Рішення

від 18.02.2013 по справі 33/5005/10407/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.13р. Справа № 33/5005/10407/2012 за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 164, 54грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Сеіна Т.С. - довіреність № 59 від 08.01.2013 року

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі- позивач) звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області , в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон" 29 164, 54 грн., з яких: 26619, 63 грн. - основного боргу за Договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1569 від 13.11.2007 р., 289, 33 грн. - інфляційних втрат, 922, 02 грн. - 3% річних, 1333, 56 грн. - пені та судового збору. Також просить на стадії порушення провадження накласти арешт на рахунки та майно відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач частково сплачував вартість відпущеної теплової енергії, в зв'язку з чим у нього виникла сума заборгованості за період з жовтня 2010 р. по листопад 2012 р. у сумі 26 619, 63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти заявлених вимог , просить суд відмовити. У своєму відзиві на позов вказує на те, що договір оренди відповідачем приміщення по вул. Телевізійна, 4 був розірваний 10.06.2006 р., внаслідок закінчення строку його дії , однак приміщенням по цій адресі користуються інші особи , відповідач не є орендарем та споживачем послуг позивача.

04.02.2013 р. відповідачем подано заяву про витребування з КП "БЮРО" доказів про реєстрацію вх. листів за 28.05.2012 р. та вх. № 708 від 28.05.2012 р. лист від відповідача на адресу КП "БЮРО" про зміну користувача приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул.. Телевізійна, 4.

Розглянувши заяву представника відповідача про витребування доказів, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки вважає його необґрунтованою з наступних підстав.

Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проаналізувавши зміст заяви суд вважає, що відповідач всупереч 38 ГПК України не навів жодних обставин, які перешкоджають йому в наданні самостійно доказів, зазначених у заяві.

Ухвалою суду від 22.01.2013 р. строк вирішення у справі було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 05.02.2013 р.

У судовому засіданні 05.02.2013 р. оголошувалась перерва до 13.02.2013 р.

У судовому засіданні 13.02.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007 року між позивачем - Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Алькон" (споживач) укладено договір № 1569 на відпуск теплової енергії для потреб опалення.

Відповідно до умов даного договору позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення на об'єкти відповідача, розміщені за наступними адресами: вул. Телевізійна, 4, вул. Телевізійна, 2, а відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за надані послуги згідно умов, порядку та терміни передбачені договором.

Згідно п. 5 договору ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006 р. № 3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

На виконання умов договору, позивач з жовтня 2010 р. по квітень 2012 р. здійснив постачання теплової енергії відповідачу на суму 26 619,63 грн. в об'ємі 34, 7255 Гкл, що підтверджується актами здачі - приймання теплової енергії та рахунками на оплату, які знаходяться в матеріалах справи (а.с 28, 30, 32-33, 35, 37, 39-40).

Відповідно п. п. 6.1.- 6.2. споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування.

В порушення умов договору у відповідача виникла заборгованість за отримані послуги теплопостачання у сумі 26 619,63 грн. - основного боргу, що ї є причиною спору.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1576 від 07.05.2012р. з вимогою оплатити в строк до 25.05.2012 р. суму заборгованості , яка залишена відповідачем без розгляду.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, на момент розгляду спору у справі доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача основного боргу у сумі 26 619,63 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3. Договору, неналежне виконання грошового зобов'язання споживач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня у розмірі 1 333,56 грн. (за період з 21.12.2011 р. по 18.11.2012 р.) у відповідності до розрахунку позивача, яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 922,02 грн. (за період з 21.11.2010 р. по 19.11.2012 р.), інфляційних втрат у сумі 289,33 грн. (за період з грудня 2010 р. по жовтень 2012 р.), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 26 619,63 грн. - основного боргу, 1 333,56 грн. - пені, 289,33 грн. - інфляційних витрат, 922,02 грн. - 3 % річних.

Стосовно вимог позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача суд зазначає на наступному:

Статтею 67 ГПК України серед заходів забезпечення позову, передбачається накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у Відповідача на момент подання позову ( в тому числі грошові кошти), може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 16).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, беручи до уваги, що позивачем не додано до доказів наявності фактичних обставин, що викладені у позовній заяві; позивачем не додано доказів сплати судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову, суд вважає заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Розглянувши заперечення відповідача стосовно того, що договір оренди відповідачем приміщення по вул. Телевізійна, 4 був розірваний 10.06.2006 р., внаслідок закінчення строку його дії , однак приміщенням по цій адресі користуються інші особи , відповідач не є орендарем та споживачем послуг позивача, суд вважає безпідставним, оскільки як вбачається з типового договору оренди комунального майна , який укладено між управлінням житлового господарства міської ради та ТОВ "Алькон" від 30.06.2005 р., за яким відповідачу було передано у строкове платне користування житлове приміщення по вул. Телевізійна, 4 суду не подано доказів, щодо підписання сторонами акта - прийома передачі про повернення орендованого приміщення у відповідності з п.2 3 договору оренди комунального майна та повернення орендованого приміщення управлінню житлового господарства міської ради. Також суду не подано доказів відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, що орендоване приміщення займають інші користувачі, а не він сам. Крім того в матеріалах справи відсутні докази , того що договір № 1569 на відпуск теплової енергії для потреб опалення , який укладений між сторонами припинив дію чи є розірваним, тому зобов'язання в частині оплати за надані послуги повинні виконуватися належним чином відповідно до договору.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись, ст.ст. 4 7 , 33-34, 36, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 113, к. 82; ЄДРПОУ 24227582) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22; код ЄДРПОУ 32688148) суму 26 619,63 грн. (двадцять шість тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 63 коп.) - основного боргу, 1 333,56 грн. (одна тисяча триста тридцять три грн. 56 коп.) - пені, 289,33 грн. (двісті вісімдесят дев'ять грн. 33 коп.) - інфляційних витрат, 922,02 грн. (дев'ятсот двадцять дві грн. 02 коп.) - 3 % річних, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 18 " лютого 2013р.