cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.13 Справа № 13/14/5022-523/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Марка Р.І.
суддів Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.
за участю представників
від прокуратури - Куцик В.Б.;
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Гудима В.П.;
від третьої особи - не з'явились,
розглянув матеріали апеляційної скарги Аграрного приватного підприємства "Золота Нива", б/н від 13.11.2012р. (вх. №598 від 29.11.2012р.)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012 року
у справі №13/14/5022-523/2012, суддя Стопник С.Г.
за позовом Прокурора Зборівського району в інтересах держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, м.Зборів, Тернопільська область
до Аграрного приватного підприємства "Золота Нива", с. Бзовиця, Зборівський район, Тернопільська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білоголівська сільська рада, с. Білоголови, Зборівський район, Тернопільська область
про вилучення з користування АПП "Золота Нива" самовільно зайнятої земельної ділянки площею 39,52 га, що розташована за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, та передати за належністю її користувачу - Зборівській районній державній адміністрації; стягнення 38803,98 грн. заподіяної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Представникам сторін, які прибули в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Заяв про відвід складу суду не поступало, клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не надходило.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012 року у справі № 13/14/5022-523/2012 вилучено з користування Аграрного приватного підприємства "Золота Нива" самовільно зайняту земельну ділянку площею 39,52 га, що розташована за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, та зобов'язано передати за належністю її користувачу - Зборівській районній державній адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільська область, код 24081100.
Стягнуто з Аграрного приватного підприємства "Золота Нива" (с.Бзовиця Зборівський район, Тернопільська область, код 30812203):
- в користь держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, код 24081100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 38 803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заподіяної шкоди;
- в доход державного бюджету (одержувач коштів - УДКСУ м. Тернопіль 22030001; код ЄДРПОУ одержувача - 37977726; номер рахунку - 31217206783002; назва банку одержувача - ГУДКСУ у Тернопільській області; МФО банку одержувача - 838012; код ЄДРПОУ суду - 03500022; код класифікації доходу - 22030001; призначення платежу - "Судовий збір", Код 03500022, Пункти 2.1, 2.2") - 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2012р. (про виправлення описки) не змінюючи суті, внесено виправлення в підпункт 1 п.3 резолютивної частини рішення суду від 20.08.2012р. та наказ від 05.09.2012р. щодо стягнення 38 803,98 грн. заподіяної шкоди, а саме: замість "- в користь держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, код 24081100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 38803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заподіяної шкоди" вважати: "- в доход місцевого бюджету Білоголівської сільської ради, (с. Білоголови, Зборівський район, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04392451), код бюджетної класифікації 24062100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 38803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заподіяної шкоди".
Не погоджуючись з даним рішенням та ухвалою суду, Аграрне приватне підприємство "Золота Нива" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012 року та ухвалу від 26.10.2012р. у справі № 13/14/5022-523/2012 скасувати, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що в матеріалах справи наявне розпорядження Зборівської РДА від 17.08.2012р., яким відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання спірної земельної ділянки в оренду. Відтак, на переконання скаржника, він не використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї. Позивач не довів факт заподіяння відповідачем шкоди в заявленій до стягнення сумі. Крім того, судом першої інстанції винесено рішення з врахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог, яка подана останнім з порушенням норм ст. 56 ГПК України; суд не розглянув п. 3 прохальної частини позовної заяви щодо стягнення з відповідача державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу; ухвалою про виправлення описки суд змінив процесуальний статус сторін.
Вказані обставини, на переконання скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 29.11.2012р. справу за №13/14/5022-523/2012 розподілено до розгляду судді -доповідачу Марку Р.І.
Розпорядженням в.о. голови суду від 30.11.2012р. у склад колегії для розгляду справи №13/14/5022-523/2012, введено суддів Кравчук Н.М. та Малех І.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. Аграрному приватному підприємству "Золота Нива" відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012р. та на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2012р. у даній справі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.12.2012р.
На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2012р. прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржувані рішення та ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. розгляд апеляційної скарги Аграрного приватного підприємства "Золота Нива" відкладено на 21.01.2013р.
Розпорядженням в.о. голови суду від 21.01.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Малех І.Б. введено суддю Бонк Т.Б.
В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених ч. 3 цієї статті.
21 січня 2013 року представник відповідача подав через канцелярію суду пояснення по справі, б/н від 20.01.2013р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. розгляд апеляційної скарги Аграрного приватного підприємства "Золота Нива" відкладено на 11.02.2013р.
В судовому засіданні представник скаржника та прокурор підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у запереченні на неї та висловили свої міркування з питань, що виникли у ході розгляду справи.
Позивач та третя особа вимоги ухвал суду в частині подання відзивів на апеляційну скаргу не виконали, участі представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що учасників судового процесу не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, їх своєчасно та належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
8 червня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Зборівському районі Власенко С.Г., відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проведено планову перевірку дотримання вимог земельного законодавства на землях запасу Білоголівської сільської ради Зборівського району.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 1 від 08.06.2011р., яким встановлено факт самовільного зайняття АПП "Золота Нива" земельної ділянки площею 39,52 га із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення), за межами населеного пункту, на території Білоголівської сільської ради, чим порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.
На підставі акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Зборівському районі 10.06.2011р. зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту села Білоголови), яка склала 38803,98 грн. На розрахунку зроблено відмітку головним спеціалістом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель про відправлення одного примірника даного розрахунку поштою АПП "Золота Нива" (а.с.9), однак, доказів надіслання суду не надано.
Розрахунок здійснено відповідно до формули розрахунку шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (у розрахунку вказано місце розташування земельної ділянки, функціональне використання земельної ділянки згідно земельно-кадастрової документації, категорія земель за основним цільовим призначенням, форма власності на землю, площа самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнт функціонального використання земель, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель).
У поясненнях до вищевказаного акта перевірки, а також у поясненнях, наданих 27.02.2012 р. прокурору Зборівського району, директор АПП "Золота Нива" факт використання вказаної земельної ділянки не заперечив, зазначивши, при цьому, що роботи на даній ділянці проведено для знищення спектру бур'янів, які розповсюджуються на орендовані землі, тим самим засмічуючи посів.
За результатами проведеної перевірки директору АПП "Золота Нива" 08.06.2011р. видано припис № 000236, яким зобов'язано в 30-денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства та повідомити про його виконання до 12.07.2011 р. Крім того, керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.06.2011р.).
11 липня 2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Зборівському районі Власенко С.Г. проведено перевірку АПП "Золота Нива" щодо виконання припису від 08.06.2011 року № 000236.
За результатами проведеної повторної перевірки директору АПП "Золота Нива" 11.07.2011р. видано припис № 000234, яким зобов'язано в 30-денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства та повідомити про його виконання до 11.08.2011р., також керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП - накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (постанова про накладення адміністративного стягнення від 11.08.2011р.).
2 серпня 2011р. складено протокол № 000093 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що відповідач, в особі директора Шнуровського І.З., самовільно використовує земельну ділянку площею 39,52 га із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення), за межами населеного пункту, на території Білоголівської сільської ради, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України та повідомлено Шнуровського І.З. про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 211 Земельного кодексу України (а.с.16).
Постановою від 11.08.2011р. про накладення адміністративного стягнення, Шнуровського І.З. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.17).
25 серпня 2011р. Управлінням держкомзему складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено факт невиконання відповідачем повторного припису № 000234 від 11.07.2011р. про звільнення земельної ділянки площею 39,52 га із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення), за межами населеного пункту, на території Білоголівської сільської ради.
27 жовтня 2011р. Головне управління держкомзему у Тернопільській області звернулось до Зборівської райдержадміністрації з клопотанням про вжиття заходів по усуненню АПП "Золота Нива" виявленого порушення земельного законодавства.
В червні 2012р. прокурор звернувся з позовом у даній справі.
Задовольняючи позов, місцевий суд зазначив, що факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем підтверджується матеріалами справи: актом обстеження земельної ділянки від 08.06.2011р., актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.06.2011р., актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.07.2011р., приписами від 08.06.2011р. та від 11.07.2011р., протоколами про адміністративне правопорушення від 08.06.2011р. та від 02.08.2011р., а також постановами про накладення адміністративного стягнення від 08.06.2011р. та від 11.08.2011р.
Відтак, оскільки відповідачем не надано суду будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності чи право користування земельною ділянкою, площею 39,52 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Білоголівської сільської ради, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги прокурора.
Судова колегія погоджується з доводами прокурора та з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, однак вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012 року у справі №13/14/5022-523/2012 слід змінити, з огляду на наступне.
В червні 2012р. прокурор Зборівського району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Білоголівської сільської ради, с. Білоголови, Зборівський район, Тернопільська область, до Аграрного приватного підприємства "Золота Нива", с. Бзовиця Зборівський район, Тернопільська область, про:
- зобов'язання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району площею 39,52 га за належністю Зборівській районній державній адміністрації;
- стягнення з відповідача в користь держави на користь Зборівської РДА 38803, 98 грн. заподіяної шкоди;
- стягнення з відповідача в користь держави державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5 липня 2012р. в судовому засіданні (згідно протоколу, а.с. 46) прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог № 1534 (а.с. 40), якою останній просив суд винести рішення, яким вилучити з користування АПП "Золота Нива" самовільно зайняту земельну ділянку площею 39,52 га, що розташована за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, та передати за належністю її користувачу - Зборівській районній державній адміністрації.
Місцевий господарський суд прийняв рішення з врахуванням вказаної заяви прокурора.
Відповідно до п. 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК (п.3.12. Постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази надіслання прокурором заяви про уточнення позовних вимог (фактично йдеться про зміну предмета позову) на адреси учасників судового процесу чи докази її безпосереднього вручення учасникам судового процесу під розписку - в матеріалах справи відсутні.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відтак, суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог від 5 липня 2012р. № 1534.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК.
З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції розглядає справу за первинно заявленими вимогами згідно позовної заяви прокурора № 1423 від 19.06.2012р. (а.с.2-4).
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з частиною першою ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки (постанова Верховного суду України від 22.11.2010 у справі №4/254-35/537).
Відповідачем не надано жодних правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, як і не надано доказів того, що він цю ділянку не використовує або, що ця ділянка використовується іншою особою.
Відтак, твердження скаржника про правомірність використання ним земельної ділянки, з покликанням при цьому на Розпорядження голови Зборівської РДА № 487 від 17.08.2011р., є безпідставними, оскільки згідно вказаного розпорядження Шнуровському І.З. лише надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 45 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу на території Білоголівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до листа Управління держкомзему у Зборівському районі Тернопільської області від 07.05.2012р. (а.с.25) Шнуровський І.З. не звертався в Управління щодо виготовлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.
З врахуванням викладеного, позов прокурора про зобов'язання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району площею 39,52 га, є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Висновок ж суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка підлягає вилученню у відповідача, є безпідставним, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених статтею 151 Земельного кодексу.
Тобто, вилученню підлягають тільки ті земельні ділянки, які надані у постійне користування.
В даному ж випадку має місце факт самовільного зайняття АПП «Золота нива» земельної ділянки, без наявності у останнього правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до даних правовідносин норм ст. 149 ЗК України, є безпідставним.
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Приписами ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, доказування відсутності вини в заподіянні шкоди державі покладено на особу, яка її завдала.
Відповідач не надав суду доказів того, що ним своєчасно розроблено технічну документацію на спірну земельну ділянку та подано її на затвердження місцевої влади, а остання несвоєчасно їх розглянула; платіжні документи, які б свідчили про те, що користування землею ним оплачено; докази оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, завданої відповідачем.
Згідно ж з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Судом встановлено, що факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується наявними в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актами обстеження земельної ділянки, приписами про усунення правопорушень, протоколами про адміністративне правопорушення та постановою про адміністративне правопорушення.
