ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/53443/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011р.
у справі №2а-4262/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ-СЕРВІС»(надалі -ТОВ «БІЛДІНГ-СЕРВІС»)
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Київському районі м.Харкова)
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №74 від 08.04.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Білдінг-Сервіс" (код ЄДРПОУ 24276072), а також про зобов'язання відповідача повернути позивачеві оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №28761032.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано протиправним рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №74 від 08.04.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БІЛДІНГ-СЕРВІС». Зобов'язано ДПІ у Київському районі м.Харкова повернути позивачеві оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №28761032. Судовий збір у сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва №28761032 від 01.02.2005р., виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, ТОВ «БІЛДІНГ-СЕРВІС»мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість.
В подальшому, рішенням ДПІ у Київському районі м.Харкова №74 від 08.04.2011р. з посиланням на абзац «и»п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «БІЛДІНГ-СЕРВІС»було анульовано.
Як свідчить довідка №74 від 07.04.2011р., на підставі якої податковим органом проведено анулювання реєстрації платника ПДВ, підприємством ТОВ «БІЛДІНГ-СЕРВІС»здійснено постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (у період з 01.03.2010р. по 28.02.2011р.) на загальну суму 1784,00грн., в тому числі іншим платникам податку на 0,00грн., що менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Так, згідно абзацу «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Разом з тим, до набрання чинності Податковим кодексом України правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ.
Так, відповідно до положень п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. При цьому, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Таким чином, приписи пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить норми, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання».
Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011р. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Враховуючи наведене, не можуть мати зворотньої дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим «складом»правопорушень. Крім того слід зазначити, що до набрання чинності Податковим кодексом України, дії відповідача не мали ознак порушення вимог нормативно - правових актів, за які податковий орган зобов'язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Отже, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав передбачених абзацом «и»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011р., тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно - правового акту, тобто Закону України «Про податок на додану вартість».
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова -залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2013 |
Оприлюднено | 19.02.2013 |
Номер документу | 29399380 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні