Рішення

від 08.02.2013 по справі 15/096-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2013 р. Справа № 15/096-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Біжу», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Вишневе

про стягнення 57421,26 грн.

за участю представників:

від позивача: Кіріна В.А. (дов. від 19.11.2012р.), Ігнатьєва О.В. (дов. від 24.12.2012р.);

від відповідача: Корчук І.І. (дов. від 03.10.2012р. № 472/03-УРБ-12)

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Біжу» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд» (далі - відповідач) про стягнення 57432,67 грн., з яких 53256,08 грн. боргу, 687,22 грн. 3% річних, 53,26 грн. інфляційних втрат та 3436,11 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 698-12-11 від 01.12.2011р. в частині зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 53256,08 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 687,22 грн. 3% річних, 53,26 грн. інфляційних втрат, та на підставі п. 7.2. договору 3436,11 грн. пені.

21.12.2012р. до господарського суду Київської області надійшла заява від позивача про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 57421,26 грн., з яких 53255,95 грн. боргу, 685,34 грн. 3% річних, 53,26 грн. інфляційних втрат, 3426,71 грн. пені, а також додає додаткові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що здійснення постачання підтверджується видатковими накладними, частина яких відповідачем не повернена, а частина повернена без підпису представника відповідача (лише з печаткою підприємства), зокрема, позивачу не було здійснено повернення примірників видаткових накладних № 89 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № 197 від 21.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № 199 від 21.02.2012р. на суму 7000,00 грн. та без підпису представника відповідача (з проставленою печаткою відповідача) № 142 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № 90 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № 91 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № 201 від 21.02.2012р. на суму 1384,00 грн.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 57421,26 грн., з яких 53255,95 грн. боргу, 685,34 грн. 3% річних, 53,26 грн. інфляційних втрат та 3426,71 грн. пені.

В судовому засіданні 25.12.2012р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому з сумою заборгованості не погоджується та зазначає, що позивачем не зазначено, та як результат, не враховано при визначенні розміру заборгованості, що 26.09.2012 р. відповідачем було здійснено повернення товару TOB «Арт Біжу» на загальну суму 1382,85 грн., про що свідчить накладна № 65447/ТНП-00654, також на підставі п.п. 5.8, 5.10 договору 27.11.2012р. на адресу ТОВ «Арт Біжу» відповідачем було направлено вимогу (вих. № 05/20-5331), відповідно до якої ТОВ «Фоззі Фуд» звернулось до позивача з вимогою в строк 5 днів з моменту отримання вимоги забрати товар в кількості, зазначеної в додатку, з мережі товариства, що зазначена в додатку. Крім того, відповідач вважає розрахунок пені та 3% річних завищений, оскільки при нарахуванні позивачем невірно визначена сума заборгованості.

11.01.2013р. до господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких він зазначив, що обов'язок щодо отримання товару, повернення якого має намір здійснити відповідач, виникає у позивача виключно у разі дотримання відповідачем умов п. 5.10 договору, разом з тим, з моменту здійснення першої поставки на виконання договору № 698/12-11 і до моменту звернення до господарського суду Київської області позивачем не було отримано від відповідача жодного повідомлення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених п. 5.10 договору, в якому відповідачем заявлялась вимога про здійснення повного або часткового повернення поставленого товару. Крім того, як зазначив позивач, копія накладної на повернення товару від 12.09.2012р. за № 65447/ТНП-00654 не містить підпису представника позивача та печатки останнього на підтвердження факту отримання товару, повернення якого здійснюється відповідачем. Також, позивач зазначив, що в якості доказів направлення вимоги від 27.11.2012р. № 05/20-5331 відповідач надає повідомлення про вручення поштового відправлення, проте повідомлення про вручення не може вважатись належним підтвердженням направлення позивачу вимоги, копія якої була долучена відповідачем до матеріалів справи, оскільки відповідачем не було надано опису вкладення у поштове відправлення або іншого документу на підтвердження змісту такого відправлення. Таким чином, як зазначає позивач, протягом строку дії договору № 698/12-11 і до моменту звернення позивача до господарського суду Київської області за захистом своїх прав, порушених внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо оплати вартості поставленого товару, жодних вимог щодо повернення поставленого товару відповідачем не заявлялось.

