Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а-14913/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14913/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І, Василенка Я. М.,

за участю секретаря Крапивної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.07.2012 р. № 0004572280, № 0004582280 та № 0004592280.

Свої вимоги мотивував тим, що позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства та не занижено податок на додану вартість та податок на прибуток в періоді, що перевірявся.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що правовідносини позивача з контрагентами не підтверджуються первинними документами, які б відображали здійснення таких правочинів.

Відтак, висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ріал-Групп» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 654/22-80/36858919 від 25.06.2012 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст.201 ПК України, щодо заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 93 959 грн., в тому числі: у вересні 2011 р. у сумі 79 225 грн., у жовтні 2011 р. у сумі 14 734 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2011 року) у сумі 87 016 грн. (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду); а також п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 208 121 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 208 121 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року за № 0004572280, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87 016,00 грн.; від 10 липня 2012 року за № 0004582280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 93 959,00 грн., та визначено фінансові санкції (штраф) у розмірі 23 489,75 грн., всього 117 448 грн. 75 коп.; від 10 липня 2012 року за № 0004592280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 208 121 грн. 00 коп.

01.08.2011 року між ТОВ «Автоматизація процесів бізнесу» та ТОВ «Ріал-Групп» було укладено договір поставки № П19. Згідно зазначеного Договору ТОВ «Ріал-Групп» зобов'язується передати у власність ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса», в порядку та на умовах, визначених цим Договором -Товар, а саме: комп'ютерне обладнання.

На підставі податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «Ріал-Групп» на виконання умов Договору № П19 від 01.08.2011 р., позивачем було віднесено до складу валових витрат суму 904 875 грн. та віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 180 975 грн., у тому числі: у серпні 2011 р. в сумі 84 406 грн., у вересні 2011 р. в сумі 96 569 грн.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем не надано належного підтвердження здійснення транспортування продукції за договірними відносинами з контрагентом ТОВ «Ріал - Групп», а саме товарно-транспортних накладних.

Відповідно до Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх руху, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за транспортування вантажу та обліку виконаних робіт.

Судом встановлено, що контрагент позивача, по взаємовідносинах з яким і віднесено спірну суму ПДВ, ТОВ «Ріал-Групп» в перевіряємому періоді трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення такого виду господарської діяльності (постачання товару) - не мало взагалі, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реального настання наслідків за договором укладеним між позивачем та вказаним контрагентом не настало, будь яких інших доказів що могли б підтвердити товарність таких угод позивачем не надано, за таких обставин надані позивачем податкова накладна та не можуть бути розцінені як первинна документація в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19.02.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.