Постанова

від 09.04.2013 по справі 15/096-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. Справа№ 15/096-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Кондес Л.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Кузьмічової О.Д. (дов. від 15.03.2013 р.)

від відповідача Корчук І.І. (дов. № 472/03-УРБ-12 від

03.10.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі Фуд"

на рішення господарського суду Київської області

від 08.02.2013 р.

по справі № 15/096-12

(суддя Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Арт Біжу" (далі ТОВ "Арт Біжу")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі Фуд" (далі ТОВ "Фоззі Фуд")

про стягнення 57421, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2013 р. по справі № 15/096-12 позов задоволено частково : з ТОВ "Фоззі Фуд" стягнуто на користь ТОВ "Арт Біжу" 53 255,95 грн. боргу, 685,34 грн. 3 % річних, 2 926,72 грн. пені, 1 200, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1 593,99 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив змінити в частині стягнення суми боргу, стягнувши 8 756,73 грн. боргу, в іншій частині рішення скасувати та в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що відповідачем дотримано вимоги п.п. 5.8, 5.10 Договору в частині повернення товару на суму 43 116,50 грн., отже його заборгованість становить 8 756,73 грн. тощо.

Представник апелянта доводи скарги підтримав, просив їх взяти до уваги, а скаргу задовольнити за наведених в ній підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає за таких обставин.

Так, 28.11.2012 р. ТОВ "Арт Біжу" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Фоззі Фуд" про стягнення 53 256,08 грн. основного боргу, 3 436,11 грн. пені, 53,26 грн. інфляційних втрат, 687,22 грн. 3 % річних. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що на виконання укладеного між сторонами договору № 698-12-11 від 01.12.2011 р. (далі Договір) позивачем поставлено товар на загальну суму 66 256,08 грн., відповідачем його оплачено частково, заборгованість становить 53 256,08 грн. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 7.2 Договору 3 436,11 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України 53,26 грн. інфляційних втрат та 687,22 грн. 3 % річних тощо.

Заявою від 21.12.2012 р. позивач зменшив свої вимоги, просив стягнути 53 255,95 грн. боргу, 3 426,71 грн. пені, 53,26 грн. інфляційних втрат та 685,34 грн. 3 % річних.

Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позовну заяву, відповідає доводам апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 53 255,95 грн. боргу, 685,34 грн. 3 % річних, 2 926,72 грн. пені, відтак їх задовольнив. В решті позову відмовив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що позивач на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних (з урахуванням акта про псування, бою, недовозу або надлишку товару від 21.02.2012р. на суму 825,00 грн. (7825,00 грн. - 825,00 грн.) поставив відповідачу товар на загальну суму 66 255,95 грн. Факт поставки товару на цю суму визнається відповідачем. Видаткові накладні, яких не було у позивача при зверненні з позовом до суду, надано відповідачем під час розгляду справи й містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.6. Договору оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки за умов, що постачальник належним чином виконав вимоги п. п. 2.5. Договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. п. 2.5. Договору пізніше 7-денного строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов Договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого товару, в другу чергу - всі інші платежі за Договором.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково - в сумі 13 000,00 грн. Таким чином, місцевим судом вважав, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 53 255,95 грн. Крім цього, між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 31.08.2012 р. становила 53 256,08 грн.

Твердження відповідача про повернення TOB "Арт Біжу" товару на загальну суму 1382,85 грн. з підтвердженням цього накладною № 65447/ТНП-00654, місцевий суд до уваги не взяв з огляду на те, що повернення відповідачем товару, поставленого позивачем за Договором, повинна здійснюватись в передбаченому п. 5.10. Договору порядку.

Відповідно до п. 5.10. Договору у випадку необхідності повернення товару постачальнику покупець рекомендованим листом (телеграмою) попереджує постачальника та повідомляє кількість товару, що підлягає поверненню. Постачальник зобов'язаний забрати товар за свій рахунок протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення про повернення. У випадку, якщо постачальник не дотримується порядку та строків прийняття (вивезення) товарів, постачальник цим надає покупцю повноваження через п'ять робочих днів зберігання такого товару за рахунок постачальника утилізувати товар, що підлягає поверненню без оплати його вартості постачальнику, або якщо товар оплачений, з поверненням його вартості покупцю, про що скласти відповідний акт списання товару. Всі витрати, пов'язані з утилізацією товару, відносяться на рахунок постачальника.

Таким чином, обов'язок щодо отримання товару, повернення якого має намір здійснити відповідач, виникає у позивача виключно у разі дотримання відповідачем умов п. 5.10 Договору. Доказів надіслання позивачу, як і отримання позивачем рекомендованого листа (телеграми) з попередженням про повернення товару та повідомлення його кількості, відповідач місцевому суду не надав. Факт того, що повідомлення про намір відповідача повернути товару на суму 1 382,85 грн. не направлялося позивачу, відповідачем не заперечувалось. Крім цього, копія накладної на повернення товару № 65447/ТНП-00654 від 12.09.2012 р. не містить підпису уповноваженого представника позивача та його печатки, тому не може підтверджувати жодних фактів та правових наслідків за Договором тощо.

Твердження відповідача про повернення товару на суму 43 116,50 грн. (лист № 05/20-5331 від 27.11.2012 р.), місцевий суд також не взяв до уваги вважаючи, що відповідачем належним чином не дотримано умов п. 5.10. Договору. Так, останнім не повідомлено позивача про кількість товару, який підлягає поверненню саме за Договором. Доданий по листа перелік товару на суму 229 564,75 грн. включає не лише товар, який не користується попитом за Договором № 698/12-11 від 01.12.2011 р., а й за іншими укладеними між позивачем та відповідачем договорами. В зв»язку з цим із згаданого вище переліку неможливо визначити найменування та кількість товару, який відповідач мав намір повернути саме за Договором. Натомисть в порушення приписів п. 2.6. Договору вартість цього товару відповідачем не оплачено й заборгованість становить 53 255,95 грн.

Оскільки розмір цієї заборгованості підтверджено обставинами й матеріалами справи, на час прийняття рішення ії не погашено, місцевий суд вважав вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий за Договором товар в сумі 53 255,95 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просив стягнути з відповідача 53,26 грн. інфляційних втрат та 685,34 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно вірного арифметичного розрахунку за період з червня 2012р. по жовтень 2012 р. середній індекс інфляції складав 0,993, інфляційного збільшення суми боргу за цей період не відбулося, сума інфляційних втрат від'ємна і складає (- 372,79), відтак інфляційні втрати за згаданий період стягненню не підлягають.

Позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 685,34 грн., які нараховано за період з 11.06.2012 р. по 14.11.2012 р. на заборгованість в розмірі 53 255,95 грн. Згідно арифметичного розрахунку місцевого суду нараховані за цей період 3% річних становлять 687,22 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 685,34 грн. - в межах заявлених позовних вимог.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 3426,71 грн. пені, нарахованої за загальний період з 11.06.2012 р. по 14.11.2012 р.

Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку порушення термінів оплати товару за договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Місцевий суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення пені період частково не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, початок нарахування пені за видатковими накладними від 21.02.2012 р. з урахуванням сплаченої заборгованості починається з 22.04.2012 р. та закінчується 22.10.2012 р., в той час як кінцевою датою заявленого позивачем періоду є 14.11.2012 р. Таким чином, місцевий суд вважав, що стягненню за видатковими накладними від 21.02.2012 р. підлягає пеня за період з 11.06.2012 р. (початок заявленого позивачем періоду нарахування пені) по 22.10.2012 р., яку нараховано на заборгованість в сумі 53 042,20 грн. Під заявлений позивачем період нарахування пені повністю підпадає лише заборгованість за видатковою накладною від 11.04.2012 р. в розмірі 213,75 грн. тощо. Згідно арифметичного розрахунку місцевого суду розмір пені становить 2 926,72 грн., на цю суму й задоволено судом позовну вимогу про стягнення пені (позов заявлено про стягнення 3 426,71 грн. пені).

Крім цього, на підставі ст. 44 ГПК України, з огляду на ціну позову й складність справи, співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката Рачука О.О., місцевий суд зменшив розмір цих витрат за рахунок відповідача з 8 000 грн. заявлених позивачем до 1 200,00 грн. тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 08.02.2013 р. по справі № 15/096-12 - без змін.

Матеріали справи № 15/096-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Кондес Л.О.

Алданова С.О.