Рішення

від 12.01.2009 по справі 4-26/113-08-3432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4-26/113-08-3432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.Справа  № 4-26/113-08-3432

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Укрсоя-21”

до  відповідача (1) : приватно-орендного сільськогосподарського підприємства  ”Казавчин-Агро”

до відповідача (2) :  товариства з обмеженою відповідальністю „МЧК”-ПЛЮС”

про стягнення 284364 грн.  

                                                                                                           Суддя               Літвінов С. В.

Представики:

Від позивача: Лоскутов С.П.- по довіреності

Від відповідача1: не з”явився

Від відповідача2: Груба Н.В.- по довіреності

СУТЬ СПОРУ:    Позивач ТОВ «Укрсоя-21»звернувся до суду з позовом до відповідачів - ПОСП «Казавчин-Агро»та ТОВ «МЧК-ПЛЮС»про стягнення 284364 гривен.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 вересня 2008 р.  по цій справі, за клопотанням позивача, в порядку ст. 66 ГПК України забезпечено позов.

17.09.2008 р. до господарського суду Одеської області надійшла  апеляційна скарга на вказану ухвалу господарського суду Одеської області, в зв"язку з чим  провадження по  справі  зупинено ухвалою суду від 18.09.08р. до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на вищевказану ухвалу господарського суду Одеської області від 05 вересня 2008 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.08р. ухвалу господарського суду від 05.09.08р. скасовано.

Справу передано для подальшого розгляду судді Літвінову С.В..

Ухвалою господарського суду одеської області від 13.11.08р. справу № 26/113-08-3432 прийнято до провадження та справі присвоєно № 4-26/113-08-3432

Письмовою заявою від 12.12.2008р. позивач змінив позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: визнати за ним право власності на 112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику, вилучити з ПОСП «Казавчин-Агро»та передати ТОВ «Укрсоя-21»112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику, стягнути з ТОВ «МЧК-ПЛЮС»на користь ТОВ «Укрсоя-21»14218,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 1139 Цивільного кодексу України, відповідно до якої прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. За розрахунком позивача він має отримати прибуток від спільної діяльності в розмірі 112,4 тон озимого ячменю (з урахуванням отриманого ячменю) та 260 тон соняшнику.   

Відповідач 1 –ПОСП «Казавчин-Агро»надав відзив на позов разом з підтверджуючими документами. В ньому відповідач стверджує, що виконав свої обов'язки належним чином і у повній відповідності до умов договорів, тому у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.   

Відповідач 2 –ТОВ «МЧК-ПЛЮС»відзив на позов не надав, але в судовому засіданні його представник визнав позовні вимоги в повному обсязі.    

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

                                                 ВСТАНОВИВ:          

Між ТОВ «Укрсоя-21»та ПОСП «Казавчин-Агро»укладені договори №№ 108, 109 про спільне вирощування ячменю від 12.10.2007р., відповідно до яких позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти для закупки насіння ячменю та оплатити витрати на його вирощування, а ПОСП «Казавчин-Агро»в строк до 01 серпня 2008 року передати позивачу 89% озимого ячменю від валового збору урожаю. Разом з цим в забезпечення виконання ПОСП «Казавчин-Агро»договорів №№ 108, 109 від 12.10.2007р. ТОВ «Укрсоя-21»(Кредитор) та ТОВ «МЧК-ПЛЮС»(Поручитель) був укладений договір поруки від 07.07.2008р., пунктом 1 якого передбачено, що по цьому договору Поручитель зобов'язуеться відповідати перед Кредитором за виконання  зобов'язань ПОСП «Казавчин-Агро» по договорам про спільне вирощування ячменю від 12.10.2007р. №№ 108, 109, укладеному між Кредитором та Боржником, в розмірі 5% від суми основного зобов'язання.

На виконання вищевказаних договорів позивач перерахував ПОСП «Казавчин-Агро»грошові кошти на суму 284364 гривень. Згідно листу відділу статистики у Гайворонському районі Кіровоградської області від 19.11.2008р. № 197 у 2008 році ПОСП «Казавчин-Агро»зібрав 695,1 тон озимого ячменю та 948,8 тон соняшнику. За розрахунками позивача відповідач 1 повинен передати йому у власність 412,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику. Втім, у встановлений договорами строк ПОСП «Казавчин-Агро»передав позивачу лише 300 тон озимого ячменю. Цей факт підтверджується належними письмовими доказами, а саме –накладною № 26 від 06.07.2008р. та не заперечується позивачем. Решта частини сільськогосподарської продукції у власність позивача не передана.

Проаналізувавши обставини справи та вивчивши письмові докази, які надані сторонами, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.        

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з частиною другою цієї статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Укрсоя-21»та ПОСП «Казавчин-Агро»укладені договори №№ 108, 109 від 12.10.2007р., предметом яких є спільне вирощування сільськогосподарської продукції –озимого ячменю. На виконання вказаних договорів кожна із сторін зобов'язалася внести свої вклади. Так позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти для закупки насіння ячменю та оплатити витрати на його вирощування. Відповідач 1 в свою чергу був зобов'язаний виділити земельні ділянки для вирощування озимого ячменю та здійснити витрати по його вирощуванню, збору, очистці та зберіганню.

Проаналізувавши положення ст.ст. 1132-1143 ЦК України суд вважає, що за своєю правовою природою угоди, які укладені між ТОВ «Укрсоя-21»та ПОСП «Казавчин-Агро», є договорами простого товариства. Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. За приписами ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Факт отримання грошових коштів від позивача в сумі 284364 грн. відповідачем 1 не заперечується та підтверджений матеріалами справи. Також визнане відповідачем і виконання ним умов договорів у частині посіву, вирощування і збирання озимого ячменю. Вказані обставини достовірно підтверджують наявність правовідносин між ТОВ «Укрсоя-21»та ПОСП «Казавчин-Агро», які чинне законодавство визначає як спільну діяльність (просте товариство).     

Відповідно до умов договорів №№ 108, 109 від 12.10.2007р. відповідач 1 в строк до 01.08.2008р. повинен був передати позивачу 89% озимого ячменю від валового збору урожаю. При цьому слід відзначити, що на полі № 5 площею 180 га замість ячменю, обумовленого в договорі № 108 від 12.10.2007р., ПОСП «Казавчин-Агро»відповідач 1 посіяв соняшник, що підтверджується листом Казавчинської сільської ради від 26.08.2008р. № 161. За даними відділу статистики у Гайворонському районі Кіровоградської області у 2008 році ПОСП «Казавчин-Агро»зібрало 695,1 тон озимого ячменю та 948,8 тон соняшнику. Згідно приписів ст. 1139 ЦК України, умов договорів та наданого позивачем розрахунку його прибуток від спільної діяльності становить 412,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику. Але, у встановлений договорами строк ПОСП «Казавчин-Агро»передав у власність позивача 300 тон озимого ячменю, що підтверджується накладними № 26 від 06.07.2008р. та № 37 від 30.07.2008р. Право власності позивача на соняшник у кількості 260 тон відповідач 1 не визнає, про що зазначає у відзиві на позов. Зокрема відповідач 1 вважає, що учасники договору простого товариства мають право виключно на частину прибутку (у даному випадку врожай озимого ячменю на полях № 2 та № 5), отриманого в результаті спільної діяльності, а не на будь-яке інше майно контрагентів. Посилаючись на загибель посівів озимого ячменю на полі № 5 внаслідок несприятливих погодних умов відповідач 1 стверджує, що договір простого товариства припинився відповідно до пп. 7) п. 1 ст. 1141 ЦК України, тобто у  разі настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим. На думку відповідача і ТОВ «Укрсоя-21»і ПОСП «Казавчин-Агро»понесли збитки у розмірах вкладів у спільну діяльність. Про загибель сходів озимого ячменю на полі № 5 відповідач 1 листом від 10.03.2008р. повідомив позивача та запропонував додатково профінансувати пересів поля насінням ярого ячменю чи соняшника. Але на цей лист відповіді не надав, будь-якої участі у вирощуванні соняшника на полі № 5 не приймав, тому вимоги позивача про визнання права власності на соняшник відповідач 1 вважає безпідставними. При цьому відповідач стверджує, що загибель посівів озимого ячменю сталася через несвоєчасне та неналежне фінансування позивача спільної діяльності (ненадання давальницького якісного насіння, міндобрив, засобів захисту рослин).  

Втім таки доводи спростовуються наступними фактами. По-перше, сам відповідач 1 у своєму відзиви (а.с.114) зазначає, що позивач у період з жовтня 2007р. по квітень 2008р. перераховував йому грошові кошти у сумі 284365 грн., тобто підтвердив, що позивач здійснював фінансування спільної діяльності і після загибелі ячменю.

Окрім цього, позивачем надані гербіцид «Гранстар»у кількості 4 кг та мікродобрива у кількості 950 кг (як це передбачено умовами договорів), що підтверджується довіреністю серії ЯОЦ № 566760 від 29.04.2008р. і видатковою накладною від 28.05.2008р.

Всього на комплекс робіт по посіву і вирощуванню ячменю згідно договорів відповідач 1 витратив 271906 грн., про що він сам вказує у відзиві (а.с. 115). Витрати на виконання зобов'язань перед власниками майнових паїв у сумі 215750 грн., у яких орендовані землі на полях № 2 та № 5, на які посилається відповідач 1, умовами договорів про спільну діяльність не передбачені.  

Таким чином всі грошові витрати у спільну діяльність здійснювалися виключно позивачем, звідси і збитки від загибелі озимого ячменю, про які згадує відповідач, понесені лише позивачем.  Наведені обставини спростовують доводи відповідача 1 про відсутність у позивача права власності на соняшник, а також звинувачування про несвоєчасне та неналежне фінансування позивачем спільної діяльності.

Щодо твердження відповідача 1 про обставини загибелі сходів озимого ячменю внаслідок несприятливих погодних умов. За змістом пункту 3.4. «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. № 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002р. № 16/6304, факт про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України підтверджується Торгово-промисловою палатою України. відповідним висновком Звідси випливає, що факт загибелі посівів озимого ячменю повинен підтверджуватися належними доказами, а саме –відповідним висновком Торгово-промислової палати України. Відповідачем 1 такий висновок не наданий.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 1139 ЦК України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами спільна діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції здійснювалася позивачем і відповідачем 1 з жовтня 2007р. по травень 2008р. В результаті спільної діяльності ТОВ «Укрсоя-21»та ПОСП «Казавчин-Агро»отримали прибуток у вигляді урожаю озимого ячменю та соняшнику. За умовами договорів частка прибутку позивача становить 89 % від валового збору урожаю та складає (за розрахунком позивача) 412,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику . Відповідач 1 передав позивачу за накладною № 26 від 06.07.2008р. фактично 104,5 тон озимого ячменю, за накладною № 37 від 30.07.2008р. –100 тон озимого ячменю та за накладною № 36 від 30.07.2008р. –138 тон пшениці фуражної. Всього передано у власність позивача 300 тон озимого ячменю за довіреністю серії ЯОП № 236542 від 06.07.2008р. Решта сільськогосподарської продукції (112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику) не передана.      

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ст. 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Звернення позивача до суду з позовом є законним способом захисту цивільного права позивача, яке порушене відповідачем і тому підлягає судовому захисту відповідно до вимог ст. 16 ЦК України у спосіб, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України –шляхом визнання права власності. За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання права власності та вилучення і передачі належного йому майна підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів з ТОВ «МЧК-ПЛЮС»суд встановив наступне. В забезпечення виконання ПОСП «Казавчин-Агро»договорів №№ 108, 109 від 12.10.2007р. позивач ТОВ «Укрсоя-21»(Кредитор) та ТОВ «МЧК-ПЛЮС»(Поручитель) був укладений договір поруки від 07.07.2008р.

Згідно пунктів 2, 4 вказаного договору Поручитель зобов'язуеться нести з Боржником відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань боржника по договорам, вказаним в п.1 цього договору, в poзмірі не більшому суми вказаної в п.1. Поручитель не відповідае перед Кредитором за виконання зобов'язань по оплаті процентів, неустойки, збитків, які виникли в результаті прострочки виконання основного зобов'язання. У випадку прострочки виконання Боржником зобов'язань перед Кредитором, останній вправі за своїм вибором вимагати виконання зобов'язань як від  Боржника, так i від Поручителя. Поручитель зобов'язаний не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання письмової вимоги Кредитора виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором в oб'eмi, який не перевищуе розмір, вказаний в п. 1 цього договору. 3 підстав виникнення заборгованості ПОСП «Казавчин-Агро»згідно умов договору поруки позивач направляв ТОВ «МЧК-ПЛЮС»повідомлення про необхідність виконання зобов'язань за цим договором, а саме оплатити суму грошових коштів в pозмipi 5% від суми невиконаного основного зобов'язання ПОСП «Казавчин-Агро», які були залишені ТОВ «МЧК-ПЛЮС»без розгляду.   

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Засадами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мае виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягае виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаеться, якщо iнше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 7 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, кpiм випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами договору поруки поручитель ТОВ «МЧК-ПЛЮС»зобов'язався відповідати перед кредитором ТОВ «Укрсоя-21»за виконання  зобов'язань ПОСП «Казавчин-Агро»по договорам про спільне вирощування ячменю від 12.10.2007р. №№ 108, 109, в розмірі 5% від суми основного зобов'язання. Втім, відповідач 2 не виконав належним чином зобов'язань, встановлених договором поруки від 07.07.2008р. За розрахунком позивача розмір майнової відповідальності ТОВ «МЧК-ПЛЮС»становить 14218,20 грн., тобто 5% від суми основного зобов'язання.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укрсоя-21»підлягають задоволенню повністю тому, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд:

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Укрсоя-21»задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Укрсоя-21»право власності на 112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику.

3. Вилучити з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Казавчин-Агро» (Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Казавчин, код ЄДРПОУ 31143549) та передати товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Укрсоя-21»(65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 код ЄДРПОУ 30323394) 112,4 тон озимого ячменю та 260 тон соняшнику.

4. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Казавчин-Агро» (Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Казавчин, код ЄДРПОУ 31143549) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Укрсоя-21»(65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 код ЄДРПОУ 33555967), державне мито в сумі 2701,46 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 112 грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МЧК-ПЛЮС»(Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Відважних, 1/12 код ЄДРПОУ 31143549) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Укрсоя-21»(65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 код ЄДРПОУ 33555967) борг в розмірі 14218,20 грн., державне мито в сумі 142,18 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 6 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

                    Суддя                                                                                       Літвінов С.В.