Рішення

від 06.02.2013 по справі 4/27/5022-287/2012(12/14/5022-223/2011)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2013 р.Справа № 4/27/5022-287/2012(12/14/5022-223/2011) Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - цукор", АДРЕСА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська міська рада вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Цукровий завод "Поділля" АДРЕСА_1 (юридична адреса), пр-т. С. Бандери, 13-А, м. Тернопіль (поштова адреса)

про визнання позивача співвласником приміщення

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 1339 від 04.03.2011р.);

ОСОБА_4, довіреність №1339 від 04.03.2011р.;

підприємець - ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3 від 23.07.2001р.,

НОМЕР_1 від 15.04.99 р.);

відповідача: генеральний директор - Кудінова Т.І. (наказ № 26 від 21.07.2008р.);

третьої особи 1: юрисконсульт Горохівський А.М., посвідчення № 413 від 01.02.11р.;

третьої особи 2: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.04.2012р. матеріали справи № 12/14/5022-223/2011 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - цукор", АДРЕСА_1 про визнання позивача співвласником приміщення, прийнято до провадження суддею Бурда Н.М., присвоєно їй номер № 4/27/5022-287/2012(12/14/5022-223/2011), поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні господарського суду, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14а (зал судових засідань №1, 4 поверх) на 26 квітня 2012р. на 11 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.05.2012р. залучено до участі у справі №4/27/5022-287/2012(12/14/5022-223/2011) в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільську міську раду (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль) та в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Цукровий завод "Поділля" (АДРЕСА_1 (юридична адреса), пр-т С. Бандери, 13-А, м. Тернопіль (поштова адреса).

В судовому засіданні, яке відбулося 12.06.2012р. позивач і його представник позовні вимоги підтримали, подали клопотання б/н від 12.06.2012р. про долучення до матеріалів справи доказів вручення Тернопільській міській раді і ВАТ "Цукровий завод "Поділля" копії позовної заяви від 14.02.2012р. з додатками та доказів ознайомлення їх з оголошеною в судовому засіданні перервою до 12.06.2012р. 10 год. 00хв. Крім цього, подали заяву № 3 від 11.06.2012р. про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, яка залишена судом без розгляду.

Представники відповідача заперечили проти заяви позивача про забезпечення позову посилаючись при цьому на відсутність зв'язку між зазначеними у ній заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 10.05.2012р., 18.05.2012р., 11.06.2012р. та оголошувалась перерва в судовому засіданні до 12.06.2012р. з метою залучення до участі у справі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль), третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Цукровий завод "Поділля" (АДРЕСА_1 (юридична адреса), пр-т С. Бандери, 13-А, м. Тернопіль (поштова адреса), а також для надання можливості: позивачу - прийняти участь у її розгляді і подати докази надіслання копії позовної заяви з додатками третім особам 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відповідачу - подати Статут ТзОВ "Поділля - цукор"; третім особам 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прийняти участь у розгляді справи та подати письмові пояснення по суті поданого позову.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.06.2012р. у справі № 4/27/5022-287/2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до завершення судової будівельно-технічної експертизи.

Беручи до уваги факт подання 12.12.2012р. Тернопільським відділенням КНДІСЕ висновку судової будівельно-технічної експертизи за №3233/12-22 від 11.12.2012р., господарським судом без поновлення провадження у справі, з метою ознайомлення представників сторін із висновком та надання можливості останнім направити суду свої заперечення чи погодження, ухвалою від 13.12.2012р. викликано їх та експерта, що здійснював судову будівельно-технічну експертизу, на 20.12.2012р. на 12 год. 30 хв. та повторно ухвалою від 20.12.2012р. - на 16.01.2013р. на 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 23.01.2013р. провадження у справі №4/27/5022-287/2012(12/14/5022-223/2011) поновлено та призначено її до розгляду на 24 січня 2013р. на 12 год. 00 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи, за клопотанням відповідача, відкладався до 31.01.2013р. та оголошувалась перерва в судовому засіданні до 06.02.2013р.

В судовому засіданні 06.02.2013р. позивач та його представники позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та зазначили, що погодивши із орендодавцем проведення реконструкції орендованого виробничого приміщення під ковбасний цех за адресою АДРЕСА_1, яку він здійснив, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 16.05.2006р. (зареєстрованим інспекцією держархбудконтролю Тернопільської міської ради від 09.06.2006р. за № 253 та затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.06.2006р. за №738), згідно якого орендоване приміщення реконструйоване під ковбасний цех за адресою АДРЕСА_1, призвело до створення нової речі - ковбасного цеху за адресою АДРЕСА_1, в якому позивачу належить частка у праві спільної часткової власності, пропорційна понесеним витратам.

Відповідач у відзиві за № 31 від 25.04.2012р. та його представник в судовому засіданні по розгляду даного спору проти позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що оскільки позивачу не надано земельної ділянки у встановленому законом порядку, тому слід рахувати, що ним здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці яка не була відведена для цієї мети.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача письмові пояснення по суті поданого позову суду не надала, водночас представник в судовому зсіданні пояснив, що враховуючи те, що власник орендованого майна погодив проведення орендарем реконструкції майна, тому він (орендар) має бути визнаний його співвласником.

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, третіх осіб, судом встановлено:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 09.08.2004р. між ТОВ "Поділля - цукор" (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень № 61 (надалі - Договір), згідно якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для використання його в господарській діяльності з метою виробництва ковбасних виробів. Орендоване приміщення розташоване в споруді для заточки дифузійних ножів (п.1.1 Договору);

Як зазначено у п.1.3. Договору, орендоване приміщення потребує ремонту, який здійснюється Орендарем своїми силами і за свій рахунок.

Орендоване приміщення передається Орендареві протягом 5 днів з моменту підписання даного Договору. Приймання-передача орендованого приміщення здійснюється за актом, що підписується повноваженими представниками сторін. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Згідно п. 4.1.4 Договору Орендар зобов'язався не проводити реконструкції орендованого приміщення, систем опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання та інших капітальних робіт, включаючи перепланування приміщення, без письмового дозволу Орендодавця;

- 25.08.2004р. позивач листом № 2-08/04 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - цукор" про надання дозволу на реконструкцію, перепланування, добудову орендованих приміщень і підключення комунікацій для водопостачання та водовідведення, на що останній у листі № 141 від 01.09.2004р. повідомив, що не заперечує проти перепланування та добудови орендованого приміщення під цех з виробництва ковбасних виробів, крім цього, погодив робочий проект реконструкції приміщення;

Оскільки земельна ділянка, на якій планувалася добудова приміщення перебувала в постійному користуванні ВАТ "Цукровий завод "Поділля", що підтверджується державним актом на право постійного користування землею І-ТР №000235, останній також листом № 237 від 17.09.2004р. повідомив, що не заперечує проти добудови орендованого позивачем нежилого приміщення майстерні з пошиву фільтрувальних конусів ТОВ "Поділля - цукор" за адресою: АДРЕСА_1;

- 28.04.2005р. рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №505 позивачу надано дозвіл на проведення реконструкції орендованого виробничого приміщення (за згодою його власника ТОВ "Поділля - цукор") під ковбасний цех за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язано погодити проектну документацію в управлінні містобудування та архітектури, департаменті житлово-комунального господарства, екології і транспорту;

- 24.03.2006р. інспекцією держархбудконтролю управління містобудування та архітектури Тернопільської міської ради суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано дозвіл № 37/06 на виконання будівельних робіт;

Проведена позивачем реконструкція орендованого приміщення рішенням державної приймальної комісії прийнята в експлуатацію, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 16.05.2006р., зареєстрованим інспекцією держархбудконтролю Тернопільської міської ради від 09.06.2006р. за № 253 та затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.06.2006р. за №738;

- проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не визнає позивача співвласником новоствореної речі і листом від 03.02.2010р. надіслав йому вимогу звільнити займане приміщення;

- зазначені обставини послужили підставою для подання позивачем позову про визнання його співвласником реконструйованого та добудованого приміщення по вул. Микулинецькій у м. Тернополі, для визначення частки у якому просив призначити судову будівельно-технічну експертизу;

Ухвалою суду від 12.06.2012 року у даній справі для визначення частки позивача у цьому приміщенні було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) яка вартість нежилого приміщення (станом на серпень 2004р.) загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1?

2) яка документально підтверджена вартість витрат, понесених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період оренди на поліпшення нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1?

3) яка вартість нежилого приміщення (станом на 15 лютого 2011р.) загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1?

4) чи була створена Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 нова річ в результаті здійснення реконструкції (добудови) нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1?

5) яку частку від вартості нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складають витрати на здійснення невід'ємних поліпшень?

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3233/12-22 від 11.12.2012р.:

1) вартість нежитлового приміщення (станом на серпень 2004р.) загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визначена витратним підходом, становила 36550 грн.;

2) визначити вартість документально підтверджених витрат, понесених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період оренди на поліпшення нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не вбачається за можливе;

3) вартість нежитлового приміщення (станом на 15.02.2011р.) загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становила з заокругленням 115400 грн.;

4) в результаті здійснення реконструкції (добудови) до нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 створено нову річ;

5) частка витрат на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 77 %.

