Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-539/10/2570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року м. Київ К-38130/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

у справі №2а-539/10/2570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівське РСУ»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Чернігівське РСУ») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2010 №0000552320/0 .

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт № 36/23/30648058 від 27.01.2010 та встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 5431,01 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000552320/0 від 03.02.2010.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивачем були придбані у ПП «БФ «ТЕН»товарно-матеріальні цінності, що підтверджується розрахунками № 17 від 28.09.2007, №054 від 30.04.2008 та накладними №017 від 28.09.2007, №054 від 30.04.2008. Розрахунки за поставлені ПП «БФ «ТЕН»товарно-матеріальні цінності були проведені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №326 від 09.10.2007 та №141 від 28.05.2008. Податкові накладні отримані від ПП «БФ «ТЕН» №017 від 28.09.2007 на суму з ПДВ 23709,60 грн. та №054 від 30.04.2008 на суму з ПДВ 8880,08 грн. позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 5431,01 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій вірно зроблені висновки щодо реальності здійснення господарської операції відповідача, на підставі якої ним були сформовані дані податкового обліку. При цьому судами надано належну правову оцінку первинним документам, які підтверджують виконання сторонами договору поставки, а отже і правомірність включення сум податку на додану вартість за даною операцією до податкового кредиту відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова