Постанова

від 13.02.2013 по справі 13/17-4839-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 13/17-4839-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Ізмаїльський морський торгівельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2012 року у справі № 13/17-4839-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" до державного підприємства "Ізмаїльський морський торгівельний порт" про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Ізмаїльський морський торгівельний порт" про зобов'язання прийняти товар, поставлений за накладною № 1532 від 20 жовтня 2011 року згідно договору № 257 від 7 червня 2011 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2012 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача прийняти товар за видатковою накладною № 1532 від 20 жовтня 2011 року, поставлений згідно договору № 257 від 7 червня 2011 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 7 червня 2011 року сторонами укладено договір № 257, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця двигуни судові поршневі внутрішнього згорання ЯМЗ-238ДІ у кількості та якості, що передбачені договором, а покупець - в обумовленому порядку прийняти та сплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач за накладною № 1532 від 20 жовтня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 2 штук на загальну суму 990000 грн., а відповідач видав на отримання товару відповідну довіреність № 461/2011 від 17 жовтня 2011 року на ім'я Бондаренка Н.С.

Проте, від прийняття товару відповідач відмовився, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи вимоги позивача, господарський суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності матеріалами справи, посилаючись, при цьому, на те, що відповідно до ст.ст. 689, 690 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. У разі, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Попередні судові інстанції належним чином з'ясували спірні правовідносини сторін, правильно визначили норми матеріального права, що їх регулюють, повно встановили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову та зобов'язання відповідача прийняти поставлений позивачем товар є законним, обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог матеріального та процесуального права, фактичних обставин і наявних матеріалів справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства "Ізмаїльський морський торгівельний порт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2012 року у справі № 13/17-4839-2011 - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко