Постанова

від 05.02.2013 по справі 1170/2а-4411/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4411/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Алєйніка М.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Відділ капітального будівництва - 1» до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Відділ капітального будівництва - 1» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000341520 від 18.04.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем винесено, як ну думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочину, укладеного позивачем з приватним підприємством «Одеська будівельна компанія».

Позивач зазначає, що КП «Відділ капітального будівництва -1» 10.02.2011 р. уклало з ПП «Одеська будівельна компанія» договір субпідряду, за результатами виконання якого ПП «Одеська будівельна компанія» виписало податкову накладну № 20 від 02.03.2011 р., на підставі якої позивачем правомірно задекларовано податковий кредит.

Однак, відповідачем при проведенні перевірки необґрунтовано не взято до уваги надані позивачем первинні документи по господарським операціям з ПП «Одеська будівельна компанія», в результаті чого податковим органом було прийняте незаконне податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, зазначав, що незважаючи на розірвання договору субпідряду з ПП «Одеська будівельна компанія», господарська операція з підприємством реально відбулась, ПП «Одеська будівельна компанія» виконало частину обумовлених договором робіт, тому позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми по операціям з ПП «Одеська будівельна компанія», відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Крім того, представник позивача зазначав, що погодився на дану угоду, оскільки підприємство виступало як генеральний підрядник ПАТ «Одеська ТЕЦ». Позивач з ПАТ «Одеська ТЕЦ» обговорювались питання великого обсягу будівельних робіт, проте, як зазначив представник позивача, в зв'язку зі зміною керівництва НАК «Нафтогаз України» договори по генпідряду так і не були укладені.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, яка надана представнику позивача Алєйніку М.В. для передачі податковому органу (а.с. 51).

Крім того, текст повістки надсилався відповідачеві електронною поштою на адресу, зазначену у Єдиній базі електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень у порядку, передбаченому статтею 38 КАС України.

Разом з тим, на протязі строку, передбаченого частиною першою статті 38 КАС України відповідачем підтвердження отримання судової повістки суду не надано, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

За приписами частини першої статті 38 КАС України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, проте у судове засідання не прибув без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття.

Крім того, відповідач, зважаючи на встановлений Кодексом адміністративного судочинства України обов'язок довести правомірність свого рішення, заперечень проти позову суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд вирішив розгляд справи не відкладати та здійснити за відсутності представника відповідача.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 10 лютого 2013 року, про що повідомлено присутнім сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Відділ капітального будівництва - 1» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 21.09.2005 року Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської ї області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7). Відомості щодо підприємства внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Долинська МДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Державним податковим ревізором - інспектором Долинської МДПІ 02.04.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 02.04.2012 року № 330/1520/33464409 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки комунального підприємства «Відділ капітального будівництва 1» (код ЄДРПОУ 33464409) з правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» (код за ЄДРПОУ 34319643) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011» (далі - акт перевірки, а.с. 10 - 17).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем абзацу 6 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за березень 2011 року зменшується сума податкового кредиту на 14688 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 18.04.2012 року № 0000341520, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 22032,00 грн., у тому числі за основним платежем - 14688,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7344,00 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с. 15).

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС від 18.04.2012 року № 0000341520 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту розділу 3.1 акту перевірки суд вбачає, що відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2011 року по податковій накладній, виписаній ПП «Одеська будівельна компанія» з огляду на те, що відповідно до акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.03.2011 року № 296/23-513/34319643 зазначено про відсутність у підприємства торгівельних, складських приміщень, технічного персоналу та інші основні засоби.

Також, в акті перевірки зазначено про те, що у березні 2011 р. щодо ПП «Одеська будівельна компанія» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що на думку податкового органу унеможливлює провадження підприємством законної господарської діяльності та про не підтвердження відповідними актами прийняття підрядних робіт.

Зазначене, як на думку податкового органу, у взаємозв'язку з тим, що 04.03.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП «Одеська будівельна компанія», свідчить про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту 14688 грн. по правочинам з цим підприємством.

Такі висновки суд оцінює критично, оскільки вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій суб'єктів господарювання і є такими, що йдуть врозріз нормам Податкового кодексу України з наступних підстав.

Судом встановлено, 08.02.2011 року позивачем з ПАТ «Одеська ТЕЦ» укладено договір підряду № 57, відповідно до розділу 1 якого позивач зобов'язався виконати роботи по штукатурці стін по осям «Г» та « 9» у димососному відділенні КТЦ ПАТ «Одеська ТЕЦ», яка знаходиться по Церковній, 29 в м. Одеса. (а.с. 16,17).

Договірна вартість робіт по вказаному договору склала 299751,60 грн.

При цьому, пунктом 5.1.1 зазначеного договору позивачеві дозволено за погодженням з замовником залучати до проведення спеціальних робіт субпідрядні організації.

10.02.2011 року між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» укладено договір субпідряду № 10/02-2011 з виконання субпідрядних робіт по штукатурці стін по осям «Г» та « 9» у димососному відділенні КТЦ ПАТ «Одеська ТЕЦ», яка знаходиться по Церковній, 29 в м. Одеса (а.с. 18-19).

Договірна ціна робіт склала 296846,00 грн. При цьому позивачем проведено передоплату у розмірі 89053,80 грн. ( у тому числі 14842,30 грн. ПДВ).

Як зазначив представник позивача, що він має право на субпідрядних роботах завищувати вартість будівельних робіт, як генпідрядник до 4%. Різниця між сумами в договорі ген підряду та субпідряду становить 1%, а відтак, суд зазначає про наявність економічного інтересу при укладанні договору субпідряду.

За результатами виконання договору субпідряду ПП «Одеська будівельна компанія» виписано податкову накладну від 02.03.2011 року № 20 на суму 88126,97 грн. (у тому числі 14687,83 грн. ПДВ), яку позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року.

У судовому засіданні встановлено, що 16.03.2011 року між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» укладено додаткову угоду про розірвання договору субпідряду від 10.02.2011 року № 10/02-2011, якою, зокрема, визначено, що обов'язки по договору субпідряду, виконання яких почалось до моменту укладення додаткової угоди, виконані у повному обсязі, вартість виконаних робіт склала 88126,98 грн. (а.с. 20).

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та N КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

За змістом наведеного наказу, акт приймання виконаних будівельних робіт N КБ-2в складається договірними сторонами при виконання будівельних робіт. При цьому, у розумінні цього наказу будівельні роботи - це будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд.

У судовому засіданні встановлено, що за результатами виконання договору субпідряду позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» складено акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року форми № КБ-2в (а.с. 21-25) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 88126,97 форми КБ-3 (а.с. 21).

Про виконання договору субпідряду також свідчить акт звірки взаємних розрахунків 03.03.2011 року (а.с. 27).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Одеська будівельна компанія», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Діяльність позивача у сфері інжинірингу та архітектури підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8), тобто договір субпідряду № 10/02-2011 був укладений підприємством в межах своєї статутної господарської діяльності.

Реальне виконання позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» договору субпідряду підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, актами форми № КБ-2в та КБ-3, податковою накладною від 02.03.2011 року № 20, актом звірки взаємних розрахунків тощо), щодо форми та змісту яких у відповідача будь-яких зауважень не виникло.

Сума податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року 14687,83 грн. задекларована позивачем у встановленому законом порядку (а.с. 53 - 57).

Окрім того, в акті перевірки відповідач зазначає про відсутність у ПП «Одеська будівельна компанія» необхідних трудових ресурсів, проте одночасно зазначаючи при цьому, що у підприємства у 2010 році було зареєстровано 9 найманих працівників, що йде всупереч посиланням про неможливість виконання будівельних робіт (а.с. 12),

Також, на момент на момент виписки податкової накладної від 02.03.2011 року № 20 ПП «Одеська будівельна компанія» було зареєстроване платником ПДВ, про що також вказано в акті перевірки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за березень 2011 р. 14687,83 по господарським операціям з ПП «Одеська будівельна компанія».

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, не надав заперечень проти позову або інших відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» правочинів.

Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Таким чином, у разі недекларування (не сплати тощо) своїх податкових зобов'язань ПП «Одеська будівельна компанія», який був контрагентом позивача, позивач не може нести жодної відповідальності або мати інші негативні наслідки за додержанням податкової дисципліни таким контрагентом.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 220,32 грн., що підтверджується квитанцією № 9126558 від 21.12.2012 року на суму 32,19 грн. (а.с. 6), платіжним дорученням № 12 від 08.01.2013 року на суму 188,13 грн. (а.с. 38), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7, 17,94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов комунального підприємства «Відділ капітального будівництва-1» до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000341520 від 18.04.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14688 грн. - за основним платежем та 7344 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити комунальному підприємству «Відділ капітального будівництва-1» судовий збір в розмірі 220,32 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 220,32 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна