Рішення

від 13.01.2009 по справі 31/108-08-4402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/108-08-4402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2009 р.Справа  № 31/108-08-4402

Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради       

Відповідач: КП „Промпобутсервіс”

про виселення та стягнення 19 483 грн. 12 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Собітнюк Н.О.

від відповідача: не зґявився

Суть спору: позивач вимагає виселення відповідача з орендованого приміщення, оскільки як вказує позивач, він відмовився від договору оренди в односторонньому порядку, однак відповідач орендоване приміщення позивачу не повернув. Також позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 17 006 грн. за період з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року, і пені в сумі 2 477 грн. 12 коп.

Представник позивача пояснила, що акт прийому –передачі приміщення в оренду не оформлювався.

Матеріалами справи встановлено:

15.08.2003 року сторони уклали догові № 8-175, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу у оренду нежитлове приміщення підвалу по вул. Коблевська, 20/2, площею 308 м.кв., строком до 15.08.2005 року. Орендна плата передбачена в сумі 806 грн. 75 коп. без ПДВ та інфляції на місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендна плата сплачується щомісячно до 15-го числа поточного місяця. Приміщення передається у оренду за актом прийому –передачі. За прострочення сплати орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ. Сторони передбачили, що одностороння відмова від договору не допускається.

Відповідно до розрахунку орендної плати який є додатком до договору, місячний розмір орендної плати з урахуванням інфляції та ПДВ складає 968 грн. 10 коп.

Відповідно до додаткової угоди від 02.04.2007 року до вказаного договору, сторони погодили, що строк дії договору продовжується до 02.10.2007 року, а розмір орендної плати з 01.01.2007 року становить 3 636 грн. 66 коп. на місяць з урахуванням інфляції та ПДВ.

Відповідно до додаткової угоди від 06.12.2007 року до вказаного договору, сторони погодили, що строк дії договору продовжується до 06.06.2008 року.

Повідомленням від 19.09.2008 року позивач відмовився в односторонньому порядку від вказаного договору на підставі ст. 782 ЦК України, та запропонував відповідачу повернути орендоване приміщення. Відмова від договору мотивована не сплатою орендної плати на протязі 3-х місяців підряд. Зі змісту цього повідомлення можливо зробити висновок про те, що відповідні 3 місяця це липень –вересень 2008 року. Це повідомлення отримано відповідачем 25.09.2008 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»- ст. 17. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення  терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,  які були передбачені договором. Ст. 19. Орендар за користування об'єктом оренди вносить  орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Ст. 26. Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);      банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була   орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням  сторін. На  вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 283 ГК України - до відносин оренди застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 284 ГК України - строк  договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору  оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається  продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України - орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 291 ГК України - одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ст. 759 ЦК України - законом можуть бути передбачені особливості  укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 782 ЦК України - наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до розґяснення ВГСУ № 02-5/237 від 25.05.2000 року «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"»- 13. Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, а за наявності спору –за рішенням господарського суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

Перш за все слід указати, що хоча сторони не оформлювали акт прийому –передачі приміщення в оренду, матеріали справи зокрема додаткові угоди до договору оренди засвідчують, що приміщення фактично позивачем відповідачу було передано у оренду.

Строк дії договору оренди закінчився 06.06.2008 року. Однак жодна з сторін не заявила іншій стороні у письмовій формі про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. Таким чином договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,  які були передбачені договором. У період з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року (на протязі 3-х місяців підряд) відповідач позивачу орендну плату не сплачував, чим прострочив виконання грошового зобовґязання. У липні 2008 року орендна плата склала 4 881 грн. 53 коп. (позивач в розрахунку указав неправильну суму 4 896 грн. 35 коп.); у серпні 2008 року орендна плата склала 4 876 грн. 64 коп. (позивач в розрахунку указав неправильну суму 4 871 грн. 87 коп.); з 01.09.2008 року по 25.09.2008 року орендна плата склала 4 108 грн. 50 коп. (позивач в розрахунку указав неправильну суму 4 055 грн. 83 коп.). Розміри орендної плати визначалися судом на підставі орендної ставки в сумі 3 636 грн. 66 коп. з урахуванням інфляції як це передбачено договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати у період з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року яка підлягає стягненню складає 13 809 грн. 23 коп. і розрахована наступним чином. За липень 2008 підлягає стягненню 4 881 грн. 53 коп., оскільки позивач неправильно обрахував орендну плату за цей місяць в сторону збільшення. За серпень 2008 підлягає стягненню 4 871 грн. 87 коп., оскільки позивач вимагає саме цю суму і вправі вимагати суму меншу ніж може бути стягнута. За період з 01.09.2008 року по 25.09.2008 року підлягає стягненню 4 055 грн. 83 коп., оскільки позивач вимагає саме цю суму і вправі вимагати суму меншу ніж може бути стягнута. Слід звернути увагу на те, що позивач у позові вказав лише період заборгованості відповідача з орендної плати з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року, і будь –які інші періоди заборгованості не вказував. За таких обставин суд відхиляє розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати доданий позивачем до позову, у частині яка не стосується спірного періоду, в звґязку з невідповідністю розрахунку в цієї частині позовній заяві. У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати орендної плати, позивач нарахував пеню в сумі 2 477 грн. 12 коп. З приводу нарахування позивачем пені слід звернути увагу на те, що у позові зазначено про нарахування пені лише на суми заборгованості з орендної плати яки виникли у періоді з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року. За таких обставин суд перевіряючи розрахунок пені позивача в якості обґєкта нарахування пені визначає суму яка підлягає стягненню - 13 809 грн. 23 коп. у період з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року. Пеня обраховується судом на суми які підлягають стягненню окремо по кожному місяцю, і загальний період нарахування пені складає з 16.07.2008 року по 10.10.2008 року на загальну суму 524 грн. 71 коп. яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.  Перевіряючи розрахунок пені суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 232 ГК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання, переривання перебігу строку позовної давності; облікових ставок НБУ в подвійному розмірі, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Суд відхиляє розрахунок пені позивача в частині у якій визначені як обґєкт нарахування пені суми які не входять до періоду заборгованості з 01.07.2008 року по 25.09.2008 року, в звґязку з невідповідністю розрахунку у цієї частині позовній заяві.

В задоволенні позову в частині виселення слід відмовити з наступних підстав.

В даному випадку обґєктом договору оренди є комунальне майно. Це означає, що на договір оренди розповсюджує свою дію спеціальний Закон який регулює правовідносини з оренди комунального майна - ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Оскільки сторонами договору оренди є юридичні особи (учасники відносин у сфері господарювання –ст. 2 ГК України), це означає, що на договір оренди розповсюджує свою дію спеціальний Кодекс який регулює правовідносини у сфері господарювання –ГК України. ЦК України розповсюджує свою дію на договір оренди комунального майна лише з урахуванням особливостей передбачених ГК України (ст. 283 ГК України), та встановлює, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору оренди (ст. 759 ЦК України).

Ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»прямо забороняє односторонню відмову від договору оренди.

Ст. 291 ГК України прямо забороняє односторонню відмову від договору оренди.

Ст. 782 ЦК України дозволяє односторонню відмову від договору оренди, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

ВГСУ у вказаному розґясненні з питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує на неприпустимість односторонньої відмови від договору оренди.

Таким чином з вказаних норм права убачається, що положення ст. 782 ЦК України щодо односторонньої відмови від договору оренди можуть бути застосовані лише у випадках на які не розповсюджується дія ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»та ГК України.

Таким чином в даному випадку одностороння відмова позивача від договору оренди не створює юридичних наслідків у вигляді розірвання (припинення) договору оренди оскільки суперечить ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст. 291 ГК України та умові договору якою сторони передбачили, що одностороння відмова від договору не допускається і яка має виконуватися сторонами належним чином (ст. 193 ГК України). Застосування позивачем ст. 782 ЦК України до договору оренди є неправомірним, оскільки ця стаття не підлягає застосуванню до договорів оренди комунального майна.

Оскільки як вказано вище договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а незаконна одностороння відмова позивача від договору оренди не створює юридичних наслідків у вигляді розірвання (припинення) договору оренди, це означає, що договір оренди є діючим і юридичних підстав заявлених позивачем для виселення відповідача з орендованого приміщення немає.

Судові витрати у справі по держмиту з позовної вимоги про виселення відносяться на позивача, в звґязку з відмовою в позові в цієї частині. Судові витрати у справі по держмиту з позовної вимоги про стягнення грошових коштів відносяться на сторони пропорційно задоволеної вимоги. Судові витрати у справі за ІТЗ судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з КП „Промпобутсервіс” код 19038488 (м. Одеса, вул. Коблівська, 20) на користь Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради код 26302595 (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) –14 333 грн. 94 коп., 143 грн. 33 коп. по держмиту, 86 грн. 81 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Покласти на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради судові витрати у справі по держмиту в сумі 136 грн. 50 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 31 грн. 19 коп.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 13.01.2009                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 24.01.2009 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.