Відповідач у поясненнях № 2 від 15.01.2013р. не погодився із висновками експерта та зазначив, що п. 117 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5) визначено особливості проведення будівельно-технічної експертизи та наведено орієнтовний перелік питань і рекомендації щодо суті ухвал суду про її призначення. Водночас, про можливість поставити перед експертом запитання стосовно факту створення нової речі в зазначеній Інструкції не йдеться, адже це встановлюється безпосередньо в судовому засіданні і не може бути вирішено експертом. З огляду на зазначені обставини вважає, що висновок експерта про створення нової речі внаслідок реконструкції (добудови) до нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, не є вірним, оскільки виходить за межі компетенції експерта. Також звертає увагу суду на те, що експертом не визначено вартість документально підтверджених витрат Орендаря ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що ним не отримано актів виконаних робіт або інших документів, які є доказами понесення відповідних витрат позивачем.

Крім цього зазначає, що експертом при наданні відповіді на п'яте запитання застосовано поточні ціни ремонтно-будівельних робіт станом на 08.12.2012р., тоді як акт введення в експлуатацію реконструйованого приміщення, затверджений міською радою 07.06.2006р., а тому вважає, що експертом завищено розмір частки витрат у вартості приміщення, а також зазначає, що перед експертом було подавлено завдання визначити частку від вартості нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, натомість експертом визначено частку вартості витрат нежилого приміщення загальною площею 285,6 кв.м., про що свідчить відповідний розрахунок.

Позивач по результатах ознайомлення та обговорення висновку судової будівельно-технічної експертизи подав клопотання від 31.01.2013 року про проведення додаткової експертизи із підстав висвітлення поставлених експерту згідно з ухвалою суду від 12.06.2012 року питань не в повній мірі. При цьому ним сформульовано питання, які первинною експертизою не розглядались.

Судом відхилено клопотання про призначення додаткової експертизи, так як додаткова експертиза призначається для усунення неповноти або неясності висновку і коли їх неможливо усунути шляхом допиту експерта.

Оскільки в процесі ознайомлення з висновком експертизи, в судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2013р. /без поновлення провадження у справі/, брав участь судовий експерт, який на питання представників сторін та суду роз'яснив суть його висновків та відповідей на порушені перед ним питання.

При цьому судом враховано, що у відповідності до ст. 41 ГПК України, учасниками судового процесу вправі пропонувати суду питання, які мають бути роз'яснені експертом, що і було ними зроблено в судовому засіданні, по результатах якого, судом постановлено ухвалу від 12.06.2012 року про зупинення провадження у справі та призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Крім цього, суд врахував також строки розгляду господарського спору, передбачені ст. 69 ГПК України і відповідно прийняв до уваги, що строк вирішення спору у дані справі таким складом суду вже сплинув, тому можливості відкладати, зупиняти чи вчиняти інші процесуальні дії в межах встановлених строків суд можливості не має.

Разом з тим, сторонам роз'яснено, що висновок судового експерта, згідно з ст. 42 ГПК України не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами встановленими ст. 43 ГПК України.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку висновку будівельно-технічної експертизи №3233/12-22 від 11.12.2012р., поданим сторонами доказам та наведеним доводам, на підтвердження заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із наступного:

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.

Право власності може виникати при наявності певних юридичних фактів. Стаття 331 ЦК України встановлює такий спосіб виникнення права власності, як право на нову річ створену (виготовлену особою). При цьому, особа може створити річ, як самостійно, так і на підставі певного договору (підряду) і за загальним правилом набуває право власності на неї.

Частина 1 ст. 322 Цивільного кодексу України зазначає, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Таким чином, діючі нормативні акти під реконструкцією розуміють перебудову, тобто переробку речі, в результаті чого створюється нова річ.

Стаття 322 Цивільного кодексу України визначає переробку речі в якості підстави набуття права власності. Однією з умов набуття права власності на річ у результаті переробки є правомірність здійснення переробки чужої речі.

Згідно із ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана стаття Цивільного кодексу України кореспондується із ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає, що якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, ця норма встановлює наслідки створення нової речі в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця і має застосовуватися лише у випадках, якщо сторони не встановили інших умов у договорі. Умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачено інших умов, які б заперечували право орендаря стати співвласником частини орендованого приміщення, що відповідає вартості його витрат на поліпшення речі.

Поліпшення майна означає проведення у ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу.

Як зазначено у висновку будівельно-технічної експертизи № 3233/12-22 від 11.12.2012р., вартість документально підтверджених витрат, понесених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період оренди на поліпшення нежилого приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визначити не вдалося.

Водночас, при дослідженні питання чи була створена нова річ в результаті проведених позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна, експертом встановлено, що: у результаті проведеної реконструкції з добудовою за згодою орендодавця, створено нову річ.

Дане ствердження базується на наступному:

- внаслідок проведеної реконструкції з добудовою з приміщення майстерні з пошиву фільтрувальних конусів змінено цільове призначення - створено ковбасний цех;

- загальна площа будівлі збільшена з 79,5м 2 до 285,6м 2 ;

- наявні поліпшення неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди;

- здійснені покращення спрямовані на покращення фізичного стану будівлі, споживчих якостей та проведені відповідно до чинних Державних будівельних норм;

- проведено електропостачання, водопостачання, водовідведення.

Водночас, слід зазначити, що реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри) (додаток Б до державних будівельних норм України "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", ДБН А.2.2-3-2004, які затверджені наказом Держбуду України від 20.01.2004 року № 8.

Отже, в результаті здійснених Орендарем за час оренди заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна, збільшено майбутні економічні вигоди від об'єкту, суттєво покращені споживчі якості об'єкту нерухомості і він зазнав перетворення у діючий ковбасний цех, тобто у якісно нову річ.

Разом з тим, слід зазначити, що ідентифікація поліпшень майна об'єктів нерухомості, утворених в процесі проведеної Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 робіт по реконструкції орендованих приміщень, визначених експертним шляхом, не підлягає відокремленню, оскільки таке призведе до зменшення його ринкової вартості, що не спростовано відповідачем.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З висновку експертизи вбачається, що своїми діями (проведенням реконструкції) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 збільшив вартість орендованого ним майна, оскільки вартість об'єкта, який передано в оренду становила 36550 грн., в той час вартість об'єкта станом на 15.02.2011р. (дата подання позовної заяви) склала 115400 грн.

Оскільки проведення реконструкції було погоджене власником - відповідачем у справі, здійснивши, за згодою орендодавця за власні кошти поліпшення та реконструкцію нерухомого майна, в результаті чого утворилася якісно інша річ, ввівши в експлуатацію даний об'єкт, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 став співвласником даного об'єкта нерухомого майна в силу закону.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Згідно із п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів в суді може бути визнання права.

За таких обставин, судом позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо визнання його співвласником орендованого майна визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, беручи до уваги висновок експертизи, що проведена у справі, вартість витрат, понесених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період оренди на поліпшення орендованого нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, визначених експертом шляхом складення кошторисного розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт по добудові ковбасного цеху станом на день складання розрахунку (08.12.2012р.) становить 397632 грн., вартість приміщення, станом на 15.02.2011р. (час подання позовної заяви) складає - 115400 грн. (з врахуванням індексу інфляції за період з 15.02.2011р. по грудень 2012р. вартість нежилого приміщення становить 117973 грн.).

Експертом визначено частку витрат на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка складає 77 %

У зв'язку із наведеним суд прийшов до висновку, що частка позивача в орендованому майні, яка б відповідала вартості його витрат на поліпшення речі, становитиме 77 %.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки:

- листом № 141 від 01.09.2004р. відповідач погодив перепланування та добудову орендованого позивачем приміщення;

- земельна ділянка, на якій планувалася добудова приміщення перебувала у постійному користуванні ВАТ "Цукровий завод "Поділля" на підставі Державного акту І-ТР № 000235.

- добудова та перепланування проведені позивачем згідно з наданими йому дозволами і погодженою проектною документацією та в установленому законом порядку прийнято в експлуатацію;

- відповідно підстав вважати такі (перебудову та перепланування) сом вільним будівництвом суд не вбачає.

- при цьому судом прийнято до уваги висновок експерта, які стосуються суті розглядуваного спору та не виходить за межі діяльності судового експерта;

- правова оцінка взаємовідносин сторін, що розглядаються судом у межах справи, а також визначення факту створення нової речі не входить у компетенцію судового експерт, так як чинне законодавство не містить положень про те, що судовий експерт має право чи обов'язок визначити факт створення нової речі.

Тому судом не прийняті до уваги його (експерта) висновки, що стосуються правової оцінки діям, фактам і документам, що були надані йому для проведення експертизи.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32, 33, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 співвласником приміщення по АДРЕСА_1 у м. Тернополі загальною площею 285,6 кв.м. в частині зроблених підприємцем покращень на суму 397632 грн., що становить 77 % від вартості новоствореного майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля - цукор", АДРЕСА_1, код 31877455 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 - 2101 грн. судових витрат.

4. Накази видати стягувачам після набрання рішенням законної сили.

5. На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 18 лютого 2013 року .

Суддя Н.М. Бурда