Постанова

від 11.02.2013 по справі 816/118/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/118/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Гнатенко С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" ( надалі по тексту - ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби ( надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0012132301/1318 від 03.09.2012 року, яким йому визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 18 574 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 287 грн.

Мотивуючи свої вимоги, посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №3093/22-209/05756783 від 15.08.2012 року щодо порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 18 574 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що підприємством для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ «Монтажник». Як позивач, так і його контрагент, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, отримані послуги були використані у господарській діяльності позивача. Відтак, оскільки в діях ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» відсутні порушення податкового законодавства, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляд справи надав додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій у листопаді 2011 року, долучивши до матеріалів справи первинні документи на підтвердження їх реальності.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджував про те, що у ході перевірки встановлено факт взаємовідносин контрагента позивача, ТОВ «Монтажник», з ТОВ «Монолітбудкомплект », щодо якого висновками відповідних актів перевірок зафіксовано укладання та виконання цивільно- правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та мають ознаки фіктивності. Укладені ТОВ «Монолітбудкомплект» правочини не спрямовані на настання реальних правових наслідків, діяльність має фіктивний характер в силу відсутності у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, діяльність ТОВ «Монтажник», як на думку відповідача, також має фіктивний характер, останнє здійснило видимість придбання товарів , робіт / послуг від ТОВ «Монолітбудкомплект», які в дійсності ним не реалізовувались, а лише полягали у в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків Тому ТОВ «Монтажник» не могло надавати позивачу товари та послуги, оскільки їх походження в ланцюзі постачальників не можливо встановити. Актом перевірки ТОВ «Монтажник» зменшено податкове зобов'язання за вересень 2011 року в сумі 18 573,60 грн., яка фактично була включена позивачем як податковий кредит у декларацію за жовтень 2011 року. Податковий орган наголошував на тому, що ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» для перевірки не було надано первинних документів на підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ «Монтажник» у вересні - жовтні 2011 року. Вищевказана сума входить до задекларованого позивачем у листопаді 2011 року податкового кредиту, на яку і було донараховано податок на додану вартість. Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірок факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" зареєстровано 13.03.1995 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, з 16.12.2011 року перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" по питанню взаємовідносин з ТОВ «Монтажник» (код ЄДРПОУ 25160265) за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт (надалі - Акт перевірки) перевірки № №3093/22-209/05756783 від 15.08.2012, у висновках якого зафіксовано порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 18 574 грн. (т. 1, а.с.13-25)

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 03.09.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0012132301/1318, яким позивачу визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 18 574 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 287 грн.

За наслідками адміністративного оскарження органами податкової служби скарги позивача залишено без задоволення , а спірне податкове повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Кременчуцької ОДПІ, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність , виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст. 198, 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 18 574 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" фактично не здійснювало придбання послуг у ТОВ «Монтажник», оскільки, на думку контролюючого органу, такі послуги фактично контрагентом позивача не надавались в силу фіктивного характеру діяльності, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 18 574 грн.

Суд знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено укладення у перевіряючому періоді між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Замовник) та ТОВ «Монтажник» (Підрядник) договору підряду №40-15-11 від 12.09.2011 року на проведення робіт, за умовами якого Підрядник зобов'язується здійснити своїми силами і засобами роботи з влаштування підпірних стін та підлоги на копровій дільниці сталеплавильного цеху ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" згідно визначеної документації, а Замовник зобов'язується передати затверджену проектно- кошторисну документацію, необхідну для виконання вказаних робіт. (а.с.97- 102).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду податкову накладну, локальний кошторис з розрахунком договірної ціни, накладні, наказ про допуск Підрядника до виконання ремонтних робіт, технічне завдання на виконання ремонтних робіт з визначенням технічних вимог, графіки виконання робіт та оплати за матеріали поставки товару Підрядником (а.с. 200, 103- 112,113-116, 117-119 )

У ході розгляду справи представником позивача було надано додаткові пояснення, які саме будівельні матеріали завозились Підрядником для проведення ремонтних робіт. Зокрема, зазначено, що ТОВ «Монтажник» на ремонтний об'єкт позивача завозило бетон, піщано - щебеневу суміш та доски, на підтвердження чого було надано відомості обліку завезення матеріалів підрядною організацією за вересень, жовтень 2011 року, оформлені належним чином товарно - транспортні накладні, накладні на будівельні матеріали та завірену належним чином книгу руху транспорту з 01.09.2011 по 04.11.2011 року ( а.с. 120-163, 172- 198)

Крім того, на підтвердження реальності отримання від Підрядника послуг по виконанню ремонтних робіт надано заяви ТОВ «Монтажник» про продовження строків допусків відповідним працівникам для виконання робіт згідно договору №40-15-11 від 12.09.2011 року, акт приймання виконаних робіт № 22 - 02-1-11 за вересень 2011 року згідно вищевказаного договору, який підписано посадовими особами без заперечень. ( а.с.164-17, 201-202) Оплата за отримані послуги була проведена у повному обсязі, що і не заперечувалось самим податковим органом, яким у ході перевірки досліджено платіжні доручення. (а.с. 19)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкової накладної не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Суд критично оцінює посилання податкового органу як на правову підставу зменшення позивачу суму податкового кредиту у листопаді 2011 року в розмірі 18 574 грн. той факт, що ТОВ «Монтажник» актом № 1673/22-209/25160265 від 08.06.2012 року було зменшено податкове зобов'язання за вересень 2011 року на суму 18 574 грн., в результаті чого утворилась розбіжність у додатках №5 до декларацій з ПДВ позивача за відповідний звітний період.

Позивачем було надано всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, чим підтверджено реальність господарських операцій, що слугували основою для формування податкового кредиту у листопаді 2011 року.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у листопаді 2011 року сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; послуги , в ціні яких ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" сплачені суми податку на додану вартість, використані в господарській діяльності позивача і отримані від контрагента , що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством.

Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню послуг у ТОВ «Монтажник», подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій зі вказаним контрагентом , оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом. Висновки податкового органу щодо фіктивності контрагентів ТОВ «Монтажник», зокрема, ТОВ «Монолітбудкомплект», одиниць ланцюгів постачання у його взаємовідносинах , ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження .

Тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період кошти, спрямовані на оплату послуг, отриманих від ТОВ «Монтажник».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18 574 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 287 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0012132301/1318 від 03.09.2012 року.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0012132301/1318 від 03.09.2012 року визнати протиправним і скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 268,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков