Рішення

від 30.11.2006 по справі 20/644

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/644

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  20/644

30.11.06

За позовом          Дочірнього підприємства «ЕД Хаас Україна»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Далпорт Спірітс»

Про                         стягнення 11653,46рн.

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача       Бившев С.В.- предст. (дов. від 10.10.2006р.)

Від відповідача   не з'явився

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 11653,46грн. (10680,12грн.-основний борг, 973,34грн.-пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором  №б/н від 03.07.2003р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пестеля, 15, відповідно ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

          03.07.2003р. між сторонами укладено договір поставки товарів №б/н, відповідно до умов якого  постачальник (позивач) зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю (відповідач) певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, яка засвідчує момент передачі товару.

У відповідності до вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 17179,44грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору  розрахунки за кожну поставлену партію товару проводяться на наступних умовах:

-          оплата за першу поставлену партію товару проводиться на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів;

-          оплата за всі наступні партії товару проводиться кожні 7 календарних днів по мірі реалізації.

Відповідач порушив умови договору, вартість одержаного товару оплатив частково.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 10680,12грн.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 13, 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір №б/н за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити)  у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (позичальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у  встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10680,12грн. підлягають задоволенню.

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 973,34грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог ро стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

          Згідно з п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Враховуючи викладене, станом на час пред'явлення позивачем позову до суду закінчився строк позовної давності для стягнення з відповідача пені.

Позивачем не наведено поважності причин пропущення строку позовної давності, які були б підставою для відновлення строку позовної давності для стягнення неустойки.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обгрунтованими у переважній частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далпорт-Спірітс» (м. Київ, вул. Пестеля, 15, р/р 26003301343 в ФАКБ «Золоті ворота»в м. Києві, МФО 300238, ЄДРПОУ 31515330) на користь Дочірнього підприємства «ЕД. Хаас Україна»(м. Київ, пр. Героїв Сталінінграда, 11, р/р 26002361 в АКБ «ХФБ Україна», МФО 320724, ЄДРПОУ 32346628), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення,  10680,12грн. - основного боргу, 106,80 грн. - державного мита, 108,14 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

          5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                                  В.В. Палій