Відповідно ж до розрахунку, проведеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Зборівському районі 10.06.2011р. зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту села Білоголови), яка склала 38803,98 грн.
Вказаний розрахунок перевірений головним спеціалістом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель. Тобто, правильність розрахунку розміру шкоди було перевірено спеціально уповноваженим вищестоящим органом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав про стягнення з відповідача в доход державного бюджету шкоди в сумі 38 803, 98 грн.
Посилання скаржника на те, зокрема, що ухвалою суду від 26.10.2012р. суд змінив процесуальний статус третьої особи на позивача (кошти стягнуто на користь третьої особи), є безпідставними, з огляду на наступне.
Як було зазначено в описовій частині постанови, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2012 року з АПП "Золота Нива" (с.Бзовиця Зборівський район, Тернопільська область, код 30812203) в користь держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, код 24081100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - вирішено стягнути 38 803 грн. 98 коп. заподіяної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2012р. (про виправлення описки) не змінюючи суті, внесено виправлення в підпункт 1 п.3 резолютивної частини рішення суду від 20.08.2012р., а саме: замість "- в користь держави в особі Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область, код 24081100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 38803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заподіяної шкоди" вважати: "- в доход місцевого бюджету Білоголівської сільської ради, (с. Білоголови, Зборівський район, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04392451), код бюджетної класифікації 24062100, р/р 33118331700240 ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 38803 (тридцять вісім тисяч вісімсот три) грн. 98 коп. заподіяної шкоди".
Вказана ухвала місцевим господарським судом прийнята на підставі заяви прокурора про виправлення описки, поданої в порядку вимог ст. 89 ГПК України.
У вказаній заяві прокурор просив суд виправити описки, допущені в резолютивній частині рішення та в наказі щодо коду бюджетної класифікації.
Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладено на органи прокуратури України.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом власності українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
В даному випадку, спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, і повноваження щодо її передачі у власність чи користування громадян та юридичних осіб, відноситься до повноважень Зборівської РДА.
На думку прокурора і це встановлено судом, самовільне зайняття відповідачем , земельної ділянки порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.
Однією ж з позовних вимог (предметом позову) є стягнення шкоди в доход держави. Тобто, незалежно від коду бюджетної класифікації, шкода у будь-якому випадку стягується в доход держави, і, зі зміною, у цьому випадку, коду бюджетної класифікації (коду економічної класифікації доходів до спеціального бюджету сільської ради) не відбулось зміни предмета позову як і не відбулось зміни процесуального статусу учасників судового процесу.
Відтак, доводи відповідача про те, що прокурором не вірно визначено особу в інтересах якої мав би подаватись позов, оскільки спірна земельна ділянка, яку він самовільно зайняв знаходиться на території Білоголівської сільської ради, є безпідставними, оскільки функції у спірних правовідносинах згідно чинного законодавства делеговані саме Зборівській районній державній адміністрації.
З наведеного в сукупності вбачається, що місцевий господарський правомірно визнав обґрунтованими доводи прокурора про безпідставне зайняття відповідачем земельної ділянки, однак з врахуванням того, що рішення суду в частині вилучення земельної ділянки з користування відповідача прийняте з порушенням норм процесуального та з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія вважає за доцільне змінити рішення в цій частині, виклавши пункт другий резолютивної частини судового рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Аграрне приватне підприємство "Золота Нива" (с. Бзовиця Зборівський район, Тернопільська область, код 30812203) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за межами нанесеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, площею 39, 52 га.». В решті судове рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.12 р. у справі № №13/14/5022-523/2012 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини судового рішення у наступній редакції: «Зобов'язати Аграрне приватне підприємство "Золота Нива" (с. Бзовиця Зборівський район, Тернопільська область, код 30812203) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за межами нанесеного пункту на території Білоголівської сільської ради Зборівського району, площею 39, 52 га.».
3. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.12 р. у справі № №13/14/5022-523/2012 залишити без змін.
4. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
5. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повна постанова складена 18 лютого 2013р.
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2013 |
Оприлюднено | 20.02.2013 |
Номер документу | 29411261 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні