Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-13343/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. (12 год. 37 хв.) Справа №2а-13343/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представника відповідача Ніколаішвілі В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство"

до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання незаконною та скасування постанови.

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Ленінське хлібоприймальне підприємство" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови уповноваженої особи - начальника Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Васильєва Костянтина Михайловича № 324-КР-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.11.2012р. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем помилково було встановлено наявність порушень п. 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства»щодо не приведення внутрішніх положення товариства у відповідність із нормами даного закону, та винесено розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно з яким позивачу надано строк на усунення порушень до 01.08.2012р. Позивач вважає, що ним не порушено вимог п. 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки на момент набрання чинності зазначеного Закону внутрішні положення товариства не були розроблені та затверджені, в зв'язку з чим, постанова № 324-КР-1-Е від 19.11.2012р. про накладення санкцій підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про розгляду справи за відсутності його представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів, на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зокрема зазначивши, що штрафні санкції за порушення законодавства України накладені на ПрАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» правомірно, відповідно з вимогами Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та згідно з Правилами розгляду справ порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій». Обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях (а.с. 84-87).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами у відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ленінське хлібоприймальне підприємство» зареєстроване Ленінською районною адміністрацією АР Крим 16.09.1998р. як юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 02042178), про що свідчать відповідне свідоцтво серії А01 № 418637 (а.с.73), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 74).

18.04.2012р. уповноваженою особою Комісії - начальником Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Васильєвим Костянтином Михайловичем, на підставі пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями), пункту 2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 р. №2272, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 12.02.2008 р., №120/1481 1 (зі змінами), прийнято Розпорядження № 36-КР-1-е про усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.7-8, 88).

Вказаним розпорядженням позивача зобов'язано у термін до 01 серпня 2012 року усунути порушення чинного законодавства про цінні папери; у термін до 10 серпня 2012 року - письмово поінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження з наданням відповідних копій документів, які підтверджують виконання розпорядження в повному обсязі.

19.11.2012р. Уповноважена особа Комісії - начальник Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Васильєв Костянтин Михайлович, керуючись пунктом 14 статті 8, статтею 9, пунктом 8 статті 11, статтею 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР (зі змінами та доповненнями) та підпунктом 1.8 пункту 1 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених ДКЦПФР від 11.12.2007р. № 2272, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.02.2008р. № 120/14811 (зі змінами) прийняв постанову № 324-КР-1-Е, якою за невиконання розпорядження застосовано до ПрАТ «Ленінське хлібоприймальне підприємство» фінансову санкцію - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян - 17000 грн. (а.с 6, 89).

Не погодившись із наведеною постановою, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим щодо її оскарження.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок", Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", із змінами на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 448).

Відповідно до статті 1 Закону № 488 державне регулювання ринку цінних паперів здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (частина 1 статті 5 Закону № 488).

Частиною 2 статті 6 Закону № 488 визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

У статті 7 Закону № 488 наведені завдання Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку, з яких зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 8 Закону № 488 Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

У випадку невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноважена особа порушує справу про правопорушення на ринку цінних паперів та застосовує фінансову санкцію у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачену пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону № 488 та виносить нове розпорядження.

Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначено Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (далі Правила № 2272).

Відповідно до пункту 5 Розділу І Правил № 2272 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Правил № 2272 справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів (пункт 1 Розділу IV Правил № 2272).

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Правил № 2272 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до пункту 1 Розділу VIІ Правил № 2272, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIІ Правил № 2272 за справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.

Як вже зазначалося, 18.04.2012 уповноваженою особою Комісії у відношенні позивача на підставі п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пункту 2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 за №2272, винесено розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери.

Суд зазначає, що у наведеному розпорядженні № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012р. міститься застереження про встановлену пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» відповідальність юридичної особи за невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, про право юридичної особи оскаржити розпорядження до суду у порядку, встановленому законодавством.

Також, у розпорядженні зазначено, що до спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, таке розпорядження може бути переглянуто або термін виконання розпорядження може бути продовжено, за письмовим клопотанням порушника, уповноваженою особою, якою винесено розпорядження.

Однак, до винесення постанови про накладання санкцій від 19.11.20120р. № 324-КР-1-Е від 19.11.2012р. позивач не скористався правом оскарження розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012р. або продовження терміну виконання вказаного розпорядження.

За таких обставин суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність з його буку порушень вимог п. 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» щодо не приведення внутрішніх положень товариства до вимог цього Закону.

З урахуванням викладеного, Приватне акціонерне товариство "Ленінське хлібоприймальне підприємство", як юридична особа, яка порушила норми Закону України «Про акціонерні товариства» в частині не приведення до 01.08.2012 року внутрішніх положень у відповідність з цим Законом та не скористалось правом на вчасне оскарження розпорядження було зобов'язано усунути порушення законодавства про цінні папери у термін до 01.08.2012 року, встановлений уповноваженою особою Комісії у розпорядженні № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012р.

Таким чином, на момент розгляду справи судом, Приватне акціонерне товариство "Ленінське хлібоприймальне підприємство" не усунено порушення пункту 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», а отже, не виконано розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012р.

Враховуючи зазначене, уповноваженою особою відповідача правомірно за невиконання розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012р. прийнято постанову від 19.11.20120р. № 324-КР-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті постанови від 19.11.20120р. № 324-КР-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів діяв у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України та Законом України, не порушуючи норм діючого законодавства, та обґрунтовано застосував до позивача санкції.

За таких обставин, враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 12.02.2013р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.02.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.