В судовому засіданні 11.01.2013р. представник відповідача надав додаткові пояснення, в яких він зазначив, що повернення товару на суму 1382,85 грн. відбулось за допомогою послуг ТОВ «Нова пошта», та підтверджується товарно-транспортною накладною № 10007586179 від 26.09.2012р. Так, накладна № 65447/ТНП-00654 та ТТН № 10007586179 свідчать про те, що представник ТОВ «Нова пошта» Микишин прийняв товар у кількості вказаній в накладній.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2013р. зобов'язано відповідача надати суду оригінал довіреності ААА № 290012 від 18.09.2012р. на ім'я Ігнатьєва Дмитра Генадійовича для огляду в судовому засіданні.

На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 11.01.2013р. в судовому засіданні 17.01.2013р. представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що довіреність від 18.09.2012р. на отримання від ТОВ «Фоззі-Фуд» цінностей направлялась позивачем 25.09.2012р. за допомогою факсу № 2459989 та додав копії документів з номером факсу, що направлялися позивачем.

В судовому засіданні 17.01.2013р. представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «Арт Біжу» 18.09.2012р. дійсно видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ААА № 290012, проте на отримання яких саме товарно-матеріальних цінностей та в якій кількості позивач визначити не може.

В судовому засіданні 08.02.2013р. представник позивача надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що від представника відповідача позивач у формі електронного листа отримав інформацію, що станом на момент звернення на складі відповідача знаходиться товар, який був поставлений позивачем на підставі договору поставки № 698-12-11, на загальну суму 8484,30 грн., у зв'язку із чим, позивачем на адресу відповідача був направлений проект додаткової угоди до договору поставки № 698-12-11, якою пропонувалось узгодити порядок повернення товару на зазначену суму, а також здійснення відповідачем погашення заборгованості перед позивачем. Як зазначив позивач, жодної відповіді щодо направленої додаткової угоди, а також щодо повернення товару позивач від відповідача не отримав.

В судових засіданнях 25.12.2012р. та 17.01.2013р. оголошено перерву до 11.01.2013р. та до 25.01.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2012р. позовні вимоги підтримав, а в судових засіданнях 25.12.2012р., 11.01.2013р., 17.01.2013, 25.01.2013р. та 08.02.2013р. позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях 25.12.2012р., 11.01.2013р., 17.01.2013, 25.01.2013р., 08.02.2013р. проти позову частково заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Біжу» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд» (Покупець) було укладено договір поставки № 698/12-11 (договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору визначено, що товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до п. 2.1. договору асортимент і ціна товару, що поставляється за договором, відображаються сторонами в специфікації. У погоджену сторонами ціну товару входить усі витрати, що несе постачальник при поставці товару.

Пунктом 2.2. договору визначено, що ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати специфікації. Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором.

Відповідно до п. 2.5. договору обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п. 4.2. договору порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені розділом 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації. При відсутності одного з зазначених документів, а також в разі іх неналежного оформлення, наявності розбіжностей у відомостях чи даних, постачальник повинен надати відсутні документи або привести документи у відповідність до вимог чинного законодавства України та вимог п. 4.2. договору протягом 7 днів з дати поставки.

Пунктом 3.8. договору визначено, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами замовленні та специфікації.

Відповідно до п. 3.17. договору датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п. 11.1. договору).

01.12.2011р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору поставки № 698/12-11 від 01.12.2011р. (специфікація), в якому, зокрема, зазначено торгову марку, назву товару, одиницю виміру та ціну за одиницю виміру з ПДВ.

Позивач згідно з видатковими накладними, у кількості 16 штук: № ТНП-00654 від 14.12.2011р. на суму 3229,20 грн., № ТНП-00087 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00088 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00089 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00090 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00091 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00100 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00142 від 07.02.2012р. на суму 1384,00 грн., № ТНП-00197 від 21.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № ТНП-00198 від 21.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № ТНП-00199 від 21.02.2012р. на суму 7000,00 грн. (з урахуванням акта про псування, бою, недовозу або надлишку товару від 21.02.2012р. на суму 825,00 грн. ( 7825,00 грн.-825,00 грн.), № ТНП-00200 від 21.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № ТНП-00201 від 21.02.2012р. на суму 7000,00 грн., № ТНП-00202 від 21.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № ТНП-00203 від 23.02.2012р. на суму 7825,00 грн., № ТНП-00346 від 11.04.2012р. на суму 213,75 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 66255,95 грн.

Факт поставки товару на суму 66255,95 грн. визнається відповідачем. Видаткові накладні, які були відсутні у позивача при зверненні з позовом до суду, надані відповідачем під час розгляду справи та містяться у матеріалах справи.

Згідно з п. 2.6. договору оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки за умов, що постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.5. договору. Якщо постачальник виконав вимоги п.п. 2.5. договору пізніше 7-денного строку термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п.п. 2.5. договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого товару, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені договором.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково у сумі 13000,00 грн.

Таким чином, відповідачем не оплачено 53255,95 грн. вартості отриманого товару згідно договору поставки № 698/12-11 від 01.12.2011р.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.08.2012р. заборгованість відповідача становила 53256,08 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивачем не враховано при визначенні розміру заборгованості, що 26.09.2012 р. відповідачем було здійснено повернення товару TOB «Арт Біжу» на загальну суму 1382,85 грн., про що свідчить накладна № 65447/ТНП-00654.

Проте, дані заперечення не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем не було враховано, що повернення товару, поставка якого була здійснена позивачем на підставі договору № 698/12-11 від 01.12.2011р., мала бути здійснена останнім в порядку, передбаченому п. 5.10. вказаного договору.

Згідно з п. 5.8. договору покупець має право повернути товар, а постачальник зобов'язаний прийняти товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшення суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) у разі, зокрема, знаходження товару на складі або в торгівельній мережі покупця, який, за заявою покупця, не користується попитом.

Відповідно до п. 5.10. договору у випадку необхідності повернення товару постачальнику покупець рекомендованим листом (телеграмою) попереджує постачальника та повідомляє кількість товару, що підлягає поверненню . Постачальник зобов'язаний забрати товар за свій рахунок протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення про повернення. У випадку, якщо постачальник не дотримується порядку та строків прийняття (вивезення) товарів, постачальник цим надає покупцю повноваження через п'ять робочих днів зберігання такого товару за рахунок постачальника утилізувати товар, що підлягає поверненню без оплати його вартості постачальнику, або якщо товар оплачений, з поверненням його вартості покупцю, про що скласти відповідний акт списання товару. Всі витрати, пов'язані з утилізацією товару, відносяться на рахунок постачальника.

Отже, обов'язок щодо отримання товару, повернення якого має намір здійснити відповідач, виникає у позивача виключно у разі дотримання відповідачем умов п. 5.10 договору.

Доказів направлення позивачу, як і отримання позивачем рекомендованого листа (телеграми), в якому відповідач попереджував позивача про повернення товару та повідомив би про кількість товару, що підлягає поверненню, відповідач суду не надав.

Позивач в судових засіданнях та в додаткових поясненнях зазначив, що до моменту звернення до господарського суду він не отримував від відповідача жодного повідомлення про повернення поставленого товару.

Факт того, що повідомлення про те, що відповідач має намір повернути кількість товару на суму 1382,85 грн. не направлялося позивачу, відповідачем не заперечувалось.

Крім того, копія накладної на повернення товару від 12.09.2012р. за № 65447/ТНП-00654 не містить підпису уповноваженого представника позивача та печатки позивача, а отже не може підтверджувати факт отримання товару позивачем.

Заперечуючи проти позову на суму 43116,50 грн., відповідач також посилається на лист від 27.11.2012р. № 05/20-5331, в якому відповідно до п. 5.8, 5.10 договору вимагав позивача в п'ятиденний строк з моменту отримання вимоги забрати товар в кількості, зазначеній в додатку, з мережі товариства.

Данні заперечення не беруться судом до уваги на підставі наступного.

Відповідачем належним чином не дотримано умов п. 5.10. договору, оскільки ним не повідомлено позивача про кількість товару, яка підлягає поверненню саме за договором № 698/12-11 від 01.12.2011р. Доданий по листа перелік товару на суму 229564,75 грн. включає в себе не лише товар, що не користується попитом за договором № 698/12-11 від 01.12.2011р., а й за іншими договорами, укладеними між позивачем та відповідачем, тому визначити найменування та кількість товару, який відповідач мав намір повернути саме за договором № 698/12-11 від 01.12.2011р., з даного переліку не вбачається за можливе.

Отже, вартість зазначеного товару в порушення п. 2.6. договору відповідачем не сплачена.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий на підставі договору поставки № 698/12-11 від 01.12.2011р., становить 53255,95 грн.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий на підставі договору поставки № 698/12-11 від 01.12.2011р., у сумі 53255,95 грн. залишилася несплаченою.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 53255,95 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за товар, отриманий на підставі договору № 698/12-11 від 01.12.2011р., у сумі 53255,95 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 53,26 грн. інфляційних втрат та 685,34 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 53,26 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 11 червня 2012р. по 14 листопада 2012р. на заборгованість у сумі 53255,95 грн.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком за період з червня 2012р. по жовтень 2012р. середній індекс інфляції складав 0,993, таким чином, інфляційного збільшення суми боргу за цей період не відбулося, сума інфляційних втрат від'ємна і складає (- 372,79), а отже, інфляційні втрати за цей період стягненню з відповідача не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 685,34 грн., які нараховані за загальний період з 11.06.2012р. по 14.11.2012р. на заборгованість у сумі 53255,95 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних нараховані за період з 11.06.2012р. по 14.11.2012р. на заборгованість у сумі 53255,95 грн., становлять 687,22 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 685,34 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3426,71 грн. пені, нарахованої за загальний період з 11.06.2012р. по 14.11.2012р.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що згідно п. 2.6. договору оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки, момент прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання слід встановлювати щодо кожної поставки товару і нараховувати пеню на суму боргу за кожною накладною окремо з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, господарський суд Київської області встановив, що період заявлений позивачем до стягнення пені частково не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Початок нарахування пені за видатковими накладними від 21.02.2012р. з урахуванням сплаченої заборгованості починається з 22.04.2012р. та закінчується 22.10.2012р., в той час як кінцевою датою заявленого позивачем періоду є 14.11.2012р.

Отже, стягненню за видатковими накладними від 21.02.2012р. підлягає пеня за період з 11.06.2012р. (початок заявленого позивачем періоду нарахування пені) по 22.10.2012р., яка нарахована на заборгованість у сумі 53042,20 грн.

Під заявлений позивачем період нарахування пені повністю підпадає лише заборгованість за видатковою накладною від 11.04.2012р. у сумі 213,75 грн.

Отже, згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, нарахована за загальний період з 11.06.2012р. по 14.11.2012р. на заборгованість за кожною видатковою накладною окремо та з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, становить 2926,72 грн. Оскільки сума заявлених позовних вимог (3426,71 грн.) перевищує розрахунок пені, зроблений судом, то дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 2926,72 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. адвокатських витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката Рачка О.О. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3788 від 25.06.2009р.) щодо ведення справи згідно з договором № 01/11/12 про надання правової допомоги.

01.11.2012р. між позивачем (Замовник) та адвокатом Рачуком О.О. (Виконавець) був укладений договір № 01/11/12 про надання правової допомоги. Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати правову допомогу з питань стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, збитків від інфляції, завданих неналежним виконанням ТОВ «Фоззі Фуд» положень договору поставки № 698/12-11 від 01.12.2011р., укладеного між ТОВ «Фоззі Фуд» та ТОВ «Арт Біжу», а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та здійснити оплату наданої правової допомоги згідно умов даного договору (далі по тексту - «Справа») (п. 1.1.договору)

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що за види правової допомоги, що визначені в п. 2.1.1.-2.1.9. ст. 2 договору, замовник протягом трьох днів від дати укладання цього договору, сплачує виконавцю гонорар в розмірі 8000 грн.

01.11.2012р. між позивачем (Замовник) та адвокатом Рачуком О.О. (Виконавець) був укладений додаток № 1 до договору про надання правової допомоги, в якому міститься розрахунок вартості гонорару, відповідно до п. 5.1. розділу 5 договору про надання правової допомоги № 01/11/12 з зазначенням переліку послуг та витрат за договором, що надаються замовнику, вартістю послуг та витрат за одну годину, кількість годин та сума вартості послуг за кожним найменуванням окремо.

Позивач сплатив адвокату Рачуку О.О. 8000,00 грн. за договором № 01/11/12 від 01.11.2012р., що підтверджується корінцем квитанції до прибуткового касового ордера серія СО № 15/12 від 02.11.2012р., який наявний в матеріалах справи, та з якого вбачається, що Адвокат Рачук О.О. прийняв від ТОВ «Арт Біжу» 8000,оо грн. на підставі п. 5.1. договору про надання правової допомоги від 01.11.2012р. № 01/11/12.

Адвокатом Рачуком О.О. частково виконані зобов'язання за договором № 01/11/12 від 01.11.2012р., оскільки ним неповно були викладені обставини в позовній заяві, та взагалі не зазначено про відсутність у позивача доказів, які підтверджують його позовні вимоги, невірно було визначено суму боргу, невірно зазначена дата договору в прохальній частині позовної заяви, що було встановлено в судовому засіданні 11.12.2012р., у зв'язку з чим 21.12.2012р. позивач надав суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог. Крім того, при розрахунку інфляційних втрат та пені адвокатом невірно було визначено їх розмір, а при нарахуванні пені взагалі не було дотримано ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, дослідивши перелік послуг та витрат за Договором (Додаток №1), суд дійшов висновку, що предмету договору № 01/11/12 стосується лише п. 9 Переліку (підготовка позовної заяви, клопотань, заяв, скарг, заперечень та інших необхідних процесуальних документів для їх подальшого подання до господарського суду Київської області), оскільки інші пункти направлені на виконання п. 9 Переліку, а що стосується п. 6 Переліку (складання та узгодження із Замовником плану заходів щодо стягнення заборгованості за договором поставки з товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд"), то взагалі незрозуміло, які дії були вчиненні на його виконання.

Враховуючи викладене та з огляду на співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката Рачука О.О., ціну позову і складність справи, суд обмежує розмір витрат на оплату послуг адвоката до 1200,00 грн. (п.9 Переліку), які покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Біжу» (03151, м. Київ, вул. Волинська, 42, код 36009914) 53255,95 грн . (п'ятдесят три тисячі двісті п'ятдесят п'ять грн. 95 коп.) заборгованості, 685,34 грн. (шістсот вісімдесят п'ять грн. 34 коп.) 3% річних, 2926,72 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість грн. 72 коп.) пені, 1200,00 грн. (одну тисячу двісті грн.) витрат на оплату послуг адвоката та 1593,99 грн . (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три грн. 99 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 18.02.2013р.