Постанова

від 16.01.2013 по справі 2а/1270/10042/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10042/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Носковій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10.08.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0009202200 від 10.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Стахановмаш" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.08.2012 року №0009302201, від 10.08.2012 року №0009202200.

В обґрунтування позовних вимог послався на наступне. У період з 16 липня 2012 року по 20 липня 2012 року Стаханівською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області (далі - Відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» (далі - Позивач). За результатами перевірки було складено акт № 99/22-35664048 від 27 липня 2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш», код ЄДРПОУ 35664048, з питання правомірності нарахування податку на прибуток та додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року по взаємовідносинам з ПП «У.Б.Г.Е», код за ЄДРПОУ 31688608».

10 серпня 2012 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року, згідно якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42 639,00 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69 495,00 гривень та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 374,00 гривень.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями 17 серпня 2012 позивач надіслав на адресу Державної податкової адміністрації в Луганській області скаргу за вих. № 990 про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року та скаргу за вих. № 991 від 17 серпня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року.

12 жовтня 2012 року TOB «Завод Стахановмаш» отримало від Державної податкової служби у Луганській області рішення за вих. № 16564/10-408 від 10 жовтня 2012 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року залишені без змін, а скарга TOB «Завод Стахановмаш» без задоволення.

19 жовтня 2012 року TOB «Завод Стахановмаш» було подано на адресу Державної податкової служби України повторну скаргу за вих. № 1175 від 18 жовтня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року та повторну скаргу за вих. № 1176 від 18 жовтня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року.

21 листопада 2012 року позивач отримав від Державної податкової служби України рішення за вих. № 5108/0/61-12/10-2115 від 12 листопада 2012 року, згідно якої податкове повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

TOB «Завод Стахановмаш» не згодне з прийнятими Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 0009302201 від 10 серпня 2012 року, згідно якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42 639,00 гривень, та податковим повідомленням - рішенням № 0009202200 від 10 серпня 2012 року, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69 495,00 гривень та 17 374,00 гривень штрафні (фінансові) санкції та вважає, що ці податкові-повідомлення рішення суперечать вимогам чинного законодавства України з наступних підстав.

Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Завод Стахановмаш» у період з 16 липня 2012 року по 20 липня 2012 року проводилась Відповідачем відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу № 368 від 11.07.2012 року.

Позивач зазначає, що для проведення документальної позапланової перевірки за п.п, 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу, Стаханівська об'єднана державна податкова інспекція повинна мати факт ненадання платником податку пояснення та їх документального підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Однак, ані у наказі № 368 від 11.07.2012 року, ані у акті перевірки податкові органи не зазначають коли було надіслано на адресу ТОВ «Завод Стахановмаш» обов'язковий письмовий запит та не вказують, що ТОВ «Завод Стахановмаш» не було надано на цей запит відповіді чи пояснень.

Позивач вважає, що в порушення вимог статті 78 Податкового кодексу України «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» Відповідачем не було зазначені обставини для проведення документальної виїзної позапланової перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка податковими органами була проведена безпідставно.

Щодо взаємовідносин з приватним підприємством «У.Б.Г.Е.» ТОВ «Завод Стахановмаш» не згодне з висновками Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції що усі операції купівлі-продажу ПП «У.Б.Г.Е.» не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до «вигодабувача», яким, на думку відповідача є ТОВ «Завод Стахановмаш», через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Позивач, зазначив, що усі господарські операції, пов'язані з придбанням продукції у ПП «У.Б.Г.Е.» та подальшим використанням продукції у виробництві повністю відображені у даних податкового та бухгалтерського обліку (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, головна книга, журнали-оредри та картки рахунків, реєстри отриманих та придбаних податкових накладних з податку на додану вартість), TOB «Завод Стахановмаш» були сплачені податки та при укладанні договорів з ПП «У.Б.Г.Е.», дії сторін були направлені на реальне настання правових наслідків, котрі витікають з придбання-продажу продукції. Про це свідчать дані бухгалтерського та податкового обліку TOB «Завод Стахановмаш», дані щодо виписок банку про перерахування грошових коштів за придбану продукцію у ПП «У.Б.Г.Е.», дані щодо подальшого руху зазначеної продукції.

Позивач вважає, що ним не було допущено порушення п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України при проведені господарських операцій з ПП «У.Б.Г.Е.», так як усі проведені господарські операції здійснені на підставі наявних первинних документів, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнані на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення Позивачем витрат; право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникло при придбані товарів; дата виникнення права Позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту є датою списання коштів з банківського рахунка або датою отримання товарів; податковий кредит визначений виходячи з договірної вартості товарів.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42 639,00 гривень, та податкове повідомлення-рішенням № 0009202200 від 10 серпня 2012 року, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69 495,00 гривень та 17 374,00 гривень штрафні (фінансові) санкції.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, пояснивши, що висновки акту зроблені відповідно до норм діючого законодавства, а спірні повідомлення-рішення винесені правомірно (том 1, а.с.216-218).

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш», ід. код 35664048, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стаханівської міської ради 04.03.2008 за № 1 392 102 0000 001018 (том 1, а.с.18, 19).

Позивач перебуває на обліку в Стаханівській ОДПІ в Луганській області платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво від 01.01.2004 року №100158246 (арк. справи 20).

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Стаханівською ОДПІ: від 16.07.2012 року № 000368 старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю Стаханівської ОДПІ інспектором податкової служби ІІ рангу Дубенко І. О., від 16.07.2012 року № 000367 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Стаханівською ОДПІ радником податкової служби ІІІ рангу Бочарніковою Н. І., згідно із п.п.20.1.4 п.20.1, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказів Стаханівської ОДПІ від 11.07.2012 № 368, від 20.07.2012 № 408 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Завод Стахановмаш» з питання правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року по взаємовідносинам з ПП «У.Б.Г.Е», код за ЄДРПОУ 31688608.

Згідно запиту відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження від 25.06.2012 № 4131/10/22, у зв'язку з отриманням інформації від ДПІ в Жовтневому районі на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, від позивача відповідач просить надати у 10 денний термін пояснення та їх документальне підтвердження з питання взаємовідносин з підприємством постачальником ПП «У.Б.Г.Е.» за період лютий-квітень 2012 року. На запиті зазначено, що запит отриманий позивачем 25.06.2012 (том 1, а.с.221).

За результатами перевірки ТОВ «Завод Стахановмаш» відповідачем було складено акт №99/22-35664048 від 27 липня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш», з питання правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року по взаємовідносинам з ПП «У.Б.Г.Е»» (том 1, а.с.26-52).

В зазначеному акті зроблено висновок про те, що позивачем було порушено вимоги:

- п.п.138.1.1, п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2012 року на суму 72100 грн.;

- п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в травні 2012 року на 42 639 грн.;

- вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 69 495 грн., у тому числі за квітень 2012 року на 22217 грн., травень 2012 року на 47278 грн. (том 1, а.с.52).

Не погодившись з висновками акту 27 липня 2012 року №99/22-35664048 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки, позивач 02.08.2012 подав відповідачу заперечення на нього (том 1, а.с.53-56). Заперечення були розглянуті відповідачем, про що позивачу надано відповідь № 5864/10/22 від 14.08.2012, з якої вбачається, що відповідач визнав висновки акту перевірки правомірними, а вказані позивачем заперечення суперечать нормам чинного законодавства України та не підлягають задоволенню (том 1, а.с.57-58).

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 27 липня 2012 року №99/22-35664048 Стаханівською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42 639,00 гривень, та податкове повідомлення-рішенням № 0009202200 від 10 серпня 2012 року, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69 495,00 гривень та 17 374,00 гривень штрафні (фінансові) санкції (том 1, а.с.59, 60).

З матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2012 позивач надіслав на адресу Державної податкової адміністрації в Луганській області скаргу за вих. № 990 про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року та скаргу за вих. № 991 від 17 серпня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року.

12 жовтня 2012 року TOB «Завод Стахановмаш» отримало від Державної податкової служби у Луганській області рішення за вих. № 16564/10-408 від 10 жовтня 2012 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року залишені без змін, а скарга TOB «Завод Стахановмаш» без задоволення.

19 жовтня 2012 року TOB «Завод Стахановмаш» було подано на адресу Державної податкової служби України повторну скаргу за вих. № 1175 від 18 жовтня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року та повторну скаргу за вих. № 1176 від 18 жовтня 2012 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року.

21 листопада 2012 року позивач отримав від Державної податкової служби України рішення за вих. № 5108/0/61-12/10-2115 від 12 листопада 2012 року, згідно якої податкове повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0009202200 від 10 серпня 2012 року залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що складене на підставі акту перевірки від 27 липня 2012 року №99/22-35664048 податкові повідомлення-рішення № 0009302201 від 10 серпня 2012 року та № 0009202200 від 10 серпня 2012 року підлягає скасуванню як протиправні з огляду на таке.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що Стаханівською ОДПІ на адресу TOB «Завод Стахановмаш» було направлено лист від 25.06.2012 № 4131/10/22 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ПП «У.Б.Г.Е.», який було отримано 25.06.2012 заступником бухгалтера Шевченко С. А., що підтверджується його підписом (том 1, а.с. 221).

Оскільки на вказаний лист позивач не надав пояснень, 11.07.2012 Стаханівською ОДПІ було видано наказ № 386 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Завод Стахановмаш» з питання правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 по взаємовідносинам з ПП «У.Б.Г.Е.», який було отримано головним бухгалтером підприємства 16.07.2012р. (том 1, а.с. 219).

Із зазначеного випливає, що відповідачем було правомірно проведено позапланову документальну виїзну перевірку, оскільки відповідач діяв на підставі наказу Стаханівської ОДПІ № 386 від 11.07.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Завод Стахановмаш» з питання правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 по взаємовідносинам з ПП «У.Б.Г.Е.» з урахуванням не надання позивачем відповіді на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що між позивачем - замовник та ПП «У.Б.Г.Е.» - виконавець було укладено договір виготовлення продукції №36612 від 03.01.2012, згідно умов якого виконавець зобов'язується виготовити, а замовник прийняти та оплатити на умовах цього договору готову продукцію, перелік, вартість, кількість, термін виготовлення якої наведений у специфікаціях до цього договору (том 1, а.с.103-104).

На виконання умов зазначеного договору позивачем було придбано продукцію протягом перевіряємого періоду, що підтверджується долученими до матеріалів справи специфікаціями №1, №2, №5, №6, №7 (том 1, а.с.105, 106, 109, 110, 111), додатковими угодами до №2 та №3 до договору №36612 від 03.01.2012 (том 1, а.с.107, 108), податковими накладними (том 1, а.с.112, 113, 126, 132), видатковою накладною (том 1, а.с.127), рахунком на сплату (том 1, а.с.128), накладною вимогою (том 1, а.с.129), довідкою - розрахунком (том 1, а.с.130), звітом виробництва за зміну (том 1, а.с.131).

27.12.2011 між позивачем - продавець та ТОВ «Трансексім» - покупець укладено договір №328111 на придбання сировинних, паливо - енергетичних чи матеріально - технічних ресурсів, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором (том 1, а.с.114-116).

На виконання умов зазначеного договору позивачем була здійснена поставка продукції на адресу ТОВ «Трансексім», що підтверджується долученими до матеріалів справи накладною вимогою, довідкою - розрахунком, звітом виробництва за зміну, видатковою накладною, довіреністю, податковими накладними, рахунком на сплату (том 1, а.с.117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125).

14 жовтня 2011 року між позивачем - комітент та ТОВ «Торговий дім «Стахановмаш» - комісіонер укладено договір комісії №28211, за умовами якого комісіонер зобов'язується по дорученню комітента за оплату здійснити угоду від свого імені та за рахунок комітента по продажу товару на експорт, вказаного у додатках (специфікаціях), які є не від'ємною частиною цього договору (том 1, а.с.133-137).

На виконання умов цього договору позивачем здійснена реалізація продукції ТОВ «Торговий дім «Стахановмаш», що підтверджується долученими до матеріалів справи специфікацією №1, актом здачі приймання робіт, видатковою накладною, довіреністю, митними деклараціями, накладною вимогою, довідками - розрахунками, звітом за виробництва за зміну, товаро - транспортною накладною, (том 1, а.с.138-139, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

В судовому засіданні було встановлено, що на момент укладення договору між позивачем та ПП «У.Б.Г.Е.» дані підприємства значилися зареєстрованими в єдиному Реєстрі підприємств та організацій України і знаходилися на обліку платників податків в органах Державної податкової служби, що свідчить про здатність цих суб'єктів господарювання здійснювати свої цивільні права і обов'язки через свої органи, що діяли на підставі засновницьких документів.

Посилання відповідача на те, що правочини між позивачем та ПП «У.Б.Г.Е.» здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним - не знайшло свого підтвердження у наданих до матеріалів справи доказах.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Зазначимо, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, відсутні.

Здійснення господарських операцій між TOB «Завод Стахановмаш» з ПП «У.Б.Г.Е.» знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - договорами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, платіжними документами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на те, що у судовому засіданні були досліджені первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та ПП «У.Б.Г.Е.», судом встановлена правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту за перевіряємий період, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 16 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009302201 від 10.08.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0009202200 від 10.08.2012 року, задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0009302201 від 10.08.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42639 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0009202201 від 10.08.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Стахановмаш» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69495 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 17374 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь «Завод Стахановмаш» суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1295 грн. 08 коп. (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять гривень вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 21 січня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова