Рішення

від 12.02.2013 по справі 5011-30/13131-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/13131-2012 12.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ»

До Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Шумік Н.С. представник за довіреністю № б/н від 08.08.12.

Від відповідача: Колода Є.Г. представник за довіреністю № 5 від 08.01.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (далі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - відповідач) про:

- визнання правовідношення за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.06. такими, що припинились;

- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області прийняти майно з оренди від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» шляхом підписання акту приймання-передачі майна до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.06.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ним відповідачу направлено лист з повідомленням про згоду позивача про закінчення строку дії Договору оренди і з проханням підписати акт приймання-передачі майна, проте, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», відповідач порушив свої зобов'язання та належним чином не оформив акт приймання-передачі майна, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/13131-2012, розгляд справи було призначено на 16.10.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та поданим ним клопотанням, розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 13.11.12.

В судовому засіданні 13.11.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.11.12.

21.11.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в відзиві.

22.11.12. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 22.11.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.12.12.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.12. на підставі ст. 69 ГПК України, за заявою представника позивача продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

27.11.12. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.12.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відрядженні, справу № 5011-30/13131-2012 передано для розгляду судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.12. суддею Підченко Ю.О. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 15.01.13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.12.12., справу № 5011-30/13131-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку із закінченням відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та поданим ним клопотанням, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 31.01.13.

В судовому засіданні 31.01.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 12.02.13.

В судовому засіданні 12.02.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.13. проти позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/13131-2012.

В судовому засіданні 12.02.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.06. між відповідачем (далі - Орендодавець) та позивачем (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 431 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно 2,996 км залізничної дороги (далі - майно), розміщене за адресою: Київська область, Рокитянський район, с. Бушево, вул. Гранітна, 1.

Відповідно до п. 10.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 24.12.08.), строк його дії становив з 01.01.07. до 30.12.09.

Як вбачається з матеріалів справи, стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, строк дії Договору за відсутності заяв сторін про його припинення, продовжувався до 30.12.10., 30.12.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ним відповідачу направлено лист з повідомленням про згоду позивача про закінчення строку дії Договору оренди і з проханням підписати акт приймання-передачі майна, проте, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», відповідач порушив свої зобов'язання та належним чином не оформив акт приймання-передачі майна, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той де самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищевказана стаття також кореспондується зі статтею 764 ЦК України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п. 10.6 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 24.12.08.), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача 20.12.11. було направлено лист № 19/12-1юр від 19.12.11. (отримано відповідачем 21.12.11. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення) з повідомленням про згоду позивача про закінчення строку дії Договору з 01.01.12. та висловлено прохання підписати акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Вказаний акт направлено відповідачу додатком до зазначеного листа.

Крім того, 11.01.12. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 10/01-1юр від 10.01.12. з повторним повідомленням про закінчення строку дії Договору та проханням підписати акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Посилання відповідача на те, що п. 10.6 Договору встановлюється обов'язок заінтересованої у припинення дії Договору сторони подати (надіслати) відповідну заяву іншій стороні лише протягом одного місяця саме після закінчення строку чинності Договору, не приймається судом з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

З даної статті вбачається, що строк звернення з такою заявою не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі дії не суперечать вказаному закону та узгоджується з іншими нормативно-правовими актами (правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 27.01.09. у справі № 51/17)

При цьому, пункт 12 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 25.05.00. № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.02. № 04-5/609, передбачає, що у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає вимогу щодо змісту такої заяви, а саме, що така заява повинна містити вимогу щодо припинення договору після закінчення його строку.

Суд дає оцінку листам позивача № 19/12-1юр від 19.12.11. та № 10/01-1юр від 10.01.12. та відзначає, що ними позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії Договору в грудні 2011 року і просив прийняти майно за актом. А отже листи Орендаря цілком можуть розглядатись як така заява.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства звернувся до відповідача з відповідними заявами про закінчення строку дії Договору та з пропозицією прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна..

Крім того, як зазначалось раніше, стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 764 ЦК України встановлює, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття може бути застосована тільки до договорів найму з визначеним строком користування майном. ЦК України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

При цьому пріоритетним критерієм при вирішенні питання пролонгації договору оренди є перш за все відсутність заперечення орендодавця.

Проте, листами № 13-14-2348 від 14.09.11. та № 13-14-2974 від 03.11.11. відповідач повідомив позивача про втрату останнім переважного права (після закінчення терміну дії Договору) на укладення його на новий термін.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист відповідача № 13-14-757 від 19.03.12., в якому Орендодавцем Орендареві вказано на необхідність з'явитися позивачу 26.03.12. о 10 годині для передачі майна за Договором.

За твердженням позивача, відповідач свого повноважного представника на вказану дату та годину для підписання акту не направив, про що Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» було складено акт № б/н від 26.03.12. Вказане відповідачем не спростовано.

Посилання позивача на непридатність майна для використання не приймається судом, оскільки вказане не є предметом розгляду даної справи. Крім того, приймаючи майно в оренду позивач не мав претензій щодо його недоукомплектованості та непридатності для використання.

Далі, відповідач посилається на неможливість одностороннього розірвання спірного Договору.

Проте, вказані доводи не можуть бути прийняті судом як належні з огляду на викладене нижче.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст. 763 ЦК України).

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Пунктом 10.8 Договору сторонами погоджено, що чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом, строк дії спірного договору закінчився 31.12.11. На противагу твердженням відповідача його не було розірвано.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є припинення правовідношення (припинення господарських правовідносин).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутств орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю Орендар повертає Майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Сторонами в п. 2.5 Договору погоджено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом Договору, та отримання документа (акта), про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання (постанова Верховного суду України від 20.03.12. № 1/5005/5719/2011.).

Отже, виконання вимоги прийняти майно з оренди і оформити її відповідним документом (актом) відповідає вимогам чинного законодавства , зокрема. Способам захисту права, передбаченим ст. 16 та ч. 2 ст. 795 ЦК України (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.05.12. № 01-06/658/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.11. № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, як не спростовано доводів позивача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (09643, Київська область, Рокитянський район, с. Бушеві, вул. Гранітна, 1; ідентифікаційний код 33801194) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 19028107) за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.06.

3. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 19028107) прийняти майно з оренди від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (09643, Київська область, Рокитянський район, с. Бушеві, вул. Гранітна, 1; ідентифікаційний код 33801194) шляхом підписання акту приймання-передачі майна до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.06.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 19028107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (09643, Київська область, Рокитянський район, с. Бушеві, вул. Гранітна, 1; ідентифікаційний код 33801194) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.02.13.

Суддя Т.М. Ващенко