Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а/1270/8717/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року справа №2а/1270/8717/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Білоцерковець Д.О., за участю сторін: представників позивача: Ройзман О.Ю., Масалов Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

06.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз" (далі по тексту - ТОВ "Будгаз") звернулось до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 року № 0001892310 та №0001902310.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно за наслідками перевірки донараховано позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки висновки податкового органу щодо не реальності господарських угод з ТОВ «Сорекс-2006» спростовуються наданими підприємством документами, а саме: договором, специфікацією, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, тощо.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення 26.10.2012 року № 0001892310 та №0001902310. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" судові витрати у розмірі 2146,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні всі належним чином оформлені документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Сорекс-2006» та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках акта перевірки від 12.10.2012 року №1581/22/30463931.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем не надано документів підтверджуючих транспортування та отримання товару від ТОВ «Сорекс-2006» і використання таких товарів.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Будгаз», зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.06.1999 року та є платником з податку на додану вартість з 20.07.1999 року (арк. спр.111).

03.11.2010 року між ТОВ «Будгаз» та його контрагентом - ТОВ «Сорекс-2006» було укладено договір підряду № 03.11-1, згідно якого ТОВ «Сорекс-2006» виконувало для позивача роботи з капітального ремонту фасаду будівлі на загальну суму 126 167, 00 грн. На виконання договору підряду ТОВ «Сорекс-2006» виконало прийняті на себе зобов'язання, що підтверджується Актом прийняття виконаних робіт за грудень 2010 року. ТОВ «Будгаз» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Сорекс-2006» грошові кошти на підставі договору підряду № 03.11-1 від 03.11.2010 року (арк. спр.61,64-65).

19.11.2010 року між ТОВ «Будгаз» та ТОВ «Сорекс-2006» було укладено договір купівлі-продажу труби ст. ел. св.. ф 273 мм х 6 (арк. спр.42). На виконання вимог договору купівлі-продажу позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Сорекс-2006» 421 979, 39 грн. Позивачем було отримано труби та позивачу були видані видаткові накладні.

Також, 02.12.2010 року між ТОВ «Будгаз» та ТОВ «Сорекс-2006» було укладено договір № 02.12.-1, згідно якого ТОВ «Сорекс-2006» повинно було виконати для ТОВ «Будгаз» роботи на об'єкті «Підвідний газопровід високого тиску м. Лутугино- с. В. Тарасівка Лутугинського району» на суму 53 256, 00 грн. На виконання договору від 02.12.2010 року № 02.12.-1 ТОВ «Сорекс-2006» виконало прийняті на себе зобов'язання, що підтверджується Актом прийняття виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2010 року (арк. спр.67-73).

У період з 28.09.2012 року по 10.10.2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сорекс-2006»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 1581/22/30463931 від 12.10.2012 року (а.с.15).

Згідно викладеного у висновках акту перевіркою встановлено порушення: п. п. 7.5.1 п. 7. 5 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму ПДВ 100 234 грн.; п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2. п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994и року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 125 292 грн., у тому числі за IV квартал 20101 року на суму 125 292 грн. ( арк. спр.15-25).

26.10.2012 року за результатами встановлених порушень ДПІ Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001892310, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Будгаз» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 125 292,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31, 323 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001902310, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Будгаз» з податку на додану вартість за основним платежем - 100 234,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 058, 50 грн. (арк. спр. 27-28).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Закон України «Про податок на додану вартість», який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин, визначав поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно із статтею 1 вказаного Закону податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6); податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7); бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 вказаного Закону, дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, і яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону України: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.72 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.10.2012 року № 0001892310 та №0001902310, прийнято Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати по фінансово-господарським операціям з контрагентом сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. З урахуванням вказаного, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених видаткових та податкових накладних.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст виготовлено 15.02.2013 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2012 року № 0001892310 та №0001902310 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон