Постанова

від 12.02.2013 по справі 820/505/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2013 р. № 820/505/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма - Рост" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Максіма - Рост», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.12.12р. № 0010062305, №0010072305.

В обґрунтування позову вказано, що жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

За таких обставин, позивач не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів, оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Максіма - Рост» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.12р.

За наслідками перевірки складено акт від 22.11.2012р. № 5373/2201/3558808яким встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток за період з 01.07.09р. по 31.03.11р. на 137876,00 грн., у тому числі по періодам - у 2 кварталі 2010 року на 113062грн., у 1 кварталі 2011 року на 24814,00 грн.; порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.11р. по 30.06.12р., на 138285,00грн., у тому числі по періодах - у 1 кварталі 2012 року на 28350,00грн., у 2 кварталі 2012 року на 109935,00грн.; порушення п.7.2.3, 7.2.6, п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 293047,00грн., у тому числі за листопад 2009 року у сумі 4427,00грн., за грудень 2009 року у сумі 17698,00грн., січень 2010 року у сумі 12124,00грн., у лютому 2010 року у сумі 28889,00грн., у березні 2010 року у сумі 132330,00грн., у квітні 2010 року у сумі 28929,00грн., у травні 2010 року у сумі 61520, 00 грн., у червні 2010 року у сумі 7130,00 грн., та призвело до заниження податку на додану вартість з урахуванням від'ємного значення на загальну суму 293047,00 грн., у тому числі по періодам - у листопаді 2009 року у сумі 4346,00грн.,у грудні 2009 року у сумі 17779,00грн., у січні 2010 року у сумі 12124,00грн., у лютому 2010 року у сумі - 28889,00грн., у березні 2010 року у сумі 132330,00 грн., у квітні 2010 року у сумі 28395,00грн., у травні 2010 року у сумі 62028,00грн., у червні 2010 року у сумі 7156,00грн.; порушення п. 198.2, п.198.3, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового кредиту у сумі 9700,00 грн., та заниження податку на додану вартість визначену до сплати в бюджет у сумі 9700,00 грн., у червні 2012р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 24.12.2012р. № 0010062305, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 338998,75 грн., в тому числі за основним платежем - 276161,00 грн. та за штрафними санкціями - 62837,75 грн.; від 24.12.2012р. № 0010072305, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 378433,75 грн. в тому числі за основним платежем - 302747,00 грн. та за штрафними санкціями - 75686,75 грн.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження відповідача викладене в акті перевірки, що між ТОВ «Максіма - Рост» та ПП «Хімінвест» були укладені угоди, які перевіряючі вважають нікчемними та такими, що не спричинили настання реальних наслідків, мотивуючи це тим, що зазначений контрагент не знаходиться за юридичною адресою, а складені від їх імені документи не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Також на думку фахівців податкового органу завищення податкового кредиту ТОВ «Максіма - Рост» по контрагентам ПП «Прилукихімснаб» та ТОВ «Дінекс» сталося у зв'язку з тим, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України вказані контрагенти позивача не декларують у складі податкових зобов'язань взаємовідносини з ТОВ «Максіма - Рост». Також на думку фахівців податкового органу завищення податкового кредиту ТОВ «Максіма - Рост» по контрагенту ТОВ «Метакомп» сталося у зв'язку з тим, що товарно - транспортні накладні не відповідають вимогам Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що у графі «вантаж одержав» не має підтвердження факту отримання товару, а також в товарно - транспортних накладних зазначено пункт навантаження м. Харків, проте ТОВ «Максіма - Рост» не орендувало складські приміщення у м. Харкові.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом, що між позивачем та ПП «Хімінвест» (ЄДРПОУ) у квітні 2010 року було укладено угоду поставки № 02/04-1 від 02.04.10р. на суму 173574,00грн., у тому числі ПДВ 28929,00грн., у травні 2010 року на суму 369124,08грн., у тому числі ПДВ 61520,68грн.

Факт отримання товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, складеними по взаємовідносинам з ПП «Хімінвест», документами які підтверджують сплату придбаного товару.

Суд зазначає, що відповідач в судовому засіданні не заперечував факт наявності та відповідності всіх первинних документів позивача по взаємовідносинам з ПП «Хімінвест», а лише наголошував на лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.10.2012 № 13899/7/22-410, яким надіслано акт № 4085/22-4/32424590 від 02.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хімінвест» ( код ЄДРПОУ 32424590) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами- постачальниками за період з 01.11.2009 по 30.06.2011 року.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПП "Прилукихімснаб" та ТОВ "Дінекс" було укладено договор поставки № 01/03-1 від 01.03.10р., договором купівлі - продажу № 01/10 від 01.10.09р..

Факт отримання товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, складеними по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами позивача, документами які підтверджують сплату придбаного товару.

Суд зазначає, що відповідач в судовому засіданні не заперечував факт наявності та відповідності всіх первинних документів позивача по взаємовідносинам з ПП "Прилукихімснаб" та ТОВ "Дінекс", а лише наголошував, що згідно податкової інформації ПП «Прилукихімснаб» (код 31360133) знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно Додатку 5 «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкові зобов'язання по контрагенту ПП "Прилукихімснаб» по вказаним періодам відсутні (ПЗ == 0 грн.), тобто підприємство не декларує у складі податкових зобов'язань взаємовідносини з ТОВ «Максіма-Рост».

ТОВ «Дінекс» (код 30931893) знаходиться на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва. Згідно Додатку 5 «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ "Дінекс» по вказаним періодам відсутні (ПЗ == 0 грн.), тобто підприємство не декларує у складі податкових зобов'язань взаємовідносини з ТОВ «Максіма-Рост»

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Метакомп» було укладено угоду № 30/05 на транспортно - експедиційне обслуговування від 30.05.12р у відповідності до якої позивачем було отримано транспортні послуги ТОВ «Метакомп» на суму без ПДВ - 48500,00 грн., ПДВ - 9700 грн.

Факт надання послуг підтверджуються договором, податковою накладною, товаро - транспортними накладними, які повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, актом № ОУ - 29/06 здачі - прийняття робіт (надання послуг), документами які підтверджують сплату за зазначені послуги.

Також судом встановлено, що ТОВ «Максіма-Рост» було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, згідно яких надавались послуги транспортування автопідприємством - ФОП ОСОБА_1 (у червні 2012 року декілька ТТП від ТОВ «Метакомп» на суму 48500 без ПДВ)

Факт надання послуг підтверджується ТТН.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» та ФОП ОСОБА_1 за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» та ФОП ОСОБА_1 на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти про неможливість проведення перевірок ПП «Хімінвест», не декларування своїх зобов'язань ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» , то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» та ФОП ОСОБА_1 правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» та ФОП ОСОБА_1, так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ПП «Хімінвест», ПП "Прилукихімснаб", ТОВ "Дінекс", ТОВ «Метакомп» та ФОП ОСОБА_1, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 24.12.12р. № 0010062305, №0010072305 винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма - Рост" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.12.12р. № 0010062305, №0010072305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма - Рост", код. 35588088 суму сплачених судових витрат в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев"яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 лютого 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.