Ухвала

від 08.04.2013 по справі 2а-13343/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13343/12/0170/19

08.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство"- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи ,

представник відповідача, Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку- Руднева Марія Євгенівна, довіреність № 03 від 02.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 12.02.13 у справі № 2а-13343/12/0170/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство" (вул. Енгельса, 30, селище міського типу Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)

до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Севастопольська, 43 "Б", місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство" відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Ленінське хлібоприймальне підприємство" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Ленінське хлібоприймальне підприємство" (далі - позивач) звернулося до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови уповноваженої особи - начальника Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Васильєва Костянтина Михайловича № 324-КР-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.11.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем помилково було встановлено наявність порушень пункту 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» щодо не приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами даного закону, та винесено розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно з яким позивачу надано строк на усунення порушень до 01.08.2012. Позивач вважає, що ним не порушено вимог пункту 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки на момент набрання чинності зазначеного Закону внутрішні положення товариства не були розроблені та затверджені, в зв'язку з чим, постанова № 324-КР-1-Е від 19.11.2012 про накладення санкцій підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті постанови від 19.11.2012 № 324-КР-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів діяв у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, не порушуючи норм діючого законодавства, та обґрунтовано застосував до позивача санкції.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді встановлено, що 19.11.2012 уповноважена особа - начальник відповідача - Васильєв Костянтин Михайлович, керуючись пунктом 14 статті 8, статтею 9, пунктом 8 статті 11, статтею 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та підпунктом 1.8 пункту 1 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, прийняв постанову № 324-КР-1-Е, якою за невиконання розпорядження застосовано до позивача фінансову санкцію - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян - 17000,00 грн.

Підставою для прийняття постанови № 324-КР-1-Е стало винесення уповноваженою особою - начальником відповідача - Васильєвим Костянтином Михайловичем розпорядження №36-КР-1-е від 18.04.2012 про усунення порушень законодавства про цінні папери, керуючись пунктом 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пунктом 2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, яким позивача зобов'язано у термін до 01 серпня 2012 року усунути порушення чинного законодавства про цінні папери; у термін до 10 серпня 2012 року - письмово поінформувати уповноважену особу відповідача про виконання цього розпорядження з наданням відповідних копій документів, які підтверджують виконання розпорядження в повному обсязі.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

У випадку невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноважена особа порушує справу про правопорушення на ринку цінних паперів та застосовує фінансову санкцію у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачену пунктом 8 частини першої статті 11 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та виносить нове розпорядження.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що у наведеному розпорядженні № 36-КР-1-Е від 18.04.2012 міститься застереження про встановлену пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» відповідальність юридичної особи за невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, про право юридичної особи оскаржити розпорядження до суду у порядку, встановленому законодавством.

Також, у розпорядженні зазначено, що до спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, таке розпорядження може бути переглянуто або термін виконання розпорядження може бути продовжено, за письмовим клопотанням порушника, уповноваженою особою, якою винесено розпорядження.

Не приймаються до уваги судовою колегією доводи апеляційної скарги стосовно відсутності порушення з боку позивача вимог пункту 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» щодо не приведення внутрішніх положень товариства до вимог чинного законодавства, оскільки до винесення постанови про накладання санкцій від 19.11.2012 № 324-КР-1-Е позивач не скористався правом оскарження розпорядження № 36-КР-1-Е про усунення порушення законодавства про цінні папери від 18.04.2012 або продовження терміну виконання вказаного розпорядження.

Оцінюючи дії Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач при винесенні розпорядження № 36-КР-1-Е від 18.04.2012 та постанови від 19.11.2012 № 324-КР-1-Е діяв відповідно до наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ленінське хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 у справі № 2а-13343/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко