Ухвала

від 18.02.2013 по справі 2а-9997/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9997/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.,

Суддів: Борисюк Л.П.,

Собків Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації на постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 16 грудня 2011 року позов було задоволено.

На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, позивач постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером, що не оскаржується відповідачем.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проте, відповідач всупереч ст. 37 вказаного Закону виплачував позивачу щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 № 836, що є неправомірним.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги застосуванню підлягає ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації на постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 грудня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Іванківського районного суду Київської області від 16 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.