Рішення

від 14.02.2013 по справі 3398-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2013Справа №5002-14/ 3398-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс»,

м. Бахчисарай

до відповідача Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», м. Євпаторія

про стягнення 45500,00 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Аркатова В.В., довіреність № б/н від 21.05.2012, представник,

від відповідача - Петренко Е.В., довіреність № 2 від 03.01.2013., представник.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» 45500,00 грн та 1609,50 грн судового збору.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов усної домовленості щодо поставки позивачу морського піску після проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» попередньої оплати у сумі 45500,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 509, 712, 693, 1212 Цивільного кодексу України та зазначає про безпідставне зберігання грошових коштів у відповідача.

Відповідач проти позову заперечував та стверджував, що ним було здійснено відвантаження піску представнику позивача на його автотранспорт, що підтверджують відповідні підписи у видаткових накладних на поставку товару.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Господарського суду Автономної Республіки Крим Радвановською Ю.А., порушено провадження у справі та призначено дату судового засідання.

30.10.2012р. суд ухвалою призначив по справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2012р. у зв'язку з призначенням почеркознавчої експертизи провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

За розпорядженням заступника голови Господарського суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А. №3 від 02.01.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Радвановської Ю.А. справа №5002-33/3398-2012 передана до провадження судді Лагутіній Н.М.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.01.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Лагутіною Н.М., привласнено справі номер №5002-14/3398-2012 та поновлено провадження у справі у зв'язку із надходженням 29.12.2012р. від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим висновку експерта №644 від 24.12.2012р. (вх. №58968). Призначено дату судового засідання.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.02.2013р. представник позивача, користуючись правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заяву про зменшення позовних вимог на суму вартості морського піску у кількості 217 тон, відпуск якого документально підтверджується. Позивач просить суд стягнути з відповідача

31395,00 грн та судовий збір.

Представником відповідача у судовому засіданні надано суду заяву про визнання позовних вимог на суму 31395,00 грн вартості оплаченого, але не поставленого морського піску на адресу позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю, досягнутою між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» та Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт», останній зобов'язався після отримання попередньої оплати поставити підприємству позивача морський пісок.

Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» було виставлено позивачу рахунки на оплату піску №195 від 20.04.2010р. на суму 13000,00 грн, №601 від 25.05.2010р. на суму 13000,00 грн, №661 від 27.05.2010р. на суму 19500,00 грн (а. с. 36, 37).

Позивачем оплачено зазначені рахунки у повному обсязі на загальну суму

45500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №177 від 25.05.2010р., №181 від 27.05.2010р. та №184 від 28.05.2010р. (а. с. 7, 8).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки піску морського на адресу позивача, 03.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» на адресу Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» направило лист-вимогу за вих. №16 (а. с. 9), в якому повідомило, що на даний час підприємство втратило інтерес та необхідність в отриманні піску у зв'язку з чим просить у 7-денний строк з дня отримання даної вимоги повернути отримані кошти у розмірі

45500,00 грн як такі, що безпідставно зберігаються у відповідача.

У відповідь на вказану вимогу Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» направлено позивачу листа за вих. №1502/05 від 10.08.2012р. (а. с. 10), в якому повідомлялось, що підприємством було відпущено морський пісок у кількості 700 тон на суму 45500,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №22 від 5.05.2010р., №63 від 31.05.2010р., №41 від 12.06.2010р., №03 від 16.08.2010р., №52 від 22.06.2010р.

Листом №19 від 21.08.2012р. (а. с. 11) Товариство з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» повідомило відповідача, що зазначені копії видаткових накладних без вказання отримувачів (призвища з ініціалами) підтверджують тільки списання піску зі складу відповідача, а фактично підприємство позивача товар не отримувало, вказана довіреність від 03.05.2010р. №40 анульована, податкова накладна на суму передплати не представлена, а також вдруге попросило відповідача повернути грошові кошти.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджував, що ним було здійснено відвантаження піску представнику позивача на його автотранспорт, що підтверджують відповідні підписи у накладних №22 від 05.05.2010р., №63 від 31.05.2010р., №41 від 12.06.2010р., №3 від 16.08.2010р., №52 від 22.06.2010р.

У підтвердження своїх заперечень відповідачем надано суду копії накладних №22 від 25.05.2010р. на суму 13000,00 грн, №63 від 31.05.2010р. на суму 17485,00 грн, №41 від 12.06.2010р. на суму 12545,00 грн, №52 від 22.06.2010р. на суму 2047,50 грн, №3 від 16.08.2010р. на суму 422,50 грн, згідно яких морський пісок отримувався за довіреністю №40 від 03.05.2010р (а. с. 57-59).

Крім того відповідачем представлено суду оригінали вимог про відпуск морського піску №16 від 25.05.2010р. у кількості 200 тон, №18 від 14.06.2010р. у кількості 31,5 тон, №18 від 01.06.2010р. у кількості 193 тон, №49 від 27.05.2010р. у кількості 269 тон та №01 від 01.08.2010р. у кількості 6,5 тон (а. с. 79-83), згідно яких пісок отримувався особами Ястребом О.Г. та Басковцевим.

З наявних у матеріалах справи письмових пояснень представника позивача (а. с. 97) вбачається, що працівником бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» була виписана довіреність №40 від 03.05.2010р. (а. с. 78) з порушенням встановленого порядку її заповнення до 31.05.2010р. - всупереч пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, згідно якого строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більш як на 10 днів.

У зв'язку з цим після виявлення даної помилки виникла необхідність анулювати вищевказану довіреність, але зробити це не було можливості внаслідок того, що її не було повернуто на підприємство особою, якій вона була виписана - Ястребом О.Г.

Оскільки за вказаною довіреністю товар на підприємство не поставлявся та не відбулось його оприбуткування, була виписана довіреність №40 від 03.05.2010р. (а. с. 67), в якій вказано строк пред'явлення до 13.05.2010р. Цю довіреність у зв'язку з закінченням строку дії було анульовано згідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» №19-о від 14.05.2010р. (а. с. 73).

Крім того у матеріалах справи наявна довіреність №49 від 31.05.2010р. зі строком пред'явлення до 10.06.2010р. (а. с. 68) та відміткою «Не використана».

При розгляді справи виникли сумніви щодо ідентичності підпису, наявного на фінансових документах первинного обліку - на вимогах про відпуск морського піску №49 від 27.05.2010р. та №16 від 25.05.2010р. у графі «Отримав», підпису, наявному у довіреності №40 від 03.05.2010р., виданої на ім'я Ястреб Олексій Георгійович у графі «Підпис

---

засвідчую», у зв'язку з чим представником відповідача було заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2012р. суд призначив у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим. На вирішення експерта суд поставив наступне питання: встановити чи виконано на накладних-вимогах

№ 16 від 25 травня 2010 року та № 49 від 27 травня 2010 року, а також на накладних № 63 від 31 травня 2010 року, № 22 від 25 травня 2010 року, № 41 від 12 червня 2010 року, № 52 від 22 червня 2010 року, № 03 від 16 серпня 2010 року підпис від імені Ястреб О.Г. той же самою особою, яка вчинила підпис на довіреності № 40 від 03 травня 2010 року?

29.12.2012р. від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов висновок експерта №644 від 24.12.2012р. (вх. №58968), згідно якого експертом зазначено: підписи, розташовані у документах: вимоги №16 від 25.05.2010р., №49 від 27.05.2010р. та підпис від імені Ястреб О.Г. розташований в довіреності №40 від 03.05.2010р. виконані однією особою. Підписи розташовані у графі «Получил» в копіях накладних: №63 від 31.05.2010р., №22 від 25.05.2010р., №41 від 12.06.2010р., №52 від 22.06.2010р., №03 від 16.08.2010р. визнані непридатними для ідентифікаційного дослідження з метою вирішення питання про виконавця підпису. Для відповіді на поставлені питання необхідно надати оригінали досліджуваних документів.

Провадження у справі було поновлено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.01.2013р. та призначено дату судового розгляду.

У судовому засіданні 14.02.2013р. представник позивача, користуючись правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заяву про зменшення позовних вимог на суму 14105,00 грн, просив суд стягнути з відповідача 31395,00 грн та судовий збір.

Свою заяву позивач мотивує тим, що експертом у висновку №644 від 24.12.2012р.

(а. с. 115-118) встановлено, що підписи, розташовані у документах: вимоги №16 від 25.05.2010р., №49 від 27.05.2010р. та підпис від імені Ястреб О.Г. розташований в довіреності №40 від 03.05.2010р. виконані однією особою.

За даними складського обліку відповідача, згідно з вимогою №16 від 25.05.2010р. Ястребу О.Г. було відпущено 154 тони морського піску, а відповідно до вимоги №49 від 27.05.2010р. - 63 тони морського піску.

Таким чином відпуск піску Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» Ястребу О.Г., який згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» за вих. №24 від 30.10.2012р. (а. с. 93), працював водієм на підприємстві позивача з 01.04.2009р. по 01.10.2010р., підтверджується документально.

Відповідно зазначених вимог №№16, 49 ціна, за якою здійснювалась поставка піску, складає 65,00 грн за 1 тону, а отже отримання Ястребом О.Г. піску підтверджується на загальну суму 14105,00 грн.

Позивач у заяві про зменшення суми позовних вимог зазначає, що вартість оплаченого, але не поставленого морського піску складає 31395,00 грн, оскільки працівник з прізвищем Басковцев, зазначений у складських документах відповідача, на підприємстві позивача ніколи не працював та довіреності на його ім'я для отримання матеріальних цінностей ніколи не виписувались.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом на зменшення розміру позовних вимог з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача своєю заявою за вих. №380/14 від 14.02.2013р. визнав зменшені позовні вимоги на суму вартості оплаченого, але не поставленого Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» морського піску у розмірі 31395,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги про стягнення 31395,00 такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями №177 від 25.05.2010р., №181 від 27.05.2010р. та №184 від 28.05.2010р., підтверджується оплата позивачем виставлених йому відповідачем рахунків на загальну суму 45500,00 грн.

Експертним висновком №644 від 24.12.2012р.(а. с. 115-118) встановлено, що підписи, розташовані у зазначених вимогах та підпис від імені Ястреб О.Г. розташований в довіреності №40 від 03.05.2010р. виконані однією особою.

Таким чином, з урахуванням наданого експертом висновку, матеріалами справи, а саме вимогами №16 від 25.05.2010р. та №49 від 27.05.2010р., підтверджується часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань - поставку позивачу здійснено у кількості 63 тони піску на загальну суму 14105,00 грн.

Водночас, представлені відповідачем вимоги про відпуск морського піску №18 від 14.06.2010р., №18 від 01.06.2010р. та №01 від 01.08.2010р. згідно яких пісок отримувався Басковцевим, а також вимоги №16 від 25.05.2010р. та №49 від 27.05.2010р. в частині кількості піску отриманого Басковцевим, судом не приймаються до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази, які б підтверджували, що Басковцева було уповноважено підприємством позивача на отримання матеріальних цінностей. Докази того, що Басковцев був працівником підприємства позивача сторонами також не надано.

Крім того експертним висновком №644 від 24.12.2012р. визначено, що підписи розташовані у графі «Получил» в копіях накладних №63 від 31.05.2010р., №22 від 25.05.2010р., №41 від 12.06.2010р., №52 від 22.06.2010р., №03 від 16.08.2010р. визнані непридатними для ідентифікаційного дослідження з метою вирішення питання про виконавця підпису.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що відповідачем не було представлено суду оригіналів зазначених накладних, суд не приймає до уваги копії накладних №63 від 31.05.2010р., №22 від 25.05.2010р., №41 від 12.06.2010р., №52 від 22.06.2010р., №03 від 16.08.2010р. в якості доказів, що підтверджують отримання позивачем морського піску.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вказана стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми статті 1212 ЦК України мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. Наприклад, продавець надав покупцеві здачу в більшому розмірі, ніж потрібно, або передав неоплачений товар.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Таким чином, оскільки з моменту перерахування попередньої оплати минуло більше двох років, але поставка товару - піску морського не відбулась, Товариство з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» втратило інтерес до отримання піску, та вимагає повернення грошових коштів, які увесь цей час безпідставно утримувались та використовувались відповідачем.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 31395,00 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

14.02.2013р.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (Україна, 97416, АР Крим, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1, ідентифікаційний код 01125583, п/р №26000013004265 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 71-А, ідентифікаційний код 33407878, п/р №26004056100059 у ПАТ «Піреус Банк МКБ» в м. Києві, МФО 300658) 31395,00 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (Україна, 97416, АР Крим, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1, ідентифікаційний код 01125583, п/р №26000013004265 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІР-НК-плюс» (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 71-А, ідентифікаційний код 33407878, п/р №26004056100059 у ПАТ «Піреус Банк МКБ» в м. Києві, МФО 300658) 1609,50 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна