Рішення

від 12.02.2013 по справі 5019/1969/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2013 р. Справа № 5019/1969/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Прокопюк І.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса, від імені якого діє відділення № 333 АТ «Імексбанк» у м. Рівне, м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне», м. Рівне

про стягнення коштів.

за участю представників:

від позивача - Ігнацевич І.І. - представник;

від відповідача - не з'явився.

Присутньому у судовому засіданні представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне» про стягнення коштів.

Ухвалами суду від 15.01.2013р. та 29.01.2013р. з метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 29.01.2013р. та 12.02.2013р. відповідно.

29 січня 2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву № 51 від 28.01.2013 р. (вхідний номер канцелярії 01-07/1058/13/1063) про уточнення позовних вимог (а саме, просить стягнути з ТзОВ "Трініті-Рівне" заборгованість по сумі основного боргу - 702 503,81 грн., що еквівалентно 87 889,88 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 91 826,78 грн., що еквівалентно 11 488,40 доларів США та пеню 33 419, 40 грн.) та надання додаткових документів: розрахунку кредитної заборгованості ТзОВ "Трініті-Рівне" перед АТ "ІМЕКСБАНК" станом на 21 листопада 2012 р.; виписки про операції по рахунках ТзОВ "Трініті-Рівне" за період з 27.04.2007 р. по 20.11.2012 р.; копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців по АТ "ІМЕКСБАНК" станом на 17.01.2013 р.; копії витягу Головного управління статистики в Рівненській області № 05-3-05/57 від 28.01.2013 р. з ЄДРПОУ по ТзОВ "Трініті-Рівне" станом на 28.01.2013 р.

З огляду на те, що позивач у позовній заяві просить стягнути з ТзОВ «Трініті-Рівне» суму заборгованості по сумі основного боргу - 87 889,88 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом - 11 488,40 доларів США та пеню в розмірі 33 419 грн. 05 коп., господарський суд до подання позивачем вищезгаданої заяви (до 29.01.2013р.) не розпочав розгляд справи по суті, оскільки ухвалою господарського суду від 15.01.2013р. у цій справі розгляд справи у судовому засіданні було відкладено без безпосереднього переходу до розгляду позовних вимог, про що зазначено в протоколі судового засідання, суд прийшов до висновку про прийняття вищезгаданої заяви до розгляду, яка по своїй суті є заявою про зміну предмета позову.

7 лютого 2013 року господарському суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2013р. надійшла копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне» до реєстру за станом 06.02.2013р.

Також, 11.02.2013р. від Виконавчого комітету Рівненської міської ради (державного реєстратора) на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2013р. надійшли довідка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне» до реєстру за станом 05.02.2013р.

11 лютого 2013 року господарському суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та надання додаткових документів вих.№ 94 від 11.02.2013р. з додатками (розрахунок пені по договору кредитної лінії № 089/07 від 27.04.2007р.).

Як вбачається з вищезгаданої заяви позивач зменшив розмір пені, яку просить стягнути з відповідача, а саме: з 33 419,55 грн. до 32 431,91 грн. за період з 26.06.2012р. по 20.11.2012р.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ч.4 ст.22 ГПК України, вказану заяву суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог і приймає її до розгляду.

Відповідно до відомостей, зазначених у довідці та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за станом на 05.02.2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне»: 33016, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Фабрична, будинок 12.

У відповідності з п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В судове засідання, призначене на 12.02.2013р., відповідач повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованої кореспонденції (листів, якими надіслано копії ухвал господарського суду про прийняття позовної заяви до розгляду, порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні повідомлялись належним чином; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2007р. між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне» (далі - Позичальник) укладено Договір кредитної лінії 089/07 (а.с.а.с. 8 - 9 далі по тексту рішення кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Кредитор відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі за текстом -"Кредит").

Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1 кредитного договору надання коштів буде здійснюватися траншами на умовах визначених цим Договором. Максимальний ліміт по кредитній лінії встановлюється в розмірі 126 000,00 (Сто двадцять шість тисяч доларів США 00 центів). Строк дії - 7 (сім) років. Відсоткова ставка - 14 (Чотирнадцять) відсотків річних. Основна сума заборгованості погашається згідно графіка погашення, Додаток №1. Кінцевий термін повернення заборгованості до 25 квітня 2014 року.

Під час дії кредитного договору до нього вносились зміни стосовно збільшення розміру відсоткової ставки, зокрема: Додатковою угодою № 1 від 07.05.2008р. (а.с.11) було збільшено розмір відсоткової ставки до 16 %.

Пунктом 1.2. кредитного договору сторони визначили, що кредитні кошти надаються Позичальнику на наступні цілі: придбання комерційного нерухомого майна в місті Рівне по вул. Фабричній, 12, проведення ремонту та інші поточні потреби.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено - у якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредитних коштів, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпечених заставою вимог Кредитора, укладено договір іпотеки № 089\07\1 від 27 квітня 2007 року.

Відповідно до п.п. 1.4. та 1.5. кредитного договору Позичальник гарантує, що для укладання цього Договору є всі належні повноваження керівника та дозволи інших органів управління Позичальника, а також Позичальник гарантує, що на момент підписання цього Договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього Договору (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), про які він не повідомив Кредитора.

Пунктом 2.1. кредитного договору сторони погодили, що Кредитор та Позичальник визначили, що видача Кредитних коштів проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку Позичальника № 1620631003700000 у філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівне на поточний валютний рахунок Позичальника у філії КБ „ІМЕКСБАНК" у м.Рівне. Видача кредиту проводиться після підписання Позичальником даного договору кредиту, оформлення договору іпотеки, а також інших договорів, що забезпечують повернення кредиту.

На виконання умов кредитного договору за період з 27.04.2007р. по 09.10.2007р. Позичальник фактично отримав в Банку 123 000, 00 доларів США Кредиту шляхом перерахування коштів на його поточний валютний рахунок, а саме 27.04.2007р. - 52000,00 доларів США, 04.05.2007р. - 27000,00 доларів США, 08.05.2007р. -35000,00 доларів США, 12.07.2007р. - 7200,00 доларів США. 09.10.2007р. - 1800,00 доларів США.

Виконання Банком взятих на себе зобов'язань за Договором кредитної лінії № 089/07 від 27 квітня 2007 року у повному обсязі підтверджується випискою про операції Позичальника по його рахунку №20631003700000.0 за період з 27.04.2007р. по 09.10.2007р. (а.с. 14).

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1 Договору кредитної лінії, додатку №1 до Договору кредитної лінії повернення кредиту та сплата відсотків за його користування проводиться Позичальником згідно встановленого договором графіку, який є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 10), згідно якого Позичальник зобов'язався щомісячно погашати кредит згідно графіку в сумі 1 500, 00 доларів США та нараховані відсотки до 10-го числа наступного місяця.

Так, відповідно до п. 2.8. Договору кредитної лінії № 089/07 від 27 квітня 2007 року, укладеного між Сторонами, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом у валюті, в якій наданий кредит за фактичну кількість днів в періоді. Сторони домовились, що сплата відсотків здійснюється у валюті, в якій наданий кредит на позичковий рахунок до 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.3.6. Договору кредитної лінії Позичальник зобов'язався протягом строку використання траншів по Кредиту сплачувати відсотки за їх використання в порядку, визначеному п.п. 2.8. - 2.10 Договору та, відповідно до п. 3.3.7., повертати Кредиторові у повному обсязі Транші по Кредиту зі сплатою винагороди Кредитору та можливими штрафними санкціями.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Проте, всупереч умовам кредитного договору, норм вищезазначеного законодавства України, Позичальник систематично порушував свої зобов'язання за Договором кредитної лінії по поверненню суми основного боргу та сплаті відсотків за користування кредитом.

Так, згідно графіку погашення кредиту (додаток №1 до Договору кредитної лінії) Боржник мав сплачувати кожний місяць 1 500, 00 доларів США основного боргу до 10-го числа місяця, починаючи з червня 2007 року. Проте, в порушення договірних зобов'язань, Боржник не здійснював обов'язкові платежі по погашенню основного боргу з 01.06.2007р. по 31.08.2007р, .з 01.05.2009р. по 31.07.2011р, з 01.09.2011р. по 31.12.2011р., з 01.02.2012р. по 21.11.2012р., з 01.01.2012р. по 21.11.2012р., не сплачував відсотків за користування кредитом, тобто порушив строки оплати обов'язкових платежів, встановлених пунктами 3.3.4., 3.3.6, 3.3.7. Договору кредитної лінії.

Таким чином, заборгованість Позичальника (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (заяви про зменшення позовних вимог) станом на 21.11.2012 року по Договору кредитної лінії складає:

- сума основної заборгованості - 702 503,81 грн., що еквівалентно 87 889,88 доларів США;

- відсотки за користування кредитом - 91826,78 грн., що еквівалентно 11 488,40 доларів США.

Зазначене вище, підтверджується розрахунком Банку (а.с. 68), який є арифметично вірним, також виписками по операціях по рахунку Позичальника № 20631003700000.0 (Том І а.с. а.с. 73 - 130., Том ІІ а.с. а.с. 1 - 316 )

Оскільки розмір вказаної заборгованості, нарахованої Банком, відповідає приписам законодавства та умовам договору, підтверджується матеріалами справи, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 702 503,81 грн., що еквівалентно 87 889,88 доларів США основної заборгованості та 91826,78 грн., що еквівалентно 11 488,40 доларів США відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також Позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені, нарахованої згідно умов Договору кредитної лінії, ст. ст. 610, 611 ЦК України за період з 26.06.2012р. по 20.11.2012р. включно, у розмірі - 32 431 грн. 91 коп.

Суд зазначає, згідно вимог п. 4.2. Договору кредитної лінії у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п. п. 3.3.2.-3.3.16. цього Договору, протягом більше тридцяти днів, термін надання Траншів Кредиту вважається таким що закінчився та, відповідно, Позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за Кредитом, сплатити винагороду Кредитора та нараховані штрафні санкції. У випадку порушення зазначених зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору 1 (Один) процент штрафу від суми кредиту за кожний випадок порушення.

Відповідно до п. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" Кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці.

Відповідно до ч. 2 п. 10 вищезазначеного закону якщо Кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від Кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

З огляду на порушення відповідачем строків та порядку сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом та враховуючи вищезазначені норми законодавства, термін надання кредиту закінчився і у Кредитодавця виникло право вимагати у Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за фактичний час використання кредиту і нарахованих штрафні санкції, а Позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за Кредитом та сплатити всі належні платежі за Договором кредитної лінії.

На виконання вищезгаданих положень статей Закону України «Про захист прав споживачів", сторони у п. 7.2. Договору кредитної лінії домовились, що всі повідомлення за Договором кредитної лінії будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.

У зв'язку з цим та через невиконання Позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, Позивач 25.08.2010р. вручив Позичальнику вимогу № 708, а 11.05.2012р. вручив Позичальнику претензію-вимогу (вих. № 583 від. 04.04.2012р.) щодо погашення заборгованості за кредитом. Факт отримання Позичальником претензії - вимоги підтверджується підписом керівника про отримання, скріпленого печаткою Позичальника (а.с. 16).

У відповідності з п. 4.1. кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків визначених п. 2.8. цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту визначених п.п. п.п. 1.1.1., 2.11.3., 3.2.3., 4.2., 5.4. цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, позивачем нараховано відповідачу пеню (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (заяви про зменшення позовних вимог) за період з 11.07.2012р. по 20.11.2012р. в розмірі 32 431, 91 грн. В розрахунку (Том ІІІ а.с. 13) позивачем вказаний період нарахування пені з 26.06.2012р. по 20.11.2012р.

З приводу наведеного суд зазначає, що оскільки вимога про дострокове погашення кредиту була вручена повноваженому представнику Позичальника 11.05.2012р., отже право на нарахування пені відповідачу у позивача виникло з 11.07.2012р. хоча фактичні нарахування Банком здійснені з 26.06.2012р. по 20.11.2012р.

У зв'язку з вищенаведеним суд відзначає, що позивачем у справі при визначенні строків нарахування та розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за договором, не дотримано обмежень, встановлених абз.6 ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому судом здійснено перерахунок пені. Відповідно до цього перерахунку розмір пені, який підлягає до стягнення з відповідача за період 11.07.2012р. по 20.11.2012р. становить 28481,32 грн. Відповідно не підлягає стягненню пеня на суму 3950,59 грн. (32731,91 грн. - 28481,32 грн. = 3950,59 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач підставно (хоч і з неправильним застосуванням методики розрахунку) нарахував відповідачу пеню, оскільки відповідач порушив строки, сплати кредиту, встановлені договором. Вказані нарахування у встановленому порядку відповідачем не спростовано.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Банком за вказаний період, не відповідає приписам законодавства та матеріалам справи, а також є арифметично не вірним, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 32 431, 91 грн. пені підлягає задоволенню частково в розмірі 28481,32 грн.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач прийняті на себе зобов'язання не виконав належним чином.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи відповідач суду не надав.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю в частині стягнення основної суми боргу по кредиту і заборгованості по відсотках за користування кредитом та підлягають задоволенню частково в частині стягнення пені.

Відповідно абз.2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 16 475, 88 грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Рівне» ( 33001, м. Рівне, вул. Фабрична, буд. 8 код ЄДРПОУ 33510533) на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) від імені якого діє відділення №333 АТ «ІМЕКСБАНК» м. Рівне (м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4а/6а,) 702 503 (сімсот дві тисячі п'ятсот три) грн. 81 коп., що еквівалентно 87 889 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) доларів США 88 центів. - заборгованості по сумі основного боргу, 91826 (дев'яносто одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 78 коп., що еквівалентно 11 488 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) доларів США 40 центів - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 28481 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 03 коп. пені та судовий збір у розмірі 16 475 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 88 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 18 лютого 2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.