Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-1870/7107/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/7107/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7107/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Струм"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Струм", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року №000031/1750/0/19535;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року №0000312260/0/19748;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року №0000322260/0/19751.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що підставами, якими відповідач аргументує винесення оскаржуваних рішень є те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Мітекс", ТОВ "Віко-Миколаїв", ТОВ "СП "Меркурі-Телеком", ПП "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ", укладено без мети настання реальних наслідків, а тому, відповідно п.п.1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Податкового кодексу України, є нікчемними, і, в силу ст. 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а тому в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг як і формування валових витрат.

Позивач вважає вищевказані доводи відповідача безпідставними, оскільки на момент виконання укладених договорів між ТОВ "Струм" та ТОВ "Мітекс", ТОВ "Віко- Миколаїв", ТОВ "СП "Меркурі-Телеком", ПП "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ" вказані контрагенти мали спеціальну податкову правосуб'єктність (особи зареєстровані як платники ПДВ), фактично поставили товари по укладеним договорам, що підтверджується відповідними фінансово-господарськими документами.

Позивачем надано для перевірки документальне підтвердження реального здійснення господарських операцій, а саме: належним чином складені (оформлені) первинні документи, що супроводжують операції даного виду, ТОВ "Струм" отримало податкові накладні, які видані ТОВ "Мітеке", ТОВ "Віко-Миколаїв", ТОВ "СП "Меркурі-Телеком", ПП "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ" при дотриманні вимог щодо наявності у податковій накладній обов'язкових реквізитів, визначених ст. 201 ПК України.

Доводи відповідача щодо невиконання ФОП ОСОБА_1 земельних робіт, з посиланням на пояснення останнього, які були надані відповідачу, позивач вважає безпідставними, оскільки роботи фактично були виконані, а вказані пояснення є наслідком не оплати зазначених послуг, окрім того, вказані пояснення були надані без попередження про кримінальну відповідальність за їх неправдивість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Струм" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.06.2012 року №000031/1750/0/19535, №0000312260/0/19748, №0000322260/0/19751.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, можливий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 17.04.2012 р. по 11.05.2012 р. ДПІ у м. Сумах було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Струм" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 18.05.2012 р. №929/2260/1/32185349/29 (т.1 а.с.15-80) з висновків якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-BP, а також п. 2, п. 1 ст. 215 ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 32661 грн., у тому числі:

2 кв. 2010 року - 308 грн.,

3 кв. 2010 року - 6393 грн.,

1 кв. 2011 року - 25500 грн.,

3 кв. 2011 року - 460 грн.

- п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та визначення ст. 185, ст. 188, ст. 198.3., п. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 226939 грн., у тому числі за:

липень 2010 року на суму 246 грн., вересень 2010 року на суму 123 грн., листопад 2010 року на суму 4991 грн., червень 2011 року на суму 16375 грн., липень 2011 року на суму 2683 грн., серпень 2011 року на суму 1997 грн., вересень 2011 року на суму 23063 грн., жовтень 2011 року на суму 99167 грн., листопад 2011 року на суму 61627 грн., грудень 2011 року на суму 16667 грн.

- п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., абз. "г" п.п. 164.2.17, п.п. 164.2.2 п. 64.2 ст.164, п. 168.1 ст. 168, п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб - 64060,73 грн., в тому числі: за 2011 рік - 64015,36 грн., за 2009 рік - 45,37 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 1 червня 2012 року були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: №000031/1750/0/19535 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 64060,73 грн. та за штрафними санкціями 11972,70 грн.; №0000312260/0/19748 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 32661 грн. та за штрафними санкціями 1676 грн.; №0000322260/0/19751 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 226939 грн. та за штрафними санкціями 52642 грн.

Підставами для донарахування позивачу вищевказаних податкових зобов'язань, відповідно до акту перевірки, стали нижче викладенні обставини.

Так, відповідачем встановлено, що позивачем в межах своєї господарської діяльності були укладенні угоди на придбання електрообладнання, а саме з ТОВ "Мітекс", ТОВ "Віко-Миколаїв", ТОВ "Меркурі-телеком", ТОВ "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ".

Вищевказані угоди позивача з ТОВ "Мітекс" та ТОВ "Віко-Миколаїв" відповідач визнав безтоварними та нікчемними, оскільки вказані контрагенти не задекларували свої податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку з виконання вказаних угод, окрім того вказані особи на момент проведення зустрічних перевірок були відсутні за місцем реєстрації.

Щодо угод позивача з ТОВ "Меркурі-телеком", ТОВ "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ", які хоча і задекларували свої податкові зобов'язання, однак, на думку відповідача, вказані угоди були безтоварні, оскільки відповідно до висновків матеріалів зустрічних перевірок в ланцюгу поставок вказаних контрагентів були встановлені безтоварні угоди, окрім того вказані контрагенти були відсутні за місцем реєстрації на момент проведення зустрічних перевірок.

Донараховуючи позивачу зобов'язання по податку на прибуток на суму 32661 грн. відповідач, відповідно до акту перевірки, зазначив, що, оскільки угоди позивача з ТОВ "Мітекс" та ТОВ "Віко-Миколаїв" були визнані нікчемними та такими які не пов'язані з господарською діяльності позивача, тому, відповідно до приписів Податкового кодексу України, витрати, понесені позивачем за даних умов, не можуть бути враховані в складі валових витрат платника податків.

Також відповідачем було зазначено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір на виконання земельних робіт, однак 5 травня 2012 р. ФОП ОСОБА_2 надав до ГВПМ ДПІ у м. Сумах пояснення про те, що вказаних в актах від 28.03.2011р. №1; 2; 3; послуг по земляним роботам для ТОВ "Струм" не виконував, що є порушенням п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Донараховуючи позивачу зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі за основним платежем 64060,73 відповідач свою позицію обґрунтовував тим, що в перевіряємому періоді працівник позивача ОСОБА_3 відзвітував про витрати грошових коштів відповідно до авансових звітів та надав прибуткові касові ордери підприємств ТОВ "Меркурі-Телеком" та ТОВ "Алексгрупп", у яких придбавав товар в межах вищевказаних угод, однак, оскільки вказані угоди були визнані відповідачем нікчемними, тому дані суми відповідач вважав доходом ОСОБА_3 з відповідним оподаткуванням, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 47239,96 грн.

Іншими порушеннями в межах вказаного податку стало те, що позивачем безпідставно було застосовано соціальну пільгу при обчисленні податку з доходу фізичної особи - працівника позивача ОСОБА_4, а саме доходу, отриманого в місяці звільнення, що заборонено відповідно до Постанови КМУ №2035 від 26.12.2003 року.

Також відповідач зазначає, що на перевірку позивачем були надані авансові звіти, складені ОСОБА_3, відповідно до яких останній звітував про витрату грошових коштів на суму 102000 грн. за виконані роботи ФОП ОСОБА_1, однак, як встановлено відповідачем, відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_1, вказані кошти останній не отримував, а тому вказана сума також є доходом ОСОБА_3

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2012 року №000031/1750/0/19535, №0000312260/0/19748, №0000322260/0/19751 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Мітекс", ТОВ "Віко-Миколаїв", ТОВ "Меркурі-Телеком", ТОВ "Алексгрупп", ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ"", фактично виконувались сторонами, на підтвердження чого, позивачем були надані наступні первісні документи.

Так, фактичність поставок товарів по угодам, укладеним між позивачем та ТОВ "Мітекс", підтверджується накладними (т.1 а.с.138, 142, 117), рахунками (т.1 а.с.139, 143, 147), податковими накладними (т.1 а.с.140, 144,148), реєстрами платіжних документів (т.1 а.с.141, 145, 149).

Фактичність поставок товарів по угодам, укладеним між позивачем та ТОВ "СП "Меркурі-Телеком", підтверджується договором поставки № 09-06 від 09.06.2011 р. (т.1а.с.150), договором поставки № 01-07/11 від 01.07.2011 р. (а.с.164), видатковими накладними (т.1а.с.151,165,172), податковими накладними (т.1 а.с.152-155,167,173,175), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.158,170,178), квитанціями до прибуткового касового ордера (т.1 а.с.159,160,161,171,179,180), посвідченнями про відрядження (т.1 а.с.156,157,162,163,168,169,176,177,т.2а.с.82-88), рахунком на оплату (т.1а.с.166,174).

Фактичність поставок товарів по угодам, укладеним між позивачем та ТОВ "Віко-Миколаїв", підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.181, т.2 а.с.118,т.2а.с.118), податковими накладними (т.1 а.с.182, т.2 а.с.119), рахунками-фактурою (т.1 а.с.183, т.2 а.с.117,т.2а.с.117), реєстрами платіжних документів (т.1 а.с.184, т.2 а.с.120).

Фактичність поставок товарів по угодам, укладеним між позивачем та ПП "Алексгрупп", підтверджується договором купівлі - продажу № 5/04/11 від 01.08.2011 р. (а.с.т.1 а.с.185), договором купівлі - продажу № 01/07/11 від 01.07.2011 р. (а.с.т.2 а.с.67), видатковими накладними (т.1а.с.186,193,200), податковими накладними (т.1 а.с.187,194,202,203,231-239), посвідченнями про відрядження (т.1 а.с.188,189,192, 197,198, 205, 206, 210,211,215,216,219,220,228,229,), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.190,196,204,212,217,221,230), квитанціями до прибуткового касового ордера (т.1 а.с.191,199,207,208), рахунком на оплату (т.1а.с.195,201,240,244), накладними (т.1а.с.209, 213, 214,218,222-227), реєстрами платіжних документів (т.1 а.с.241-243,245-250, т.2а.с.1-3)

Фактичність поставок товарів по угодам, укладеним між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь СВ", підтверджується договором поставки № 02-11/11 від 01.11.2011 р. (т.2 а.с.4), накладними (т.2а.с.5,7,9,11,13,15,17,18,44-46), рахунками (т.2 а.с.6,8,10,12,14,16,19,48,50), податковими накладними (т.2а.с.20-33,47,49), реєстрами платіжних документів (т.2 а.с.34-40,52), посвідченнями про відрядження (т.2 а.с. 41,42,53,54), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.43,51).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити вичерпний перелік яких визначений в пунктах "а" - "и" цієї статті. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Також порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. а) п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, як вбачається з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8. ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10. ст. 201 ПК України).

Отже, наявність у ТОВ "Струм" податкових накладних, виданих йому постачальником на фактично поставлений товар, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту. При цьому, порушення продавцем податкової дисципліни, а саме: не декларування контрагентом зобов'язань, не тягне за собою недійсність складених ним податкових накладних та не позбавляє платника права на формування податкового кредиту та валових витрат.

У зв'язку з фактичністю вищевказаних угод, колегією суддів встановлено правомірність віднесення до валових витрат сум, сплачених позивачем на користь ТОВ "Мітекс" та ТОВ "Віко-Миколаїв", як і безпідставне визначення відповідачем вказаних сум доходом ОСОБА_3

Щодо господарських відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_5, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у ТОВ "Струм" в даних бухгалтерського обліку обліковується заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 як субпідрядником. Дана заборгованість, як пояснив директор ТОВ "Струм" у судовому засіданні суду першої інстанції, пов'язана з відсутністю оплати з боку замовника за виконані роботи ТОВ "Струм" як підрядником. Наявність заборгованості в даних бухгалтерського обліку ТОВ "Струм" підтверджується записами в журналі операцій по рахунку 857 (т.2 а.с.205), а також фінансовим звітом (код рядка - 530) (т.2 а.с.204).

Доказів отримання ОСОБА_3 грошових коштів на підприємстві з метою розрахунку з ФОП ОСОБА_1 відповідач не надав. За таких обставин, включення суми заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 102000,00 грн. до оподаткованого доходу ОСОБА_3, є безпідставним.

Доводи відповідача, що ФОП ОСОБА_1 фактично не виконував спірні земельні роботи, з посиланням на пояснення останнього, які він надав в.о. начальника ГВПМ - першого заступника начальника ДПІ в м.Суми, в яких ФОП ОСОБА_1 зазначив, що акти виконаних робіт він бачить вперше, вказаний підпис він не виконував, а звідки на них взявся відтиск його печаті він не знає, колегія суддів вважає не достатньо обґрунтованим, оскільки на пропозицію суду першої інстанції відповідачу забезпечити явку ОСОБА_1 в судове засідання для усунення протиріч з попередженням свідка про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, відповідач проігнорував вказану пропозицію зазначивши, що ОСОБА_1 зайнятий.

Інших доказів на підтвердження своєї позиції та на спростування актів виконаних робіт та актів №КБ-2в відповідач в порушення ч.2 ст.71 КАС України не надав.

Щодо іншого порушення, то в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача зазначила, що, згідно п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2035 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), пільга не застосовується з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про звільнення. Таким чином, при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_6 за листопад місяць соціальна пільга не повинна була застосовуватися.

Однак, відповідно до п. 4 "Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2035 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 подала заяву про звільнення за власним бажанням 30 листопада 2009 року, а припинила трудові відносини 15 грудня 2009 року, згідно наказу №13-ув. За відпрацьовані в грудні місяці дні ОСОБА_6 нарахована заробітну плату без застосування соціальної пільги. Доказом виконання ОСОБА_6 трудових обов'язків у грудні місяці є копія Табелю фактично відпрацьованого часу (т.2 а.с.193).

Таким чином, застосування соціальної пільги при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_6 за листопад місяць 2009 року є законним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.10.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7107/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.