Рішення

від 14.02.2013 по справі 913/23/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.13 Справа № 913/23/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", м. Миронівка Київської області в особі Луганської філії ПАТ "Миронівський хлібопродукт", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Техностандарт", м. Луганськ

про стягнення 24348 грн. 39 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Шаповалова С.Л., за довіреністю від 06.12.12 № 133/Д;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 19275 грн. 14 коп. боргу, 3954 грн. 00 коп. вартості тари, 932 грн. 42 коп. пені, 186 грн. 83 коп. 3 % річних за договором поставки від 31.05.12 № 292 (з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог у поясненнях на відзив за листом від 14.02.13).

Згідно зі ст. 2-1 ГПК України 21.01.12 за даною справою був проведений перерозподіл в автоматизованій системі документообігу суду у зв'язку з перебуванням судді Лазненко Л.Л. на лікарняному, тому справу № 913/23/13-г передана на розгляд судді Зюбановій Н.М.

У відповідності до п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі зміни складу суду перебіг строку вирішення спору починається спочатку .

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 29.01.13 проти задоволення позову заперечує з посиланням на відсутність вимоги про повернення зворотної тари та вимоги про сплату боргу у порядку ст. 530 ЦК України.

У судове засідання відповідач не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, яке судом задоволено.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, між Приватним підприємством "Техностандарт" /відповідачем/ та Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" /позивачем/ було укладено договір поставки від 31.05.12 № 292 з додатками № 1 та № 3 та протоколом розбіжностей, за умовами яких позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти товари у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, а відповідач - приймати їх та оплачувати у порядку, визначеному у додатках до цього договору згідно умов п. 2.3 останнього.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань по поставці товару відповідачу на загальну суму 24670 грн. 27 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, товаро-транспортними накладними №№ ЛУ 0358120, 0358124, 0358155, 0358156, 0358158, 0358159, 0358161 від 07.06.12 , № 0362216 від 16.06.12 , №№ 0364001, 0364002, 0364003, 0364024, 0364028, 0364030, 0364420 від 21.06.12 , №№ 0364791, 0364855 від 22.06.12, № 0365503 від 24.06.12 , №№ 0366664, 0366665 від 27.06.12 , №№ 0367206, 0367263, 0367266, 0367268, 0367269, 0367270, 0367271, 0367273, 0367274 від 28.06.12 , №№ 0369448 від 04.07.12, №№ 0369832, 0369835, 0369838 від 05.07.12 , які зазначені в уточненому розрахунку ціни позову та додані до справи, з належними відмітками осіб про одержання товару, підписи яких засвідчені печатками.

Крім цього, сторонами підписані акти прийому-передачі товару за кожною з даних накладних, які теж додані до справи.

Як було встановлено при розгляді справи, повну оплату товару відповідачем не було проведено у встановлений договором строк, а лише на суму 5395 грн. 13 коп., тому позивач звернувся до суду за стягненням боргу у сумі 19275 грн. 14 коп.

Правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України. Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Щодо узгодження покупцем та постачальником строків оплати товару, то вони визначені у Додатку № 1 до договору поставки (арк. справи 28-29), який підписаний сторонами, зокрема, у 7 та 14 банківських днів з моменту поставки, які настали на день звернення позивача з позовом.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті боргу за отриманий товар, тому суд встановлює факт прострочення його сплати на суму 19275 грн. 14 коп ., що дає підстави для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановленої законом.

За уточненим розрахунком позивача ним заявлено до стягнення 186 грн. 83 коп. 3 % річних (за період прострочки з 29.06.12 по 05.11.12), які є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені за кожен день прострочення передбачена сторонами п. 7.3 договору у редакції протоколу розбіжностей в розмірі 0,3% від суми заборгованості. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ

Тому позивачем обгрунтовано заявлені вимоги по пені у сумі 932 грн. 42 коп. за період з 29.06.12 по 04.11.12, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка підлягає до стягнення.

Щодо вимог по стягненню вартості зворотної тари у сумі 3954 грн. 00 коп., то вони регулюються умовами підписаного сторонами Додатку № 3 до договору поставки від 31.05.12 № 292, а саме: вся тара є зворотною та заставна вартість полімерного ящика вагою 1,8 кг складає 45 грн. без ПДВ, а полімерного ящика вагою 1,26 кг - 35 грн. без ПДВ; ліміт залишку зворотної тари складає 67 ящиків вагою 1,8 кг та 9 ящиків - вагою 1,26 кг.

У розрахунку ціни позову за даними позивача у відповідача залишились неповернутими 67 ящиків вагою 1,8 кг (600*400*260 мм) та 8 ящиків вагою 1,26 кг (600*400*160 мм) за ціною 54 грн. 00 коп. та 42 грн. 00 коп. відповідно, що узгоджується з визначеною договором кількістю ліміту зворотної тари.

За умовами п. 7 Додатку № 3 до договору покупець зобов'язаний повернути всю кількість зворотної тари постачальнику не пізніше 3-ох робочих днів з моменту одержання від постачальника відповідної письмової вимоги про повернення тари.

Розрахунок заборгованості по тарі позивач надіслав відповідачу 05.12.12, що підтверджено описом вкладення, за адресою: м. Луганськ, вул. Гражданська, б. 7, який зазначений у договорі як фактична адреса ПП "Техностандарт".

Заперечуючи проти позову у цій частині, відповідач посилається на те, що не отримував вимогу про повернення тари та вказаний розрахунок, оскільки змінилася його юридична адреса. Однак, відповідач не повідомив про зміну своєї адреси позивача, який вправі вчинити прямий позов про дану вимогу, оскільки за умовами договору передбачено, що вся тара є зворотною.

За умовами п. 8 Додатку № 3 до договору вартість неповернутої тари підлягає оплаті покупцем за вартістю.

Відповідачем не надані докази сплати боргу та повернення тари, його заперечення про відсутність вимоги про сплату боргу за ст. 530 ЦК України спростовуються змістом п. 1 Додатку № 1 до договору поставки.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню на суми 19275 грн. 14 коп. боргу, 3954 грн. 00 коп. вартості тари, 932 грн. 42 коп. пені та 186 грн. 83 коп. 3 % річних з віднесенням на відповідача судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Техностандарт", м. Луганськ, вул. Советська, 40/503г, ідент. код 36255660 на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", Київська область, м. Миронівна, вул.. Елеваторна, буд. 1, ідент. код 25412361 в особі Луганської філії ПАТ "Миронівський хлібопродукт", м. Луганськ, вул. Комінтерну, 112ж, ідент. код 34374594 - 19275 грн. 14 коп. боргу, 3954 грн. 00 коп. вартості тари, 932 грн. 42 коп. пені та 186 грн. 83 коп. 3 % річних та 1608 грн. 83 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписане 19.02.13.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова