкція - 2009р.), прибудова літ. А1 (забудова 2011р.), підвал літ. пд. (забудова 1950р.), паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3.

Згідно звіту від 08.02.2012р. про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, даний об'єкт нерухомості відповідає вимогам безпечної експлуатації.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка самовільно збудувала нерухоме майно, якщо це не порушує права інших. За вимогою користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 182 ЦК України, прямо встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на те, що збудований об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у одноособовому користуванні позивача на підставі довгострокового договору оренди, в якому надано право зводити капітальні будівлі і споруди, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна будівлю лі. А, прибудову літ. А1, підвал літ. пд., паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,03613 кв. м. і зобов'язання присвоїти вказаному об'єкту нерухомого майна поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, № 70 - б підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача .

Керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАП" до Запорізької міської ради про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати об'єктом нерухомого майна будівлю лі. А, прибудову літ. А1, підвал літ. Пд., паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,03613 кв. м і присвоїти вказаному об'єкту нерухомого майна поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, № 70 «б».

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "СНАП" (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 40, кв. 3, код ЄДРПОУ 31415454) право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлю лі. А, прибудову літ. А1, підвал літ. пд., паркани №№ 1, 2, ворота з хвірткою № 3.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 11.02.2013 р.