Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-5048/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5048/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агенство Алмаз" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5048/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агенство Алмаз"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агенство Алмаз", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 07.02.12р. за №0001422305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 р. по справі №2а-5048/12/2070 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, ТОВ "Охоронне Агенство Алмаз" подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповноту з'ясування обставин справи та надання судом неналежної оцінки доказам, призвело до винесення неправомірного рішення, тому апелянт просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення від 07.02.12р. за №0001422305 є акт Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 20.01.2012 р. №147/2305/34861212 складений за результатом проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Охоронне Агентство Алмаз" (код ЄДРПОУ 34861212) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 36457279) їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2010 р.

Правомірність підстав та проведення перевірки позивач не оспорює.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим підприємством занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 р. на суму 8816 грн.

07.02.2012 р. з посиланням на даний акт відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001422305 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11020,0 грн. (за основним платежем - 8816,0 грн., за фінансовими санкціями - 2204,0 грн.).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів неправомірності, незаконності та необґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивачем не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.12р. за №0001422305, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11020,0 грн. суд виходив з норм чинного законодавства, якими були врегульовані данні правовідносини.

За правилами п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту..

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Охоронне Агенство Алмаз" - замовником та ТОВ " Тех-Агроремпоставка" - виконавцем робіт, укладено довір про надання послуг № 150 від 01.10.2010 р., відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується по завданню Замовника надати послуги, які вказані в п. 1.2 вказаного договору, а Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю ці послуги. Відповідно до п. 1.2. цього договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з консультаційного обслуговування: - при підготовці документів необхідних Замовнику для прийняття участі у відкритих торгах на закупку послуг на охорону послуг або послуг по проведенню розслідувань та забезпечення безпеки, які будуть оголошені в жовтні 2010 року державними підприємствами, та в яких Замовник прийме рішення щодо участі, обравши дані про потенційних клієнтів з об'яв, які будуть опубліковані в Інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель». Загальна вартість договору складає 30000,0 грн., в т.ч. ПДВ 5000,0 грн. (п.3.2. цього договору)

На підтвердження виконання вимог договору, до матеріалів справи надано наступні документи: протокол узгодження вартості к договору про надання послуг від 01.10.2010 року, акт виконаних робіт від 20.10.2012 року, рахунок-фактуру від 20.10.2010 року, податкову накладну від 20.10.2010 року № 5778 на суму 30000,0 грн., в т.ч. ПДВ 5000,0 грн., суми податку на додану вартість за вказаною накладною включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду за жовтень 2011р.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Охоронне Агенство Алмаз" - замовником та ТОВ " Тех-Агроремпоставка" - виконавцем, укладено довір про надання послуг № 152 від 04.10.2010 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується по завданню Замовника надати послуги, які вказані в п. 1.2 вказаного договору, а Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю ці послуги. Відповідно до п. 1.2. вказаного договору Виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги: - розробити бізнес-план евакуації автомобілів; - розробити бізнес-план магазина, який спеціалізується на реалізації спортивного спорядження. Загальна вартість договору складає 22896,0 грн., в т.ч. ПДВ 3816,0 грн.(п.3.2 вказаного договору)

На підтвердження виконання вимог договору № 152 від 04.10.2010 р. надано протокол узгодження вартості к договору про надання послуг від 04.10.2010 року, акт виконаних робіт від 18.10.2012 року, рахунок-фактуру від 18.10.2010 року, податкову накладну від 18.10.2010 року № 5725 на суму 22896,0 грн., в т.ч. ПДВ 3816,0 грн., суми податку на додану вартість за вказаною накладною включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду за жовтень 2011р.

Проте, колегія суддів вважає - наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для правильного визначення формування податкового кредиту, але не вичерпною. Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку та податкового обліку платника (п.3.4 цього Порядку), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону №996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судом правомірно звернуто увагу, на невідповідність досягнутої домовленості при складанні умов договорів тим фактичним обставинам за якими було здійснено його виконання, а саме, відповідно до п. 3.3 договір про надання послуг № 150 від 01.10.2010 р. та № 152 від 04.10.2010 р. розрахунок за наданні послуги по вказаних договорах проводяться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Факт оплати Замовником послуг по договорам підтверджується банківською випискою Виконавця про отримання коштів на розрахунковий рахунок останнього. Однак позивачем на підтвердження виконання умов п. 3.3 вказаних договорів до матеріалів справи не надано банківських виписок Виконавця послуг, яким є ТОВ "Тех-Агроремпоставка" про отримання коштів на розрахунковий рахунок останнього за виконану роботу. Таким чином, суд вбачає, що ніяких дій, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власного капіталу підприємства, не здійснено позивачем, тому відсутні і реальні зміни майнового стану контрагента, і як наслідок відсутні факти реальності господарських операцій.

Суд критично ставиться до акту взаємозаліку від 22.10.2012 р. наданого в якості доказів підтвердження розрахунку за наданні послуги по договорам № 150 від 01.10.2010 р. та № 152 від 04.10.2010 р., оскільки, такий порядок розрахунку як взаємозалік заборгованості за надання послуг по договорам № 150 від 01.10.2010 р. та № 152 від 04.10.2010 р. не передбачений умовами даних договорів (щодо порядку розрахунків за ними).

Крім того, в вказаному акті взаємозаліку від 22.10.2012 р. зазначено, що згідно договорів №150 від 01.10.2010 р. та №152 від 04.10.2010 р. ТОВ " Тех-Агроремпоставка" надані послуги ТОВ "Охоронне агентство АЛМАЗ" на суму 52896,0 грн. в т.ч. ПДВ 8816,0 грн. та з посиланням на договір № 148 від 01.10.2010 р., згідно якого ТОВ "Охоронне агентство АЛМАЗ" поставило товари на користь ТОВ " Тех-Агроремпоставка" на суму 52896,0 грн. в т.ч. ПДВ 8816,0 грн., в взаємозалік від 22.10.2012 р. сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 52896,0 грн.

До матеріалів справи позивачем не надано договір № 148 від 01.10.2010 р., за яким ТОВ "Охоронне агентство АЛМАЗ" нібито поставило товари на користь ТОВ "Тех-Агроремпоставка" на суму 52896,0 грн. в т.ч. ПДВ 8816,0 грн.

Відповідно до п. 2.1., 2.2 вказаного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання умов договору № 152 від 04.10.2010 року позивачем надана ксерокопія бізнес план евакуації автомобілів та бізнес-план магазина, який спеціалізується на реалізації спортивного спорядження, які мають дефекти форми, змісту та походження, а саме не вказано дати і місця складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення вказаної роботи і правильності її оформлення, підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також, до матеріалів справи позивачем долучений звіт до договору про надання послуг № 152 від 04.10.2010 року, який також має дефекти форми, змісту та походження, а саме не вказано дати і місця складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення вказаної роботи і правильності її оформлення, підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності, що також спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Вказані копії бізнес-планів та звіт завірені генеральним директором ТОВ "Охоронне агентство АЛМАЗ" та мають печатку позивача, наявність дефектів форми, змісту та походження вказаних документів, які зазначені вище, не дають змоги встановити ким саме виготовленні вказані документи.

Тобто неможливо встановити на виконання яких господарських відносин складені вказані документи та їх відповідність укладеним правочинам.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом першої інстанції при оцінці доказів також враховано пояснення відповідача та надані ним докази, які свідчать про відсутність у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне Агенство Алмаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5048/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.