Рішення

від 14.02.2013 по справі 23/437-72/423-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/437-72/423-2012 14.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТБ Плюс»

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 591 506,29 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Марченко О.В. Баранов Д.О.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Українського консорціуму "Екосорб" (далі-відповідач) основної заборгованості у розмірі 591 506, 29 грн. Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року порушено провадження у справі № 23/437 та призначено її розгляд на 27.09.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 р. у справі № 23/437 позов задоволено повністю, стягнуто з Українського консорціуму "Екосорб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" основний борг у розмірі 591 506 (п'ятсот дев'яносто одна тисяча п'ятсот шість) грн. 29 коп., 5 916 (п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 р. у справі № 23/437 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. у справі № 23/437 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2011 р. у справі № 23/437 скасовано, справу № 23/437 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

20.09.2012 р. матеріали справи № 23/437 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду України від 24.09.2012р. суддя Бондарчук В.В. справу №39/193 прийняла до свого провадження, присвоїла № 23/437-72/423-2012 та призначила розгляд справи на 09.10.2012р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить застосувати строк позовної давності, оскільки строк оплати робіт становить 10 днів після їх прийняття і підписання акта виконаних робіт. Останній день оплати 15.08.2008р., а позовна заява датована 31.08.2011р.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 р. було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 06.12.2012 р.

06.12.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки тексту мирової угоди, оскільки між сторонами досягнуто згоди про мирне вирішення спору.

У судове засідання 06.12.2012 р. представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили, проте про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 23/437-72/423-2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 23/437-72/423-2012 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Марченко О.В., Баранов Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. колегією суддів у складі Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Марченко О.В., Баранов Д.О. справу № 23/437-72/423-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 17.01.2013 р. за участю представників сторін.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У дане судове засідання представники сторін не з'явилися.

Суд відзначає, що сторони повідомлялися про час та дату судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою представника позивача про час та дату судового засідання та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачеві.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.02.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2007 р. між Українським консорціумом «Екосорб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТБ Плюс» був укладений договір підряду №СК-39/612, умовами якого передбачено, що позивач приймає на себе зобов'язання за дорученням відповідача, за рахунок власних або залучених матеріалів, сил, засобів, техніки та устаткування, у відповідності до проектно-кошторисної документації та будівельних норм і правил виконати комплекс оздоблювальних робіт, телефонізацію, проводове мовлення, телебачення та пожежну сигналізацію на будівництві об'єкту "Житлові будинки на перетині вулиць І. Клименка, П. Кривоноса, 3. Космодем`янської та Червонопартизанської в Солом`янському районі м. Києва ж/б № 1, № 2 та № 4".

Згідно п. 2.3 договору відповідач приймає на себе зобов'язання прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх на умовах договору.

Пунктом 5.1 договору орієнтовна вартість робіт за договором в цілому, визначена в сумі 10 277 460,00 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт, щомісячно, у строк десять робочих днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Як стверджує позивач, згідно договору ним були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 591 506,27 грн. та на підтвердження виконання вказаних робіт позивач надає довідки про вартість виконаних робіт.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 591 506,27 грн.

При цьому, позивачем подано заяву про відновлення та продовження строків подачі позовної заяви, мотивуючи її тим, що позивач вчасно подав до Господарського суду м. Києва позовну заяву, але її було повернуто для усунення недоліків, відповідно вдруге позовна заява була подана з пропуском строку позовної давності. Просив визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити строк для подання позовної заяви.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №СК-39/612 від 06.12.2007 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач в якості доказів на підтвердження виконання підрядних робіт на суму 591 506,27 грн. надає довідки про вартість виконаних робіт за липень 2008 р.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріалами справи підтверджено, що довідки про вартість виконаних підрядних робіт були підписані сторонами у липні 2008 р. та відповідно, враховуючи встановлені договором строки оплати виконаних робіт, позивач міг довідатись про порушення свого права починаючи з 16.08.2008 р., а звернувся з позовом до відповідача лише 31.08.2011 р.

Щодо поданої позивачем заяви про відновлення та продовження строків подачі позовної заяви суд відзначає наступне.

У поданій заяві позивач вказує на те, що 01.08.2011 р. ним було подано через пошту позовну заяву до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості, при цьому, 05.08.2008 р. суддя Кирилюк Т.Ю. винесла ухвалу про повернення позовної заяви №05-5-23/8950 та повернула позовну заяву і додані до неї документи заявнику без розгляду.

У поданій заяві позивач посилається на усунення обставин, зазначених в ухвалі про повернення позовної заяви №05-5-23/8950 від 05.08.2008 р.

Суд відзначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Відтак, у даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку позовної давності.

Можливість вчасного подання позовної заяви залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер, тому підстав для відновлення та продовження пропущеного строку позовної давності суд не вбачає, а відтак - заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущений.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.02.2013 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Баранов Д.О.

Марченко О.В.